Справа № 324/662/20
Провадження № 2/324/329/2020
28 липня 2020 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Каретник Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Божко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Пологи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні правом власності та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій зазначила, що вона є власницею житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є чоловіком її онуки ОСОБА_3 , з якою він не проживає вже більше двох років. Відповідач зареєстрований у її будинку з її дозволу з 02 квітня 2016 року, але не проживає у будинку з 01 травня 2018 року. Відповідач не використовує житлову площу за належністю, але залишається бути зареєстрованим за місцем розташування будинку. На теперішній час місце проживання чи перебування відповідача їй не відомо. Тим, що відповідач зареєстрований у будинку позивача, позивач вважає, що порушується її право на власність, а саме: у випадку виникнення необхідності розпорядитися даним майном з метою придбання іншого, оформлення субсидії, реєстрація відповідача та його право на проживання у будинку стануть перешкодою у здійсненні позивачем відчуження. Крім того, той факт, що відповідач має право на сьогоднішній день проживати у її будинку, також порушує її права як власника майна. Відповідач не проживає більше двох років у будинку позивача без поважних причин, у добровільному порядку з реєстрації не знявся, а також не використовує житлову площу за цільовим призначенням більше двох років без поважних причин. У зв'язку з цим позивач просить суд постановити рішення, яким усунути перешкоди у користуванні нею, ОСОБА_1 , правом власності та визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У судове засідання позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, не з'явилася, але надала суду письмову заяву, в якій підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити, судове засідання просила провести без її участі без застосування засобів технічної фіксації, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у справі, місце реєстрації якого за адресою, зазначеною в позові, підтверджено відповіддю органу місцевого самоврядування на запит суду, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи у судових засідань 13 липня 2020 року та 28 липня 2020 року через оголошення на офіційному веб-сайті суду, у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, із заявами про відкладення розгляду справи з певних причин або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався, відзив на позов не подав.
Тому суд розглядає справу за відсутності відповідача за наявними у справі доказами з постановленням заочного рішення відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи і надавши оцінку наданим позивачем доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, із копії паспорта громадянки України на ім'я ОСОБА_1 судом встановлено, що вона зареєстрована у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 .
Із копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 08 травня 1998 року державним нотаріусом Пологівської державної нотаріальної контори Черкун В.І. за реєстровим номером 2-458, встановлено, що спадкоємцем майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 , дочка. Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Із копії повідомлення про належність об'єкта нерухомого майна від 27 травня 2020 року, виданого ТОВ «КП Імпульс» встановлено, що згідно архівних даних ТОВ «КП Імпульс» право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 травня 1998 року за реєстровим номером 2-458.
Із копії акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, виданого депутатами сільської ради, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , з 01 травня 2018 року ОСОБА_2 не проживає, місце проживання його не відоме.
Із копії технічного паспорта, виданого 18 липня 1995 року, судом встановлено, що право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 .
Із копії домової книги для прописки (реєстрації) громадян, які проживають у будинку АДРЕСА_1 , судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 02 квітня 2016 року у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Із копії довідки №1463, виданої 14 травня 2020 року виконавчим комітетом Воскресенської сільської ради Пологівського району Запорізької області, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований, але не проживає з 01 травня 2018 року по теперішній час, 16 березня 2020 року , за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом враховано, що ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло: житловий будинок, садиба, квартира.
Права власника жилого будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише на підставах, передбачених законом.
Згідно ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно зі ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ними, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Отже, оскільки відповідач не є власником (співвласником) будинку, не проживає в ньому без поважних причин більше двох років, витрати по утриманню будинку не несе, комунальні послуги не сплачує, суд вважає, що реєстрація відповідача у належному позивачу будинку порушує право останньої як власника будинку.
Таким чином, у зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 128 ч.11, 223 ч.4, 263-265, 268 ч.6, 272, 280, 354 ЦПК України, ст.ст.317, 319, 321, 383, 391, 405 ЦК України, ст.150 ЖК України, суд
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні правом власності та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 , правом власності та визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (дев'яносто три).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Каретник Ю. М.