Справа № 2-4518/09
14 січня 2009 року Приморський районний суд міста Одеси в складі: Головуючої судді - Кравчук Т.С. при секретарі - Лахматової С. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, зареєстрований під № 501 від 23 листопада 1998 року, укладений на Одеській універсальної біржі товарів та послуг між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючої від свого імені та від імені ОСОБА_3, на підставі довіреності серії ААН № 033-16 р 5495, посвідченої 24 вересня 1998 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4.
У судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив суду, що 23 листопада 1998 року між ним та відповідачкою був укладений договір № 501 про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1.
Правочин був укладений та зареєстрований у 1998 році на Товарній біржі «Одеської універсальній біржі товарів та послуг», що розташована була у м. Одесі на проспекті Олександрівському 3.
Квартира раніще належала ОСОБА_5, згідно з договором купівлі-продажу № 98.01.-263., що виданий Жовтневим філіалом Одеської спеціалізованої Біржі нерухомості 29 січня 1998 року, зареєстрованого в МБТІ та РОН м. Одеси за № 681 стор.78 кн.ПЗ доп.4.02.1998 року.
На день реєстрації правочину, а також станом на 1998 рік ОСОБА_5. була членом Одеської Універсальної біржі товарів та послуг, як вбачається з Договору, та на її прохання позивач змушений був оформити договір на Одеській універсальній біржі товарів та послу г. Позивач також був членом Біржі. При складанні угоди сторонами був сплачений біржовий збір.
ОСОБА_5 діяла на підставі доручення від ОСОБА_3, що був прописаний в квартирі на час відчуження.
Згідно зі ст.. 9, 15 Закону України « Про товарну біржу» ОСОБА_5 Хаєвна мала право як біржовий брокер здійснювати правочини на біржі.
Після реєстрації договору, квартира була оформлена в ОМБТІ та РОН на ім'я позивача в кн. 113 док.-68/-78.- ст. 209 ЦК України.
З 22.12.1998 року позивач приписаний по адресі АДРЕСА_2. Квартира складається з однієї кімнати, площею 8.60 кв. м.
Оформити право чин у нотаріальних органах позивач не маю можливості тому що місто проживання ОСОБА_5 позивачу не відомо, згідно з даними Інформаційного бюро вона на реєстрації не значиться. По попередній адресі м. Одеса вул. . Стельмаха, 30, вона теж не проживає.
Зараз позивач змушений звертатися з позовом до суду, тому що нотаріальні органи відмовляються реєструвати правочин, зареєстрований на товарній біржі, посилаючись на п.27 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, про обов'язковість посвідчення угоди купівлі-продажу квартири.
Про ці вимоги нотаріусу, до наступного часу позивачу нічого відомо не було, тому вважаю що термін позовної давності, мною був пропущений по поважності причин, та підлягає відновленню.
Квартира власністю позивача, однак він не можу розпорядитися нею по своєму розсуду, у зв'язку з неналежним його оформленням, том він гадає, що порушується його права як власника житла, згідно зі ст.. 382, 386., 391, ч.2 ст. 214 ЦК України. Згідно з діючим законодавством позивач виповнив всі умови, які були безпосередньо направлені на виконання умов договору, а саме сплатив ціну по договору купівлі-продажу, зареєстрував його на своє ім'я, виконав переоформлення по органах МБТІ та РОН м. Одеси.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи вважає позов доведеним обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 23 листопада 1998 року між позивачем та відповідачкою був укладений договір № 501 про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1, який був укладений та зареєстрований у 1998 році на Товарній біржі «Одеської універсальній біржі товарів та послуг», що розташована була у м. Одесі на проспекті Олександрівському 3, та зареєстрований ОМБТІ та РОН на ім'я позивача в кн. 113 док.-68/-78.- ст. 209 ЦК України.
Вказана квартира раніше належала ОСОБА_5, згідно договору купівлі-продажу № 98.01, -263., що виданий Жовтневим філіалом Одеської спеціалізованої Біржі нерухомості 29 січня 1998 року, зареєстрованого в МБТІ та РОН м. Одеси за № 681 стор.78 кн.ПЗ доп.4.02.1998 року.
На день реєстрації правочину, а також станом на 1998 рік ОСОБА_5. була членом Одеської Універсальної біржі товарів та послуг, як вбачається з Договору, та на її прохання позивач змушений був оформити договір на Одеській універсальній біржі товарів та послу г. Позивач також був членом Біржі. При складанні угоди сторонами був сплачений біржовий збір.
ОСОБА_5 діяла на підставі доручення від ОСОБА_3, що був прописаний в квартирі на час відчуження.
З 22.12.1998 року позивач прописаний по адресі АДРЕСА_2, квартира складається з однієї кімнати, площею 8.60 кв. м.
Згідно з діючим законодавством позивач виповнив всі умови, які були безпосередньо направлені на виконання умов договору, а саме сплатив ціну по договору купівлі-продажу, зареєстрував його на своє ім'я, виконав переоформлення по органах МБТІ та РОН м. Одеси.
Оформити правочин у нотаріальних органах позивач не має можливості тому що місто проживання ОСОБА_5 позивачу не відомо, згідно з даними Інформаційного бюро вона на реєстрації не значиться. По попередній адресі м. Одеса вул. . Стельмаха, 30, вона теж не проживає.
В теперішній час позивач змушений звертатися з позовом до суду, тому що нотаріальні органи відмовляються реєструвати правочин, зареєстрований на товарній біржі, посилаючись на п.27 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, про обов'язковість посвідчення угоди купівлі-продажу квартири.
Про ці вимоги нотаріусу, до наступного часу позивачу нічого відомо не було, тому вважаю що термін позовної давності, мною був пропущений по поважності причин, та підлягає відновленню.
Вказана квартира є власністю позивача, однак він не може розпорядитися нею по своєму розсуду, у зв'язку з неналежним оформленням договору купівлі-продажу, тому він вважає, що порушується його права як власника житла.
Таким чином, суд вважає за можливе позов ОСОБА_1 - задовольнити, визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, зареєстрований під № 501 від 23 листопада 1998 року, укладений на Одеській універсальної біржі товарів та послуг між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючої від свого імені та від імені ОСОБА_3, на підставі довіреності серії ААН № 033-16 р 5495, посвідченої 24 вересня 1998 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4.
На підставі вище висловленого та керуючись ст. ст. 214, 219, 220, 382, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 3, 118, 119-121, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, зареєстрований під № 501 від 23 листопада 1998 року, укладений на Одеській універсальної біржі товарів та послуг між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючої від свого імені та від імені ОСОБА_3, на підставі довіреності серії ААН № 033-16 р 5495, посвідченої 24 вересня 1998 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.