Справа № 2о-52/09
19 січня 2009 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді Кравчук Т.С.
при секретарі Лахматовій С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою у якій просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 зі ОСОБА_2 з квітня 2002 року до січня 2007 року.
У судовому засіданні від представника зацікавленої особи ОСОБА_2, - ОСОБА_3 до суду надійшла заява у якій він просить залишити без розгляду заяву про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обгрунтування заяви, представник зацікавленої особи ОСОБА_3 вказує, що зацікавлена особа ОСОБА_2 вважає, що зазначена заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження і повинна бути залишена судом без розгляду, т.я. у прохальній частині заяви, заявник ОСОБА_1 фактично просить суд визнати факт перебування у фактичних шлюбних відносинах заявника ОСОБА_1 з нею з квітня 2002 року до січня 2007 року. Згідно практики ВС України встановлення судом факту перебування у фактичних шлюбних відносинах на підставі п.5 ст. 273 ЦПК може мати місце, якщо такі відносини виникли до 8.07 1944 року і тривали до смерті (пропажі без вісті на фронті) одного з подружжя, внаслідок чого шлюб не може бути зареєстровано в органах реєстрації актів громадського стану. В інших випадках заяви про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах судовому розгляду не підлягають. Як вбачається з матеріалів цивільної справи, заяви і доданих до неї документів, заявник ОСОБА_1 вважає, що вступив в фактичні шлюбні відносини з ОСОБА_2 з квітня 2002 року до січня 2007 року, тобто, після 8 липня 1944 року. Таким чином, зацікавлена особа ОСОБА_2 вважає, що зазначена заява не може бути розглянута у суді. Окрім того, заявником ОСОБА_1 до Приморського районного суду м. Одеси подано позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання квартири спільною сумісною власністю та визнання права власності на її частину, у якій він стверджує, що він та ОСОБА_2 з 2002 року до січня 2007 року проживали однією сім'єю, тобто, знаходилися в фактичних шлюбних відносинах. Згідно практики ВС України у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Як вбачається з тексту позовної заяви ОСОБА_1, та тексту його заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, у заяві йде мова про право, а саме про право на частину квартири. Отже, заява ОСОБА_1 підлягає залишенню судом без розгляду.
У судовому засіданні, представник зацікавленої особи ОСОБА_3 підтримав заяву про залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення без розгляду, надав пояснення за заявою аналогічні викладеним в ній, просив суд задовольнити його заяву.
Розглянувши матеріали цивільної справи, вислухавши думки представників заявника, та зацікавленої особи, суд вважає заяву представника зацікавленої особи ОСОБА_3 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення обгрунтованою та підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1. 2, 4 ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
У прохальній частині заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник ОСОБА_1 фактично просить суд визнати факт перебування у фактичних шлюбних відносинах його та зацікавленої особи ОСОБА_2 з квітня 2002 року до січня 2007 року, т.я. зі змісту заяви не вбачається, що сім'я між ними створена в результаті кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 1 Постанови ПВС України № 5 від 31.03.1995 року про судову практику в справа х про встановлення фактів, що мають юридичне значення, встановлення судом факту перебування у фактичних шлюбних відносинах на підставі п.5 ст. 273 ЦПК може мати місце, якщо такі відносини виникли до 8 липня 1944 року і тривали до смерті (пропажі без вісті на фронті) одного з подружжя, внаслідок чого шлюб не може бути зареєстровано в органах реєстрації актів громадського стану. В інших випадках заяви про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах судовому розгляду не підлягають.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, заяви і доданих до неї документів, заявник ОСОБА_1 вважає, що вступив в фактичні шлюбні відносини з ОСОБА_2 з квітня 2002 року до січня 2007 року, тобто, після 8 липня 1944 року. Таким чином, виходячи з практики Верховного Суду України, зазначена заява не може бути розглянута у суді.
Окрім того, заявником ОСОБА_1 до Приморського районного суду м. Одеси подано позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання квартири спільною сумісною власністю та визнання права власності на її частину, у якій він стверджує, що він та ОСОБА_2 з 2002 року до січня 2007 року проживали однією сім'єю, тобто, знаходилися в фактичних шлюбних відносинах.
Згідно ч.б ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до ч. 3 п. 3 Постанови ПВС України № 5 від 31.03.1995 року про судову практику в справа х про встановлення фактів, що мають юридичне значення у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Як вбачається з тексту позовної заяви ОСОБА_1, та тексту його заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, у заяві йде мова про право, а саме право заявника ОСОБА_1 на частину квартири. Отже, у суду є всі підстави і процесуальні права залишити вказану заяву без розгляду, т.я. зазначена заява не може бути розглянута в порядку окремого провадження.
Відповідно до вище викладеного, керуючись ч. 6 ст. 235, ст. 207 ЦПК України, ч. 3 п. 3, ч. 1 1 Постанови ПВС України № 5 від 31.03.1995 року про судову практику в справа х про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд, -
Задовольнити заяву представника зацікавленої особи ОСОБА_2 про залишення заяви без розгляду у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, - встановлення факту спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 зі ОСОБА_2 з квітня 2002 року до січня 2007 року.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.