04 серпня 2020 року м. Ужгород№ 260/1724/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 16.04.2020 р.; 2) визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію; 3) зобов'язати Виконавчий комітет Ужгородської міської ради розглянути запит від 16.04.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Ужгород вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд; 4) визнати порушення Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради щодо Брюшкова Дмитра Вікторовича ч. 1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16 квітня 2020 року він звернувся до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради із запитом про надання публічної інформації, в якому просив надати інформацію про наявність на території м. Ужгород вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Вказаний запит був отриманий позивачем 22 квітня 2020 року. Проте у встановлений законодавством строк відповідь на нього надано не було. Вказану бездіяльність відповідача вважає протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує його право на доступ до інформації.
05 червня 2020 року позивач подав до Закарпатського окружного адміністративного суду додаткові пояснення у справі від 04.06.2020 р., в яких звернув увагу суду на те, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповіді на запит є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкт поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
17 червня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечує з мотивів безпідставності такого. Так, зокрема, зазначає, що 22 квітня 2020 року відповідачем отримано запит позивача на публічну інформацію, відповідь на який була надана у встановлений законодавством строк, а саме, 23 квітня 2020 року та скерована на адресу позивача простою кореспонденцією, що підтверджується відміткою органу поштового зв'язку. Звертає увагу суду на те, що Інструкція з діловодства в Ужгородській міській раді та її виконавчих органах не передбачає надсилання кореспонденції рекомендованими листами.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 16 квітня 2020 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) засобами поштового зв'язку скерував на адресу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради запит на отримання публічної інформації, в якому просив надати інформацію про наявність на території м. Ужгород вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських споруд з місцями (орієнтирами) розташування. Відповідь на такий просив надіслати за адресою: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, 119 (арк. спр. 4).
Вказаний запит був отриманий Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради 22 квітня 2020 року, що визнається позивачем в поданій до суду позовній заяві (зворот арк. спр. 1).
За твердженням позивача, відповідь у встановлений законодавством строк на надісланий запит ним отримана не була, що стало підставою звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес регламентується нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 р. № 2939-VI (далі - Закон).
Публічна інформація, в розумінні ст. 1 Закону, це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується, в тому числі, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону).
Реалізація права на доступ до інформації здійснюється шляхом оформлення запиту на інформацію (ст. 19 Закону).
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ч. 2 ст. 19 Закону).
Судом встановлено, що 16 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради саме із запитом на інформацію в розумінні норм Закону. Вказаний запит стосувався публічної інформації, що перебуває у володінні вказаного суб'єкта, а тому при розгляді такого розпорядник інформації повинен керуватися положеннями Закону.
Предметом даного адміністративного позову є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання публічної інформації за запитом у встановлений законодавством 5-денний термін.
Строк розгляду запитів на інформацію врегульовано нормами ст. 20 Закону.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
При цьому норми ст. 23 Закону надають право запитувачам інформації на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Згідно ч. 2 ст. 23 Закону запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що такими встановлено обов'язок розпорядників інформації на надання протягом 5 робочих днів відповіді на запит на отримання публічної інформації, якщо такий не стосується великого обсягу інформації. У разі невиконання зазначеного обов'язку запитувачі інформації можуть оскаржити таку бездіяльність до суду, що й було реалізовано позивачем в даній адміністративній справі.
Розглядаючи питання наявності підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на отриманий запит, суд враховує наступне.
Під бездіяльністю розуміється зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду отриманого засобами поштового зв'язку 22 квітня 2020 року від ОСОБА_1 запиту Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради було надано відповідь №177/03-23 від 23.04.2020 р., яка скерована на вказану у запиті адресу простою кореспонденцією. Зазначене підтверджується копією відомості відправлень простої кореспонденції, поданої в Ужгородський поштамт та печаткою органу поштового зв'язку з датою отримання 23 квітня 2020 року (арк. спр. 36 - 37). Отже, суд вважає, що відповідь на запит позивача була надана у встановлений ст. 20 Закону 5-денний строк.
Факт скерування на адресу запитувача інформації листа-відповіді вказує на відсутність пасивної поведінки розпорядника інформації та засвідчує виконання у законодавчо передбачений термін свого обов'язку.
Стосовно посилань позивача на те, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповіді на запит є квитанції або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкт поштового зв'язку, що надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, суд зазначає наступне.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку врегульовані Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 р. №270 (далі - Правила).
Так, п. 66 Правил передбачено, що у разі відправлення згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список в електронному вигляді за формою, визначеною оператором поштового зв'язку. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії (згрупованих за способом пересилання), що включаються до одного списку, та кількість таких списків визначаються оператором поштового зв'язку.
Згідно п. 67 Правил список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи, список згрупованих внутрішніх листів та бандеролей з оголошеною цінністю, посилок, прямих контейнерів, поштових переказів - підписами керівника та головного бухгалтера. Підписи скріплюються відповідними печатками (за наявності).
Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові (п. 68 Правил).
Відповідно до п 73 Правил, під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.
Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії відомості відправлень простої кореспонденції, така засвідчена підписом уповноваженої посадової особи та печаткою відправника - Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, а також відбитком календарного штемпеля місця приймання - Ужгородського поштамту, датованою 23 квітня 2020 року (арк. спр. 37).
Суд зауважує, що положення Закону, як і будь-якого іншого нормативно-правового акту, не зобов'язують розпорядника інформації скеровувати відповіді на запит рекомендованою кореспонденцією, або ж забороняють відправляти такі за допомогою згуртованих поштових відправлень.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними, в розумінні норм ч. 1 ст. 73 КАС України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що надана відповідачам копія відомості є належним в розумінні норм КАС України доказом відправлення листа-відповіді №177/03-23 від 23.04.2020 р. на адресу позивача.
Таким чином провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність бездіяльності з боку відповідача щодо ненадання відповіді на запит Брюшкова від 16.04.2020 р. у встановлений законодавством строк, а отже, відсутність підстав для зобов'язання розпорядника інформації розглянути скерований позивачем запит.
З огляду на встановлені обставини справи суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (місцезнаходження: пл. Поштова, буд. 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 04053699) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
СуддяР.О. Ващилін