Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 серпня 2020 р. Справа№200/3573/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив.
Позов обґрунтовувало тим, що відповідачем неправомірно визначено митну вартість товарів за другорядним - резервним методом, що призвело до її завищення загалом на суму 788817,28 грн.
Просить суд:
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000066/2 від 02.11.2019 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500170/2019/00330 від 02.11.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 500170/2019/00337 від 04.11.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000070/2 від 03.11.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00334 від 03.11.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000071/2 від 03.11.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500170/2019/00335 від 03.11.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000072/2 від 03.11.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500170/2019/00336 від 03.11.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 500170/2019/000074/2 від 08.11.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00342 від 08.11.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 500170/2019/000075/2 від 10.11.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00347 від 10.11.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 500170/2019/000077/2 від 11.11.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00352 від 11.11.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 500170/2019/000079/2 від 12.11.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00354 від 12.11.2019 року.
Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, адреса: 65078, Одеська обл., місто Одеса, Малиновський р-н, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 21 А) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІМПОРТ ТРАСТ- КОМПАНІ" ( 87548, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Громової, будинок 69, Код ЄДРПОУ: 42495453) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 11832,26 грн. та витрати на правову професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Позивач вказує, що відповідачем не враховано те, що недоліки в документах позивача, які надавалися до митного оформлення, за відсутності розбіжностей у числових значеннях не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
Крім того, в рішеннях про коригування митної вартості товарів не наведено обґрунтувань неможливості застосування основного першого методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не наведено обґрунтувань щодо не застосування відповідачем послідовно інших методів, не зазначено якої саме інформації не вистачало, чому був застосований лише останній - шостий метод визначення вартості товарів. Митний орган не навів пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися ним при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Вважав, що зазначення в рішеннях про коригування митної вартості товарів лише номера, дати митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, та вартості за одиницю товару не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив позовне провадження за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 05 травня 2020 року.
27.04.2020 року через канцелярію суду надійшла заява від позивача про відкладення розгляду справи.
05 травня 2020 року суд відклав розгляд справи на 04 червня 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 06 липня 2020 року.
Згідно Довідки від 06 липня 2020 року головуючий суддя у справі перебував на лікарняному.
Справу було призначено до розгляду по суті на 04 серпня 2020 року.
19 травня 2020 року через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у рішеннях з коригування митної вартості товарів. Вважає, що він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Митним кодексом України.
Зокрема відповідач у своєму відзиві зазначає, що відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495- VI контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Пунктами 1, 2.2, 2.5, 2.12 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 встановлено, що робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів (далі - посадова особа). Робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, в тому числі, шляхом перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів: порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Отже, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості посадові особи, що провадять такий контроль, застосовують Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом ДФС від 11,09.2015 № 689.
Також під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом митними деклараціями було встановлено» що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, були згенеровані наступні обов'язкові форми контролю у напрямку контролю митної вартості товарів.
Частиною першою статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.
Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2) у даному випадку, не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних стосовно фізичних характеристик товару та якості та репутації на ринку. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті (ст.59 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI). При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.
Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3) - у даному випадку, не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних стосовно схожих складових компонентів товару. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, і але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ст.60 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI).
Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4), не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних стосовно: 1) витрат на іиплату комісійних, що були фактично сплачені або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних взтрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат).
Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (метод 5) - не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних що надаються виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформації про вартість, яка повинна складатися із сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умоли, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари
Частинами 1, 2 ст. 64 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повиша ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостіх. Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
За результатом проведених консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що зазначено у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів.
На цих підставах в позові просив відмовити.
У судове засідання, призначене на 04 серпня 2020 року, позивач не з'явився. Від позивач надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Суд на підставі частини дев'ятої статті 205 КАС України вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
Позивачем у справі є товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ» яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 42495453 (т.1 а.с.35).
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ» діє на підставі Статуту (т.1 а.с.36-44).
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 42495453) видами діяльності ТОВ "Імпорт Траст-Компані" є код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний).
Відповідачем у справі є Одеська митниця Держмитслужби яка є юридичною особою код ЄДРПОУ 43333459 та суб'єктом владних повноважень (т.1 а.с.53-54).
01.01.2019 року між позивачем ТОВ «Імпорт Траст-Компані» та ТОВ Фирма «Арбат ЛТД» укладено Договір оренди № 31 відповідно до якого ТОВ «Імпорт Траст-Компані» орендує у ТОВ Фирма «Арбат ЛТД» складське приміщення за адресою м. Харьків, вул.Беркоса, буд.86-а площею 568 кв.м. (т.1 а.с.45-52).
07.10.2018 року між позивачем ТОВ «Імпорт Траст-Компані» та ТОВ «Таніт Груп» було укладено Договір транспортного експедирування № 07.10.2018/257 ОД (т.1 а.с.57-64)
14 листопада 2018 року між позивачем ТОВ «Імпорт Траст-Компані» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОРС БРОК ЛОГІСТИК" укладено договір доручення щодо надання послуг з митного оформлення вантажу № 14/11-18 (т.1 а.с.55-56).
На підставі цього договору декларантом - Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОРС БРОК ЛОГІСТИК" в інтересах позивача було подано до Одеської митниці Держмитслужби декларацію UA500170/2019/026592 від 29 жовтня 2019 року з пакетом документів, а саме: ЕМД UA 807170/2018/000800 від 09.01.19, UA 807170/2018/063140 від 20.12.2018 року UA 500060/2018/038986 від 19.12.18, UA 807170/2019/001510 від 15.01.19, UA 807170/2018/059265 від 30.11.2018, UA 500060/2018/038841 від 17.12.18, UA 807170/2018/0060074 від 06.12.18, UA 807170/2018/057727 від 23.11.2018, UA 125220/2018/714188 від 19.11.2018, UA 807170/2018/058780 від 30.11.2018, 807170/2018/057721 від 23.11.2018, UA 500060/2019/000176 від 04.01.19, UA 500170/2019/007122 від 21.03.2019 (т.1 а.с. 74-108).
02 листопада 2019 року відповідачем прийнято рішення № UА500170/2019/000066/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500170/2019/00330 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500170/2019/00337 та (т.1 а.с.109-113).
Рішенням встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) згідно контракту витрату на тару, пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару; 2) згідно контракту завантаження товару у транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару (т.1 а.с.109-110).
З огляду на ці обставини відповідачем було відкоригована митна вартість товарів, позивач додатково сплатив відкориговані платежі у сумі 9805,51 грн. та товар було випущено у вільний обіг.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОРС БРОК ЛОГІСТИК" в інтересах позивача було подано до Одеської митниці Держмитслужби декларацію UA 500170/2019/026732 від 31 жовтня 2019 року з пакетом документів (т.1 а.с.114-134).
03 листопада 2019 року відповідачем прийнято рішення № UА500170/2019/000070/2 про коригування митної вартості товарів та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500170/2019/00334 (т.1 а.с.135-137).
Рішенням встановлено, що: 1) згідно контракту витрату на тару, пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару; 2) згідно контракту завантаження товару у транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару; 3) згідно Договору експедитор зобов'язується надавати транспортні послуги. Проте для підтвердження митної вартості була надана довідка про те що транспортно - експедиційне обслуговування за межами митної території не проводилося; 4) для підтвердження складових митної вартості в частині транспортних витрат, наданий рахунок від 23.10.2019 року № 2982 в якому зазначено, що оплата повинна бути здійснена протягом 3 банківських днів з дати цього рахунку, але жоден банківський документ до митного оформлення не був поданий (т.1 а.с.135-136).
З огляду на ці обставини відповідачем було відкоригована митна вартість товарів, позивач додатково сплатив відкориговані платежі в сумі 26978,34 грн. та товар було випущено у вільний обіг.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОРС БРОК ЛОГІСТИК" в інтересах позивача було подано до Одеської митниці Держмитслужби декларацію UA500170/2019/026730 від 31 жовтня 2019 року з пакетом документів (т.1 а.с.162-180).
03 листопада 2019 року відповідачем прийнято рішення № UА500170/2019/000071/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500170/2019/00335 (т.1 а.с.16-161).
Рішенням встановлено, що: 1) у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як витрати на тару та пакування, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) згідно Договору експедитор зобов'язується надавати транспортні послуги. Проте для підтвердження митної вартості була надана довідка про те що транспортно - експедиційне обслуговування за межами митної території не проводилося;
З огляду на ці обставини відповідачем було відкоригована митна вартість товарів, позивач додатково сплатив відкориговані платежі в сумі 30725,42 грн. та товар було випущено у вільний обіг.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОРС БРОК ЛОГІСТИК" в інтересах позивача було подано до Одеської митниці Держмитслужби декларацію UA500170/2019/026733 від 31 мжовтня 2019 року з пакетом документів (т.1 а.с.183-205).
03 листопада 2019 року відповідачем сформовано запит (повідомлення) митного органу про надання додаткових документів, а декларантом - повідомлено про неможливість їх подання (т.1 а.с.200-201).
03 листопад 2019 року відповідачем прийнято рішення № UА500170/2019/000072/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500170/2019/00336 (т.1 а.с.181-182).
Рішенням встановлено, що: 1) у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як витрати на тару та пакування, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) для підтвердження складових митної вартості в частині транспортних витрат, наданий рахунок від 23.10.2019 року № 2984 в якому зазначено, що оплата повинна бути здійснена протягом 3 банківських днів з дати цього рахунку, але жоден банківський документ до митного оформлення не був поданий (т.1 а.с.181-182).
З огляду на ці обставини відповідачем було відкоригована митна вартість товарів, позивач додатково сплатив відкориговані платежі в сумі 376961,40 грн. та товар було випущено у вільний обіг.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОРС БРОК ЛОГІСТИК" в інтересах позивача було подано до Одеської митниці Держмитслужби декларацію UA500170/2019/027640 від 08 листопада 2019 року з пакетом документів (т.1 а.с.209-229).
08 листопада 2019 року відповідачем сформовано запит (повідомлення) митного органу про надання додаткових документів, а декларантом - повідомлено про неможливість їх подання (т.1 а.с.223-224).
08 листопада 2019 року відповідачем прийнято рішення № UА500170/2019/000074/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500170/2019/00342 (т.1 а.с.206-208).
Рішенням встановлено, що: 1) у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як витрати на тару та пакування, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) згідно контракту завантаження товару у транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару; 3) для підтвердження складових митної вартості в частині транспортних витрат, наданий рахунок від 01.11.2019 року № 3124 в якому зазначено, що оплата повинна бути здійснена протягом 3 банківських днів з дати цього рахунку, але жоден банківський документ до митного оформлення не був поданий (т.1 а.с.181-182).
З огляду на ці обставини відповідачем було відкоригована митна вартість товарів, позивач додатково сплатив відкориговані платежі в сумі 206571,28 грн. та товар було випущено у вільний обіг.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОРС БРОК ЛОГІСТИК" в інтересах позивача було подано до Одеської митниці Держмитслужби декларацію UA500170/2019/027937 від 10 листопада 2019 року з пакетом документів ( т.1 а.с.232-250).
10 листопада 2019 року відповідачем сформовано запит (повідомлення) митного органу про надання додаткових документів, а декларантом - повідомлено про неможливість їх подання (т.1 а.с.245-247).
10 листопада 2019 року відповідачем прийнято рішення № UА500170/2019/000075/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500170/2019/00347 (т.1 а.с.230-231).
Рішенням встановлено, що: 1) у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як витрати на тару та пакування, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) у наданому до митного оформлення рахунку про оплату від 01.11.2019 року № 3126 зазначена вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірку правильності визначення митної вартості; 3) для підтвердження складових митної вартості в частині транспортних витрат у декларанта були витребувані додаткові документи, але брокером було надіслане повідомлення про неможливість подати додаткові документи (т.1 а.с.220-231)
За цих обставин відповідачем було відкоригована митна вартість товарів, позивач додатково сплатив відкориговані платежі в сумі 71559,69 грн. та товар було випущено у вільний обіг.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОРС БРОК ЛОГІСТИК" в інтересах позивача було подано до Одеської митниці Держмитслужби декларацію UA500170/2019/028063 від 11 листопада 2019 року з пакетом документів ( т.2 а.с.3-21).
11 листопада 2019 року відповідачем сформовано запит (повідомлення) митного органу про надання додаткових документів, а декларантом - повідомлено про неможливість їх подання (т.2 а.с.16-18).
11 листопада 2019 року відповідачем прийнято рішення № UА500170/2019/000077/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500170/2019/00352 (т.2 а.с.1-2).
Рішенням встановлено, що: 1) у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як витрати на тару та пакування, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) згідно контракту завантаження товару у транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару; 3) для підтвердження складових митної вартості в частині транспортних витрат у декларанта були витребувані додаткові документи, але брокером було надіслане повідомлення про неможливість подати додаткові документи (т.2 а.с.1-2)
За цих обставин відповідачем було відкоригована митна вартість товарів, позивач додатково сплатив відкориговані платежі в сумі 34663,10 грн. та товар було випущено у вільний обіг.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОРС БРОК ЛОГІСТИК" в інтересах позивача було подано до Одеської митниці Держмитслужби декларацію UA500170/2019/028130 від 12 листопада 2019 року з пакетом документів ( т.2 а.с.26-44).
12 листопада 2019 року відповідачем сформовано запит (повідомлення) митного органу про надання додаткових документів, а декларантом - повідомлено про неможливість їх подання (т.2 а.с.43-44).
12 листопада 2019 року відповідачем прийнято рішення № UА500170/2019/000079/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500170/2019/00354 (т.2 а.с.22-25).
Рішенням встановлено, що: 1) у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як витрати на тару та пакування, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) згідно контракту завантаження товару у транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару; 3) для підтвердження складових митної вартості в частині транспортних витрат надана довідка від 01.11.2019 року № 4093 в якій зазначено що транспортно - експедиційні послуги за межами митної території України не надавалися. Про те згідно з Договором експедитор зобов'язується надавати транспортні послуги; 4) для підтвердження складових митної вартості в частині транспортних витрат, наданий рахунок від 01.11.2019 року № 3132 в якому зазначено, що оплата повинна бути здійснена протягом 3 банківських днів з дати цього рахунку, але жоден банківський документ до митного оформлення не був поданий (т.2 а.с.22-25).
За цих обставин відповідачем було відкоригована митна вартість товарів, позивач додатково сплатив відкориговані платежі в сумі 31552,54 грн. та товар було випущено у вільний обіг.
Суд зазначає, що в усіх спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, однакові обставини стали підставою для коригування митної вартості товарів.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частиною 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 вказаного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 52 вказаного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст. 52 Кодексу, у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
Частинами першою, другою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 1 ст. 260 Кодексу якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 57 Кодексу застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Кодексу метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з частиною 4 ст. 53 Кодексу, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже, Митним кодексом України визначено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
При цьому згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 вказаного Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Послідовність дій посадових осіб митних органів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 №362.
Згідно з п. 6 та 7 гл. 2 Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.
Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Отже, згідно з Митним кодексом України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).
Митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Згідно з ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Судом встановлено, що позивачем надано для митного оформлення необхідний пакет документів, які містять всі складові митної вартості товарів. А отже підстави для витребування від декларанта додаткових документів та у подальшому коригування митної вартості товарів відсутні.
Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з підпунктом "в" пункту 1 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Із наведеної норми вбачається, що вартість тари та пакування, якщо вона включена до контрактної вартості товару, не повинна додатково декларуватися та підтверджуватися окремо.
Судом встановлено, що згідно з пунктом 2.3 зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від 04 жовтня 2018 року № ІТС-001(т.1 а.с.123-126, т.2 а.с.40-42), від 01 листопада 2018 року № ІТС-007 (т.1 а.с.170-174, т.1 а.с.240-244, т.2 а.с.11-15), від 04 грудня 2018 року № ІТС-011 (т.1 а.с.192-199), від 08 жовтня 2018 року № ІТС-003 (т.1 а.с.218-222), витрати на тару та пакування включені у вартість товару, а тому не повинні додатково декларуватися та підтверджуватися окремо.
Таким чином, висновки, зроблені відповідачем в оспорюваних рішеннях, про те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару та неможливості перевірити правильність визначення митної вартості самого товару з цієї підстави, є безпідставними.
При застосуванні до спірних відносин підпункту "в" пункту 1 частини десятої статті 58 МК України судом враховані правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 815/4619/17.
Окрім цього, суд, враховуючи неістотність суми розбіжностей щодо вартості товарів, а також ввезення товарів у великому асортименті, дійшов висновку, що така різниця викликана математичними неточностями і не є підставою для сумнівів у заявленій декларантом вартості.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші протии Україн" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
З огляду на викладене позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 11832,27 грн.
Вирішуючи питання розподілу згідно з вимогами ст.139 КАС України судових витрат, суд врахував таке.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розрахунком судових витрат на правничу допомогу, Договором про надання правової допомоги від 11.02.2019 року №01, змістом вказаної вище позовної заяви підтверджується залучення позивачем для вирішення його спору судом професійної правничої допомоги адвокатського бюро в особі керуючого Лончак Тетяни Іванівни, яка має на момент судового вирішення спору свідоцтво адвоката від 21.01.2019 серії № 2 та Додаткової угоди № 22 від 03.02.2020 року, актом приймання - передачі наданих послуг по вищезазначеному Договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 року №01 та платіжним дорученням № 465 від 05.02.2020 року на суму 5000 грн.Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч.6-7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В позовній заяві позивач зазначив розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом даної справи, а саме 5000 грн.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутній доказ співмірності наданих адвокатом послуг до виконаних робіт. Вказано виключно час складання позовної заяви - 10 годин та вартість 1 години роботи адвоката - 500 грн.
Суд вважає, що 1 година роботи адвоката в розмірі 500 гривень, це допустима сума. Але, складення позовної заяви на протязі 10 годин суд вважає за надто довгим терміном.
Відтак суд частково задовольняє вимогу позивача, про стягнення відшкодування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн.
Таким чином, позов слід задовольнити частково.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 263 КАС України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000066/2 від 02.11.2019 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500170/2019/00330 від 02.11.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 500170/2019/00337 від 04.11.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000070/2 від 03.11.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00334 від 03.11.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000071/2 від 03.11.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500170/2019/00335 від 03.11.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500170/2019/000072/2 від 03.11.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500170/2019/00336 від 03.11.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 500170/2019/000074/2 від 08.11.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00342 від 08.11.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 500170/2019/000075/2 від 10.11.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00347 від 10.11.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 500170/2019/000077/2 від 11.11.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00352 від 11.11.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 500170/2019/000079/2 від 12.11.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00354 від 12.11.2019 року.
Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, адреса: 65078, Одеська обл., місто Одеса, Малиновський р-н, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 21 А) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІМПОРТ ТРАСТ- КОМПАНІ" ( 87548, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Громової, будинок 69, Код ЄДРПОУ: 42495453) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 11832 (одинадцять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 27 копійок та витрати на правову професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення складено та підписано суддею головуючим в нарадчій кімнаті 04 серпня 2020 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Хохленков