Копія
04 серпня 2020 року Справа № 160/5664/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича ,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Донецькій області до Казенного підприємства "Південукргеологія" про стягнення заборгованості.
26 травня 2020 року Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Казенного підприємства «Південукргеологія», у якій позивач просить:
- стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Казенне підприємство "Південукргеологія" в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 81098,18грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість Казенного підприємства «Південукргеологія» перед бюджетом виникла по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 81098,18грн, яка по теперішній час не погашена відповідачем у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідачем, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позову у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що КП «Південукргеологія» перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області, Волновасько-Мангушське управління, Волноваська ДПІ (Волноваський район) з 09.01.1996 року, як платник податків за неосновним місцем обліку та як платник податків за основним місцем обліку в ДПІ у Соборному районі м. Дніпра.
З інтегрованих карток платника податків вбачається, що Казенне підприємство «Південукргеологія» має податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в загальній сумі 81 098,18 грн., який виник в результаті несплати самостійно задекларованих зобовязань, а саме:
- податкова декларація по земельному податку №0924724014 від 18.02.2019 року;
- податкова декларація по земельному податку №9017460640 від 10.02.2019 року;
Крім того, на підставі ст. ст. 75, 76 Податкового кодексу України 05.02.2019, 29.03.2019 року ГУ ДФС у Донецькій області проведені камеральні перевірки Казенного підприємства «Південукргеологія» щодо своєчасності сплати узгодженого грошового зобов'язання з земельного податку, за результатами яких складені акти перевірки.
Так, за результатами акту перевірки № 78/05-99-48-01-14/1432150 від 05.02.2019 року, ГУ ДФС у Донецькій області сформовано податкове повідомлення-рішення від 01.04.2019 року № 0061594801 на суму 15503,62 грн.
За результатами акту перевірки № 136/05-99-48-01-14/1432150 від 29.03.2019 року, ГУ ДФС у Донецькій області сформоване податкове повідомлення-рішення від 03.05.2019 року № 0073044801 на суму 586,55 грн.
Вказані вище податкові повідомлення - рішення направлено та отримано відповідачем, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи.
Будь-яких доказів оскарження та скасування даних податкових-рішень матеріали справи не містять.
Отже, спір між сторонами виник з підстав несплати відповідачем податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у сумі 81098,18 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунку з бюджетом та зворотнім боком інтегрованої картки платника по орендній платі.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.п. 36.1, п.п. 36.2. ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Пунктами 54.1, 54.5, ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
З урахуванням вимог ст. 57 Податкового кодексу України, у звязку з несплатою відповідачем у встановлені терміни суми грошових зобовязань по земельному податку з юридичних осіб, самостійно визначеної платником у податкових деклараціях (розрахунках), грошові зобовязання набули статусу податкового боргу.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (ст. 285 Податкового кодексу України).
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України).
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).
Доказів скасування податкових повідомлень-рішень до суду не надано.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідачем не сплачені узгоджені податкові зобов'язання в необхідних розмірах у встановлений законом термін.
Відповідно до ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вимог ст. 59 ПК України, у звязку з несплатою до бюджету сум податкового боргу Головним управлінням ДФС у Донецькій області в автоматичному режимі було сформовано та направлено відповідачеві податкову вимогу № 7-25 від 23.01.2015 року, яка отримана відповідачем 03.02.2015 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідно до положення п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З наведеного вбачається, що позивачем вжиті усі заходи для забезпечення сплати відповідачем податкових зобовязань, однак добровільного погашення останнім податкового боргу не відбулося.
Згідно пунктів 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Згідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області (вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, Донецька обл., код ЄДРПОУ 43142826) до Казенного підприємства «Південукргеологія» (вул. Чернешевського, 11, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 01432150) про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Казенне підприємство «Південукргеологія» в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 81 098,18 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді Лісна А.М.