Справа № 2а-175/09/1770
"20" серпня 2009 р. 13год. 00хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Боймиструка С.В. (головуючий), суддів Друзенко Н.В. та Дудар О.М. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2;
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державний комітет України у справах національностей та релігій
про скасування рішення про відмову у наданні статусу біженця, зобовязання вчинити дії
Позивач -ОСОБА_1, громадянин Грузії звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державного комітету України у справах національностей та релігій, в якому просить скасувати рішення № 792-08 від 24.10.2008 р. про відмову у наданні йому статусу біженця в Україні та зобов'язати розглянути заяву позивача про надання йому статусу біженця з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
В судовому засіданні позивач та його представник, повністю підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав письмові заперечення, в яких пояснює, що позивачу було відмовлено у наданні йому статусу біженця з тих підстав, що у нього були відсутні умови, передбачені для набуття такого статусу. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає з огляду на наступне.
22 липня 2008 року ОСОБА_1, громадянин Грузії (позивач) звернувся до Державного комітету України у справах національностей та релігій (відповідач) із заявою про надання йому статусу біженця (копія -а.с. 18), при цьому подав анкету особи, яка звернулася із заявою про надання статусу біженця (копія -а.с. 19-20).
03 жовтня 2008 року за результатами розгляду справи ОСОБА_1 (справа № 57) Сектор міграційної служби у Рівненській області (далі за текстом постанови - Сектор) надав Висновок органу міграційної служби щодо надання або відмови в наданні статусу біженця (копія - а.с. 23), з якого вбачається, що Сектор вважає за доцільне відмовити позивачу у наданні статусу біженця у зв'язку з відсутністю обставин, передбачених ст. 1 Закону України "Про біженців".
Відповідач - Державний комітет України у справах національностей та релігій 24 жовтня 2008 року прийняв Рішення № 792-08 про відмову в наданні позивачу статусу біженця, підтримавши висновок Сектору.
Поняття "біженець" визначено у ч. 1 ст. 1 Закону України "Про біженців",- це особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.
Відповідно до позиції ООН "Про обов'язки та стандарти доказу в заявах біженців" від 16 грудня 1998 року факти в підтвердження заяв біженців визначаються шляхом надання підтвердження або доказів викладеного у цих заявах. Докази можуть бути як усні, так і документальні. Обов'язок надання доказів на користь повідомлених фактів є "обов'язком доказу" та у відповідності до загальних правових принципів доказового права покладається на особу, яка виказує твердження. Таким чином, у заяві про надання статусу біженця заявник повинен доводити достовірність своїх тверджень і точність фактів, на яких ґрунтується його заява. Обов'язок доказу здійснюється заявником, який має надавати правдиві обґрунтування фактів, що стосуються заяви, щоб на підставі цих фактів могло бути прийняте відповідне рішення. Це означає, що заявник повинен переконати посадову особу в правдивості своїх фактичних тверджень.
З матеріалів справи, а саме Анкети особи, яка звернулася із заявою про надання статусу біженця (копія -а.с. 19-20), Протоколу співбесіди від 28.07.2008 р. (копія -а.с. 21-23), суд не вбачає наявності фактів переслідування позивача, ризику загрози його життю і свободі. Позивач не навів доказів своїм побоюванням щодо загрози його життю, або доказів обґрунтованості таких побоювань, а також фактів особистого переслідування за конвенційними ознакам. В політичних партіях, рухах, громадських організаціях позивач не перебував.
Відповідно до п. 164 глави V Керівництва з процедур і критеріїв визначення статусу біженців осіб, які вимушені покинути країну походження із-за внутрішніх і міжнародних військових конфліктів, не кваліфікуються, як біженці за Конвенцією про статус біженців від 28.07.1951 та Протоколом країни -учасниці "Протокол щодо статусу біженців", від 31.01.1967. Військові дії у країні постійного проживання позивача, а також безладдя, викликане військовими діями, не є підставою для набуття статусу біженця відповідно до законодавства України.
Статтею 10 Закону України "Про біженців" встановлено вичерпний перелік умов, за яких статус біженця не надається, серед яких, в тому числі особі, стосовно якої встановлено, що умови, передбачені абзацом другим статті 1 цього Закону, відсутні.
Рішення про відмову в наданні статусу біженця від 24.10.2008 р. відповідачем прийнято правомірно, підстав для його скасування у суду немає.
Оскільки в частині позовних вимог щодо скасування Рішення про відмову в наданні статусу біженця від 24.10.2008 р. позивачу відмовлено, то в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання розглянути заяву позивача про надання статусу біженця з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, слід відмовити.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки спростовуються вищевикладеним та наявними в справі доказами. Натомість, відповідач належними і допустимими доказами довів правомірність та законність винесення Рішення про відмову в наданні статусу біженця від 24.10.2008 р. № 792-08.
Оскільки позивачу в задоволенні позову відмовлено повністю, судовий збір, сплачений ним в сумі 3,40 грн., на підставі ст. 94 КАС України залишається за ним.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного комітету України у справах національностей та релігій щодо
- скасування рішення № 792-08 від 24 жовтня 2008 року про відмову у наданні статусу біженця в Україні;
- зобов'язання розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу біженця з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення,- відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Боймиструк С.В.
Судді: Друзенко Н.В.
Жуковська Л.А.
Постанова складена в повному обсязі "25" серпня 2009 р.
< Список >