Справа № 347/1353/20
іменем України
03.08.2020 року суддя Косівського районного суду, Івано-Франківської області Драч Д.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, мотивуючи свої вимоги тим, що вона звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту. В ході з'ясування обставин справи відповідач повідомив її про його наміри якнайшвидше отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, який оспорюється ОСОБА_1 , та відчужити спірне майно.
П.2 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено можливість забезпечення позову, зокрема, шляхом заборони вчиняти певні дії.
За змістом ст. 152 та ст. 149 ЦПК України: суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи і до подання позову, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та/або поновлення порушених прав. Заява подається до суду, якому територіально підсудний позов, який забезпечується.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ст.153 ЦПК України).
За змістом п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
Таким чином, дослідивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обгрунтованість наведених у ній доводів.
Суд вбачає достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, тому заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом накладення заборони приватному нотаріусу Косівського районного нотаріального округу Кабину Андрію Романовичу на вчинення будь-яких нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі оспорюваного заповіту від 06 лютого 2020 року, складеного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі вище наведеного, керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153-154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити повністю.
Накласти заборону приватному нотаріусу Косівського районного нотаріального округу Кабину Андрію Романовичу на вчинення будь-яких нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі заповіту від 06 лютого 2020 року, складеного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , уродженцем м.Рівне, жителем с.Рожнів Косівського району Івано-Франківської області.
Зазначити дані стягувача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_2 .
Зазначити дані боржника: приватний нотаріус Косівського районного нотаріального округу Кабин Андрій Романович, вул.Незалежності, 47/2, м.Косів, Івано-Франківська область, 78600.
Копію ухвали направити для виконання в Косівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), 78600, вул. Незалежності, 85, м. Косів, Івано-Франківська область.
Копію ухвали направити сторонам по справі для відому.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Косівський районний суд до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя: Д.С. Драч