Справа № 2-5334
2008 рік
18 листопада 2008 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.
при секретарі - Пархоменко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського бюро технічної інвентаризації, треті особи:
ОСОБА_3, Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, про
визнання права власності, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на будівлю та правонаступництво цього права, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_4. 06.04.1979 року він склав заповіт, яким його будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, заповідав йому. На день смерті спадкодавця заповіт не був скасований. Внаслідок змін в адміністративно-територіальному устрої с Троєщина увійшло до складу м. Києва. Згідно Свідоцтва про право власності на домоволодіння від 29.01.1993 року діду ОСОБА_4 належить 1\2 частина домоволодіння АДРЕСА_1, що складається з одного житлового будинку. Коли він звернувся до нотаріуса щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину, йому роз'яснили, що необхідно надати правовстановлюючий документ на будинок та земельну ділянку. Згідно довідки КП "Житлорембудсервіс" від 25.08.2004 року та погосподарської книги Троєщинської сільської ради, земельна ділянка домоволодіння будинку АДРЕСА_1 складає 0, 20 га. Як виявилося, при оформленні Свідоцтва про право власності діду було допущено помилку, оскільки ніколи поштової адреси: АДРЕСА_1 не існувало, оскільки це окремі домоволодіння. До домоволодіння № 25, що належало діду та яким він користувався, збудований в 1968 році, загальною площею 85, 7 кв.м., з надвірними спорудами: сарай-гараж (площею 48, 5 кв.м.), сарай (площею 29, 6 кв.м.), гараж (площею 21, 4 кв.м.), літня кухня (площею 13, 5 кв.м.), погріб (площею 9, 4 кв.м.). До домоволодіння 25-а, тобто, сусідського, відноситься житловий будинок, збудований у 1979 році, загальною площею 89, 1 кв.м. з колодязем. Кожне з цих домоволодінь має окрему поштову адресу та окремі будинкові книги. Враховуючи те, що мають місце відповідні розбіжності, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, просить суд визнати за померлим ОСОБА_4 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 з цілим жилим будинком, збудованим в 1968 році, загальною площею 85, 7 кв.м., з надвірними спорудами: сарай-гараж (площею 48, 5 кв.м.), сарай (площею 29, 6 кв.м.), гараж (площею 21, 4 кв.м.), літня кухня (площею 13, 5 кв.м.), погріб (площею 9, 4 кв.м.), вбиральня, а також визнати за ним, як спадкоємцем померлого ОСОБА_4, право власності на вказану садибу №25.
В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі, визнати за ним, як спадкоємцем померлого ОСОБА_4, право власності на садибу АДРЕСА_1 з цілим жилим будинком, збудованим в 1968 році, загальною площею 85, 7 кв.м., з надвірними спорудами: сарай-гараж (площею 48, 5 кв.м.), сарай (площею 29, 6 кв.м.), гараж (площею 21, 4 кв.м.), літня кухня (площею 13, 5 кв.м.), погріб (площею 9, 4 кв.м.), вбиральня.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримала уточнені позовні вимоги та пояснення позивача, просила позов задовольнити в повному обсязі, визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем померлого ОСОБА_4, право власності на садибу АДРЕСА_1 з цілим жилим будинком, збудованим в 1968 році, загальною площею
85, 7 кв.м., з надвірними спорудами: сарай- гараж (площею 48, 5 кв.м.), сарай (площею 29, 6 кв.м.), гараж (площею 21, 4 кв.м.), літня кухня (площею 13, 5 кв.м.), погріб (площею 9, 4 кв.м.), вбиральня.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, суд вважає можливим розглядати справу у його відсутність, за наявних у справі матеріалів.
Третя особа - ОСОБА_3 - в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в своєму листі просить розглядати справу у її відсутність.
Представник третьої особи - Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації - в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, суд вважає можливим розглядати справу у його відсутність, за наявних у справі матеріалів.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача - ОСОБА_4.
За своє життя - 06.04.1979 року - ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Троєщинської сільської ради Броварського району Київської області, згідно якого належний йому будинок з відповідними надвірними будівлями, що знаходиться АДРЕСА_1, дід заповідав позивачу.
Внаслідок змін в адміністративно-територіальному устрої с Троєщина увійшло до складу Деснянського району м. Києва.
При зверненні до нотаріуса з питання видачі свідоцтва про право на спадщину, позивачу було роз'яснено про необхідність надання правовстановлюючого документу на будинок та земельну ділянку.
Згідно Свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння від 29.01.1993 року ОСОБА_4 належить 1\2 частина домоволодіння по АДРЕСА_1, що складається з одного житлового будинку. Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Ватутінської районної Ради № 282 від 03.04.1989 року.
Відповідно до довідки КП "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва від 25.08.2004 року, згідно погосподарської книги Троєщинської сільської ради земельна ділянка домоволодіння будинку АДРЕСА_1, складає 0, 20 га.
Таким чином, при оформленні Свідоцтва про право власності діду позивача ОСОБА_4 було допущено помилку, оскільки ніколи не існувало поштової адреси: АДРЕСА_1, так як це є окремими домоволодіннями.
До домоволодіння № 25, що належало діду позивача, та яким останній постійно користувався, відносився жилий будинок, побудований в 1968 році, загальною площею 85, 7 кв.м., з надвірними спорудами: сарай-гараж (площею 48, 5 кв.м.), сарай (площею 29, 6 кв.м.),
гараж (площею 21, 4 кв.м.), літня кухня (площею 13, 5 кв.м.), погріб (площею 9, 4 кв.м.), вбиральня.
До домоволодіння № 25-а відноситься житловий будинок, побудований в 1979 році, загальною площею 89,1 кв.м., з колодязем.
Кожне з цих домоволодінь має окрему поштову адресу та окремі будинкові книги.
Так, згідно Акту обміру житлової площі від 23.08.1968 року, проведено обмір житлового будинку, належного ОСОБА_4, та встановлено, що всього будинок має площу 77 кв.м., в тому числі кухня і сіни займають 21 кв.м., корисна площа 56 кв.м. Згідно вказаного Акту було оформлено будинкову книгу для прописки громадян, що проживають в АДРЕСА_1. Таким чином, померлий ОСОБА_4 та ч.1ени його сім'ї були зареєстровані за вказаної адресою, а на даний час зареєстрований там позивач.
Позивач звернувся до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації з заявою про впорядкування питань поштової адреси та правовстановлюючих документів на будинок.
Розпорядженням Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації № 385 від
20.04.2004 року "Про надання дозволу на введення в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_2 та розгляд заяв громадян приватного сектору" вирішено внести зміни в додаток до рішення виконавчого комітету Ватутінської районної Ради народних депутатів від 03.04.1989 року № 282 "Про оформлення права особистої власності", а саме пункт № 512 викласти в такій редакції: "ОСОБА_4, АДРЕСА_3 викласти в редакції: ОСОБА_5, АДРЕСА_1.
Так, згідно вказаного Розпорядження, Свідоцтво про право приватної власності на домоволодіння від 29.01.1993 року, що було видано ОСОБА_4, підлягає переоформленню на будинок АДРЕСА_1 цілий.
Але оформити відповідні документи відповідно до вимог діючого законодавство позивач не зміг з наступних підстав.
Згідно листа виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Головне управління житлового забезпечення комунальне комерційне унітарне підприємство "Фінансова компанія "Житло-Інвест" від 17.10.2006 року, для оформлення свідоцтва про право власності на житловий будинок позивачу необхідно додатково надати свідоцтво про право власності на домоволодіння, документи про право власності або користування земельною ділянкою, свідоцтво про смерть ОСОБА_4, технічну документацію БТІ, а також провести оновлення технічного паспорту.
Для оформлення відповідних документів позивач звернувся до Київського міського БТІ, але при цьому з'ясувалось, що попередній технічних паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_1 від 02.03.1990 року погашено 07.10.2005 року і оформлено новий технічний паспорт на садибний індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 від
07.10.2005 року.
При цьому новий технічний паспорт значно відрізняється від попереднього, але жодних технічних змін та перебудов за період з 1990 по 2005 роки у домоволодінні не відбувалось.
Так, в новому паспорті статус житлового будинку, побудованого сусідом ОСОБА_5 в 1979 році, змінено на житлову прибудову. Внаслідок цього стає неможливим оформлення свідоцтва про право власності на вказану будівлю як на житловий будинок, та відповідно оформлення права власності на домоволодіння належним чином взагалі.
Відповідно до ст. 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Згідно із ст. 381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.
Таким чином, будівля, побудована ОСОБА_5 в 1979 році, є житловим будинком. Також слід зазначити, що будівля, побудована ОСОБА_4 в 1968 році, загальною площею 86, 7 кв.м., є окремим житловим будинком. Також домоволодіння АДРЕСА_1 є садибою.
Згідно затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 року № 127 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, а саме, розділу 2.2 - житловий будинок садибного типу складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень. Характерними допоміжними приміщеннями будинків є: передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо. На присадибних ділянках, крім житлових будинків, розміщуються господарські будівлі (сараї (хліви), літні кухні, гаражі, майстерні, навіси, вбиральні тощо) та господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо). Прибудовою (до житлового будинку) є частина будинку, розташована поза контуром її капітальних зовнішніх стін і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну. Прибудови мають внутрішнє сполучення з основними частинами будинків. До них відносяться: прибудовані житлові кімнати та допоміжні приміщення (тамбури, веранди, кухні, комори, ванні кімнати, вбиральні тощо).
Отже, згідно вищевказаних ознак та вимог вказаної Інструкції, будинок, побудований ОСОБА_4 в 1968 році, та будинок, побудований ОСОБА_5 в 1979 році, є саме житловими будинками, а не житловою прибудовою, і діями Київського міського БТІ неправомірно визначено статус житлового будинку, побудованого в 1979 році як житлової прибудови, чим порушено законні права позивача на оформлення правовстановлюючих документів.
Згідно затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 05.09.2003 року № 146 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, а саме п. 12.1.8 - у разі наявності поточних змін, при проведенні поточної інвентаризації, замовнику видається новий технічний паспорт. При відсутності поточних змін у технічному паспорті робиться відмітка про відсутність поточних змін на момент обстеження.
Таким чином, Київським міським БТІ неправомірно видано новий технічний паспорт, оскільки ніяких поточних змін на момент обстеження не було, внаслідок чого необхідно лише було зробити відповідну відмітку, а внаслідок цього самовільна зміна статусу житлового будинку на житлову прибудову при відсутності будь-яких змін в самій будівлі є перешкоджанням до реалізації прав позивача щодо оформлення права власності.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право осопорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є підставним та обгрунтованим, а тому таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті державного мита відносяться за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215, 224-233 ЦПК України, ст. 386, 392 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем ОСОБА_4, право власності на садибу АДРЕСА_1 з цілим жилим будинком, збудованим в 1968 році, загальною площею 85, 7 кв.м., з надвірними спорудами: сарай-гараж (площею 48, 5 кв.м.), сарай (площею 29, 6 кв.м.), гараж (площею 21, 4 кв.м.), літня кухня (площею 13, 5 кв.м.), погріб (площею 9, 4 кв.м.), вбиральня.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення, або протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.