Справа №2-6093/08
27 листопада 2008 року Деснянський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Грегуль О.В. при секретарі - Клименко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
23 жовтня 2008 року позивачка звернувшись до суду з вищевказаним позовом, просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) на утримання неповнолітньої дитини, до досягнення останньою повноліття та аліменти на своє утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача до досягнення дитиною трирічного віку посилаючись на те, що відповідач матеріальної допомоги на її утримання та утримання своєї дитини не надає.
В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала і просила про його задоволення.
Відповідач позов визнав повністю.
Вислухавши пояснення позивачки та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд в судовому засіданні встановив наступне.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, які ніким не оспорюються.
Згідно зі ст. 84 ч.2 і ч.4 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідач не надав суду доказів того, що він не взмозі сплачувати аліменти в розмірі про який просить позивачка. Навпаки, позовні вимоги визнав.
Згідно зі ст. 183 ч.1 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Суд з урахуванням положень ст. 182 СК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) і на утримання позивачки аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) до досягнення їхньою дитиною трирічного віку.
На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню.
Оскільки позов задовольняється, а позивачка при подачі позову була звільнена від сплати державного мита, то відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача в доход держави підлягають стягненню понесені по справі судові витрати.
Керуючись ст. ст. 4-11, 213-215 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 23 жовтня 2008 року.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, на користь ОСОБА_1 на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) починаючи з 23 жовтня 2008 року і до 5 грудня 2009 року.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. - судового збору та 30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.