Україна
08 квітня 2010 р. справа № 2а-1812/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шальєвої В.А.
при секретарі < Призвище секретаря >
при секретарі Яковецькій О.В.
за участю представника позивача Тернинко С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської девізії, 17, адміністративну справу за позовом Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «СГ-С-О-В-009», ОСОБА_4 про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, свідоцтва про реєстрацію платника податку,
Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до суду в з адміністративним позовом до Приватного підприємства «СГ-С-О-В-009», ОСОБА_4 про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, свідоцтва про реєстрацію платника податку, свої вимоги мотивує тим, що приватне підприємство «СГ-С-О-В-009» зареєстровано як юридична особа 09.02.2009 року, включено до ЄРПОУ за № 36209269, про що зроблено запис № 12771020000001820, знаходиться на податковому обліку у Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції з 10.02.2009 року. Подає до податкового органу як платник податків податкову звітність. За даними єдиного державного реєстру засновником, директором та головним бухгалтером є ОСОБА_4.
Позивач вказує, що згідно пояснень, наданих старшому оперуповноваженому відділу Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 27.11.2009 року, ОСОБА_4 зареєструвала вказане підприємство на прохання ОСОБА_5, за грошову винагороду. Реєстрацією підприємства не займалась, мети займатись фінансово-господарською діяльністю не мала, розрахункові рахунки у банківських установах не відкривала, печатки не отримувала та нікому довіреностей не надавала, управлінням та керівництвом підприємства не займалась.
На думку позивача, оск5ільки ОСОБА_4 фактично не є ані засновником ані іншою посадовою особою Приватного підприємства «СГ-С-О-В-009» , то до податкового органу надані неправдиві дані про засновників для отримання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість для здійснення діяльності, що порушує вимоги податкового законодавства.
Просить визнати недійсним запис № 12771020000001820 про проведення державної реєстрації Приватного підприємства «СГ-С-О-В-009» з моменту реєстрації, тобто з 09.02.2009 року, визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість Приватного підприємства «СГ-С-О-В-009» № 100217754 з дати реєстрації, з 22.03.2009 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні позову.
Представник відповідача Приватного підприємства «СГ-С-О-В-009», відповідач ОСОБА_4 до судового засідання не прибули, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Від ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги визнає у повному обсязі. За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідачів, на підставі ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства суб'єктами підприємництва, своєчасністю надання податкової звітності і правильністю визначення об'єктів оподатковування і обчислення податків.
Таким чином, позивач Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція є суб'єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.
Судом встановлено, що приватне підприємство «СГ-С-О-В-009» зареєстровано як юридична особа 09.02.2009 року на підставі рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради,включено до ЄДРПОУ за номером 36209269про що зроблено запис № 12771020000001820, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 5). Діє на підставі статуту (а.с. 7-11), перебуває на податковому обліку у Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції з 10.02.2009 року за № 8664 (а.с. 12). 23.03.2009 року зареєстровано платником податку, що підтверджується свідоцтвом НБ № 136262 (а.с. 14).
Відповідно до рішення засновника Приватного підприємства «СГ-С-О-В-009» від 29.12.2008 року, засновником, директором підприємства є ОСОБА_4. Відповідальність за проведення реєстрації покладено на цю є особу (а.с. 6).
З протоколу допиту свідка ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_5 запропонував їй за певну винагороду зареєструвати підприємство. Вказане підприємство було зареєстровано на ім'я Саржевської. Реєстрацією підприємства вказана особа не займалась, мети займатись фінансово-господарською діяльністю не мала, розрахункові рахунки у банківських установах не відкривала, печатки не отримувала та нікому довіреностей не надавала, управлінням та керівництвом підприємства не займалась.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства
Статтею 42 цього Кодексу встановлено, що підприємство-це самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином Приватне підприємство «СГ-С-О-В-009» було зареєстроване особою, що не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність та займатись цією діяльністю.
Частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами, також за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створені порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених цим законом.
Частиною 1 статті 87 Кодексу передбачено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
Оскільки засновнику невідомий зміст зазначених документів та місцезнаходження оригіналів документів, а крім того він їх взагалі не підписував, кошти або майно до уставного фонду не було внесено (цей обов'язок передбачений частиною 1 статті 144 Цивільного Кодексу України), у реєстрації підприємства він участі не приймав, тому це свідчить про незаконність реєстрації Приватного підприємства «СГ-С-О-В-009».
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створені юридичної особи, які не можна усунути.
Відповідно до ст. 110 ЦК України в якості однієї з підстав ліквідації юридичної особи визначено визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.
Також ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Так, оскільки приватне підприємство «СГ-С-О-В-009» зареєстровано не особою, яка вказана в установчих документах, а ОСОБА_4 реєстрацією вказаного підприємства не займалась, мети займатись фінансово-господарською діяльністю не мала, розрахункові рахунки у банківських установах не відкривала, печатки не отримувала та нікому довіреностей не надавала, управлінням та керівництвом підприємства не займалась, то суд приходить до висновку, про необхідність визнання запису № 12771020000001820 про проведення державної реєстрації приватного підприємства «СГ-С-О-В-009» недійсним з моменту реєстрації, тобто з 09.02.2009 року.
Відповідно до пункту 3 Положення про Реєстр платників Податку на додану вартість, затвердженого наказом Державною податковою адміністрацією України від 1 березня 2000 року, при включенні будь-якої особи, діяльність якої підлягає оподаткуванню, до Реєстру їй присвоюється індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (далі - індивідуальний податковий номер). Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до анулювання його свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (далі - Свідоцтво).
Приватне підприємство «СГ-С-О-В-009» було зареєстровано як платник податку на додану вартість за № 100217754 НБ № 136262 (а.с. 14).
Пунктом 8 Положення передбачено, що для реєстрації особи як платника ПДВ, потрібно, щоб вона була взята на облік в орган державної податкової служби за її місцезнаходженням або місцем проживання відповідно до Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України.
Відповідно до п. 16 Положення, у Реєстр включаються такі види даних: ідентифікаційні - індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, ідентифікаційний код з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (надалі - ЄДРПОУ), а також назва для юридичної особи, ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб та прізвище, ім'я, по батькові для фізичних осіб; довідкові - дані про адресу, телефон юридичної особи - платника податку на додану вартість, прізвища та ідентифікаційні номери (з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку) керівника, головного бухгалтера; реєстраційні - дані про реєстрацію та зняття з реєстрації, як платників податку на додану вартість в органах державної податкової служби; класифікаційні - дані про види його діяльності.
Згідно до п. 25 цього Положення, виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання Свідоцтва відбувається у випадках, передбачених пунктом 9.6 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" з урахуванням вимог частини п'ятої статті 14 Указу, або по закінченні договору про спільну діяльність.
Пунктом 9.8. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку.
Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.
Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах "а" - "б" цього пункту, та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "г" цього пункту.
Таким чином, оскільки Законом чітко визначено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи, у суду немає повноважень щодо прийняття рішення про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, таким чином, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене та з'ясувавши обставини справи й перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «СГ-С-О-В-009», ОСОБА_4 про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, свідоцтва про реєстрацію платника податку задовольнити частково.
Визнати недійсним запис № 12771020000001820 про проведення державної реєстрації Приватного підприємства «СГ-С-О-В-009» з моменту реєстрації, тобто з 9 лютого 2009 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Повний текст постанови буде виготовлений 13 квітня 2010 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шальєва В.А.