03 серпня 2020 року м. Кремінна
Справа № 414/1268/20
Провадження № 2/414/307/2020
Кремінський районний суд Луганської області у складі:
головуючої судді Тесленко І.О.,
за участі секретаря судового засідання Горбаньової Ю.М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кремінна позовну заяву ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє представник - адвокат Якимович Олександр Вікторович, до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), про усунення перешкод в користуванні правом власності,
встановив:
до Кремінського районного суду Луганської області звернувся ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Якимович Олександр Вікторович, до ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні правом власності, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до довідки про склад сім'ї №307 від 11.06.2020 року в житловому будинку, що належить позивачу зареєстрований, зокрема ОСОБА_3 , який є сином власника, який фактично в зазначеному будинку не проживає з 2013 року по теперішній час. Позивач по справі не в змозі отримати від держави субсидію на комунальні послуги в наслідок реєстрації відповідача у зв'язку з чим звернувся до суду з зазначеним позовом та просить суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 23 липня 2020 року позовну заяву прийнято та відкрито провадження у справі.
Ухвалою про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду від 23.07.2020 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено її до розгляду.
Інших процесуальних дій не вчинялося.
Позивач в судове засіданні не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином; заяв, клопотань або відзиву не надав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про проведення судового засідання, та від якого не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, причини неявки ним не повідомлені, відзиву на позов не подано, а представник позивача не заперечував проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався за відсутності відповідача, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, за наявними у справі доказами (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати, та у порядку частини п'ятої статті 259 Цивільного процесуального кодексу України занесена до протоколу судового засідання.
Суд, вислухавши представника позивача, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, дійшов наступних висновків.
Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що є сусідом позивача, ОСОБА_3 бачив останній раз років п'ять шість тому, зазначив, що приймав участь у складанні та підписанні акту про не проживанння особи на місцем реєстрації, при обстеженні будинку не було будь-яких речей, які б вказували на те, що ОСОБА_3 в ньому проживає.
Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що ОСОБА_3 бачила останній раз десь років п'ять шість тому, як закінчив школу він поїхав та вона його більше не бачила. Також підтвердила, що вона приймала участь при складанні акту про не проживання особи за місцем реєстрації, наданим позивачем до матеріалів справи.
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.05.2019 року (індексний номер витягу 165511398), житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с. 9).
Згідно до копії Свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 23.07.1994 року, ОСОБА_2 є батьком відповідача ОСОБА_3 (а.с.6).
Відповідно до Довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому будинку, виданої виконавчим комітетом Новоастраханської сільської ради 11.06.2020 року №307, у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2 (заявник) з ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 (син), ОСОБА_3 (син) (а.с. 7).
Актом про не проживання особи за місцем реєстрації, складеним комісією у складі Погорілої В.В. - секретаря Новоастраханської сільської ради, депутата сільської ради, ОСОБА_4 (сусіда), ОСОБА_7 (сусідки), засвідчено факт того, що за ініціативою власника ОСОБА_2 при огляді домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де з 12.04.2005 року по теперішній час зареєстрований його син ОСОБА_3 , але з 15 листопада 2013 року фактично не проживає, особистих речей ОСОБА_3 не виявлено (а.с.8).
Враховуючи визначені судом правовідносини, для вирішення спору суд застосовує такі норми матеріального права, виходячи при цьому з наступних мотивів.
Згідно ст. 41 Конституції України та ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особа має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд.
Відповідно до ст. 150 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом (стаття 41 Конституції України, статті 316- 319 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своє сім'ї, інших осіб.
У відповідності до пункту 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла.
Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема, жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства, а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Крім того, у пункті №3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» вказано про те, що ухвалюючи рішення, суд згідно з ч. 1 ст. 214 ЦПК України має визначити, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлено, що позивач має родинні зв'язки з відповідачем, останній є сином ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
У відповідності з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV від 11 грудня 2003 року, наслідком визнання особи в судовому порядку такою, що втратила право користування житловим приміщенням є зняття її з реєстрації місця проживання.
Суд захищаючи права власності громадян, усуває перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення; втрата права користування житловим приміщенням є наслідком відсутності члена сім'ї власника за місцем реєстрації.
Таким чином суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, на підставі безпосередньо досліджених наявних у справі доказів, вважає, що відповідач ОСОБА_3 , як член сім'ї власника приватного житлового будинку, втратив право на користування ним у зв'язку з відсутністю за місцем реєстрації понад один рік, а тому позов про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням підлягає повному задоволенню.
Як вбачається зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_2 судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 840,80 грн., який ОСОБА_2 сплатив 18.06.2020 року через АТ КБ «Приватбанк», код квитанції 1995-5662-3218-0853.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
позов ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Якимович Олександр Вікторович, до ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні правом власності, задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користуватися житловим будинком АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Тесленко