м. Вінниця
03 серпня 2020 р. Справа № 120/2891/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач). За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 01.01.2018 - 50%, а з 01.01.2019 - 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 01.01.2018, виходячи зі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Крім того, позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) та керуючись положеннями Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2017 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) всупереч вимогам Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ) протиправно здійснював нарахування та виплату перерахованої пенсії позивача з 01.01.2018 у розмірі 50% та з 01.01.2019 в розмірі 75% від підвищення пенсії, що, власне, і слугувало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Окрім того, в позовній заяві позивач посилається на постанову Верховного Суду від 11.03.2020 у зразковій справі № 160/3586/19, за результатами розгляду якої суд дійшов висновку, що дії пенсійного органу щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 - 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, є протиправними. У свою чергу, на думку позивача, його право на виплату 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, виникло не 05.03.2019, а 01.01.2018, тому що у період виплати пенсії з 01.01.2018 - 50%, а з 01.01.2019 - 75% суми підвищення пенсії діяв протиправний п. 2 Постанови № 103.
Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За правилами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.07.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зокрема, встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позовну заяву.
23.07.2020 представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Також сторона відповідача зазначає, що саме Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсій військовослужбовців. На виконання даних положенням Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 103, відповідно до п. 2 якої передбачено проведення виплати перерахованих відповідно до п. 1 цієї постанови підвищених пенсій з 01.01.2018 у таких розмірах:
з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Отже, представник відповідача зазначає, що дії ГУ ПФУ у Вінницькій області, які полягають у виплаті 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018 в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України узгоджуються з положеннями ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, якою надано право Уряду визначати умови, порядок проведення перерахунку колишнім працівникам силових структур.
Сторона відповідача також звертає увагу суду на рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2020 у справі № 0240/3647/18-а, в якому зокрема, суд зазначив, що Головне управління, виплачуючи 50% підвищення пенсії, перерахованої з 01.01.2018 згідно з Постановами № 704 та № 103 не порушило вимоги ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ. Також у відзиві представник відповідача зазначає, що посилання позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, якою залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі 826/3858/18 (набрало законної сили 05.03.2019) не є коректним та не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, адже станом на час виникнення спірних правовідносин (01.01.2018) відповідні норми Постанови № 103 були чинними та правомірно застосовувались відповідачем. Тому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Також вважає, що відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію за вислугу років у ГУ ПФУ у Вінницькій області. Позивачу була призначена пенсія за нормами Закону № 2262-ХІІ.
На виконання Постанов № 103 та № 704 з 01.01.2018 відповідач провів перерахунок пенсії позивача.
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі ХЛ 61167 розмір пенсії ОСОБА_1 після проведення перерахунку з урахуванням виплати 50% підвищення згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 103 з 01.01.2018 по 31.12.2018 склав - 3775,50 грн. (50% від 7551,00 грн.), з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 5663,25 грн. (75% від 7551,00 грн.), з 01.01.2020 - 7551,00 грн. з урахуванням 100% підвищення. Отже, після перерахунку пенсії позивачеві виплата підвищених сум пенсії проводилася не в повному обсязі.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо виплати сум підвищення пенсії у неповному обсязі, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить із такого.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальний Закон, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-XII встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Частинами 1, 2 статті 63 Закону № 2262-XII визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Водночас в силу положень ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу. Ця постанова набрала чинності з 01.03.2018.
Крім того, 21.02.2018 відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 103, яка набрала чинності 24.02.2018.
Пунктом 1 вказаної постанови постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови № 704.
Згідно з пунктом 4 Постанови № 103 у разі коли внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно із Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 7 Постанови № 103 постановлено уповноваженим органам, у тому числі Міністерству оборони, після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 року № 45.
Крім того, Постановою № 103 внесено зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393" (далі - Порядок № 45).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 45 (у редакції постанови КМУ № 103) пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Пунктом 3 Порядку № 45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 45 відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.
Отже, набрання чинності Постановою № 704, якою було змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні вимог частини другої статті 51 Закону № 2262-XII стало обставиною, що зумовила зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону.
Водночас, з огляду на вимоги пунктів 1, 2 Постанови № 103, позивач набув право на поетапне підвищення пенсії починаючи з 01.01.2018, виходячи із грошового забезпечення за відповідною або аналогічною посадою, яку він займав на дату звільнення із служби, визначеного станом на 01.03.2018 Постановою № 704.
Суд враховує, що з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016 Кабінету Міністрів України делеговані повноваження визначати не лише порядок, а й умови та розмір перерахунку пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
До того ж відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 (в редакції постанови Кабінету Міністрів № 103 від 21.02.2018) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, саме Кабінету Міністрів України делеговано повноваження щодо встановлення умов, порядку та розмірів пенсійних виплат при перерахунку пенсій військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 2 Постанови № 103 від 21.02.2018 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 року у таких розмірах:
з 01.01.2018 - 50 відсотків;
з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків;
з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Таким чином, зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Отже, при проведенні позивачеві перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 відповідач не мав правових підстав не врахувати та не застосовувати до спірних правовідносин положення ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 103 та в інший спосіб здійснювати виплату перерахованої позивачу пенсії, а саме з 01.01.2018 50 % в та з 01.01.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Водночас рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, позов задоволено. Визнано протиправними та не чинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019.
За приписами ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є не чинними саме з 05.03.2019, а не з моменту прийняття такого нормативно-правового акта.
З огляду на викладене суд приходить до переконання, що з 05.03.2019 пенсія позивача за вислугу років підлягає виплаті у розмірі 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018.
Водночас правові підстави для виплати позивачу перерахованої пенсії за попередній спірний період, а саме з 01.01.2019 по 04.03.2019, на переконання суду, відсутні.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
З огляду на вказані норми суд враховує висновки Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 160/3586/19.
Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020, залишено без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.08.2019, про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення позивачу розміру пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачеві з 05.03.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Вирішуючи зазначену зразкову справу на користь пенсіонера, Верховний Суд дійшов висновку, що дії пенсійного органу щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, є протиправними.
Також Верховний Суд акцентував увагу на тому, що обмеження часткової виплати суми підвищення до пенсії було скасоване саме у зв'язку із скасуванням пункту 2 Постанови № 103 за рішенням суду у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019. Відтак Верховний Суд дійшов висновку, що саме з 05.03.2019 пенсія підлягає виплаті у розмірі 100 % суми підвищення пенсії.
Враховуючи наведене суд приходить до переконання, що починаючи з 05.03.2019 відповідач безпідставно зменшив розмір пенсії позивача до 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Відтак, суд визнає обґрунтованими і такими, що належить задовольнити позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05.03.2019, виходячи зі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Водночас суд враховує Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відтак, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, та зобов'язання відповідача з 05.03.2019 провести перерахунок та виплату позивачеві пенсії, з врахуванням раніше виплачених сум, виходячи зі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Втім, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, а інших витрат, пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то суд зазначає таке
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
Поряд із цим суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 75% суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, з урахуванням раніше виплачених сум, виходячи зі 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович