03 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 915/1997/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Миколаївської області
(суддя - Ржепецький В.О.)
від 18.12.2019
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Таран С.В., судді - Поліщук Л.В., Лавриненко Л.В.)
від 15.06.2020
у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль"
про стягнення 969 176,04 грн,
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.12.2019 у справі № 915/1997/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020, позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 147 862,98 грн пені, 71 831,38 грн 3% річних, 158 029,78 грн інфляційних втрат та судовий збір. Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій - задоволено частково. Зменшено розмір заявленої позивачем пені до 25 000 грн. У стягненні 591 451,90 грн пені відмовлено.
Суди попередніх інстанцій визнали правомірним нарахування позивачем пені відповідно до умов договору.
При цьому, суд першої інстанції взяв до уваги збитковість ПрАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль", що підтверджується звітами про фінансові результати за 2017-2018 роки, а також, що нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції компенсує позивачу негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем умов договору, і дійшов висновку, що стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання, та зменшив розмір належної до стягнення пені на 80%, тобто до 147 862,98 грн.
Суд апеляційної інстанції врахував висновок про застосування норм частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 233 Господарського кодексу України у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 904/12429/16, та погодився з висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру пені до 147 862,98 грн.
23.06.2020 АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.12.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 915/1997/19 до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати ці судові рішення в частині відмови у стягненні 591 451,90 грн пені та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.
Заявник підставою касаційного оскарження судових рішень зазначає пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди попередніх інстанцій застосували норми статей 233 Господарського кодексу України та 551 Цивільного кодексу України без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, згідно з якою "зменшення розміру штрафних санкцій на 99 % нівелюватиме саме значення пені як відповідальності за порушення грошового зобов'язання", у той час, як у справі, що розглядається, суди зменшили пеню до 80 % і не взяли до уваги інтереси позивача.
Крім того, скаржник зазначає, що питання порядку та підстав для зменшення судами пені має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з аналогічних спорів, проте не зазначає в чому полягає таке значення; а також стверджує, що справа має виняткове значення для учасника справи, оскільки стосується регулювання відносин на ринку природного газу та прямо впливає на фінансовий стан підприємств - учасників ринку.
Ретельно вивчивши матеріали справи та касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX, згідно з яким, зокрема, внесено зміни до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Частина 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 гривні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 969 176,04 грн, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 2 102,00 грн).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що існує стала практика щодо питань порядку та підстав для зменшення судами пені, правові висновки про застосування норм статей 233 Господарського кодексу України та 551 Цивільного кодексу України викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 902/484/19, від 23.10.2019 у справі № 917/943/18, від 29.10.2019 у справі № 904/5405/18, від 30.09.2019 у справі № 905/1742/18, від 03.10.2019 у справі № 904/4285/18, від 10.10.2019 у справі № 909/636/16, від 05.08.2019 у справі № 916/2292/18, від 03.07.2019 у справі № 914/1517/18, від 03.05.2018 у справі № 910/23417/16, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Зазначення у скарзі загальної вказівки на те, що справа має виняткове значення для учасника справи без належного обґрунтування, в чому полягає таке значення, також недостатньо для висновку про наявність підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на конкретні обставини цієї справи та відсутність підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 915/1997/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.12.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 в частині відмови у стягненні 591 451,90 грн пені.
2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
Л. Стратієнко