Справа №731/248/20
Провадження №3/731/79/20
31 липня 2020 року смт. Варва
Варвинський районний суд Чернігівської області
в складі
судді Савенка А.І.,
за участю секретаря Трохименко Т.І.,
особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов з Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Октябрь Джанкойського району Республіки Крим, ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої, освіта неповна середня, не маючої статусу особи з інвалідністю, незаміжньої, маючої на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, до адміністративної відповідальності не притягалась,
за ч. 2 ст. 184 КУпАП, -
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 року за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ухилялася від виконання передбачених законом обов'язків щодо забезпечення належних умов життя та виховання своїх неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , 2009 року народження, ОСОБА_3 , 2012 року народження, ОСОБА_4 , 2013 року народження, ОСОБА_5 , 2017 року народження, а саме - незадовільний санітарно-гігієнічний стан помешкання; діти голодні та брудні; на всіх ліжках відсутня постільна білизна; матраци та простирадла непридатні до використання; мати зачинила своїх дітей у будинку на зовнішній замок без можливості виходу назовні у разі небезпеки та залишила їх без нагляду дорослих; за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
17 липня 2020 року від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких доводить до відома суду, що вона перебуває у стані вагітності, у зв'язку з чим 09 червня 2020 року їздила на прийом до лікаря-гінеколога та на консультацію до лікаря-терапевта. Родичів та близьких, які б тимчасово доглянули за дітьми, в неї немає. Саме тому і довелось залишити дітей вдома самих. Наголошує на тому, що протокол щодо неї складено з порушеннями, а саме: через 9 днів після виявлення порушення; особи, які привезли продукти, приїхали без попередження; питання захисту дітей в с. Леляки, де вона проживає, не належать до повноважень Леляківського старостинського округу, а віднесені до повноважень Служби у справах дітей і сім'ї Варвинської селищної ради, яку потрібно було повідомити про відвідування її помешкання.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення категорично не визнала, обставини, викладені в протоколі, заперечувала. Пояснила, що будинок, в якому вона з дітьми мешкає було придбано органами місцевого самоврядування. Її сім'я зареєстрована в згадуваному будинку з 2019 року. Вона не працює, на утримання дітей отримує державну допомогу. Виховує дітей без батьків, і останні не беруть участі у їх забезпеченні. Інших родичів в даній місцевості у неї немає. Пояснила, що будинок облаштований для проживання дітей меблями та побутовою технікою, 09 червня 2020 року у зв'язку з вагітністю їй необхідно було поїхати на консультацію лікаря, і тому вона залишила дітей вдома, закривши їх ззовні. Обставини, викладені в актах обстеження матеріально-побутових умов життя дітей, оспорювала, вказавши, що вони надумані та не відповідають дійсності. Наголосила, що її вина у вчиненні адміністративного правопорушення відсутня. Подала письмові пояснення, в яких вказала, що залишила дітей 09 червня 2020 року без нагляду через необхідність отримання медичної консультації, наголосила на перевищенні посадовими особами районного центру соціальних служб своїх посадових обов'язків. Заявила клопотання про допит свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №120368 від 18 червня 2020 року (а.с. 2), у якому викладені місце, час та обставини вчиненого адміністративного правопорушення;
- письмовими поясненнями представника громадської організації «Ритм нашого життя» ОСОБА_8 , в.о. старости Леляківського старостинського округу ОСОБА_9 , фахівця з соціальної роботи ОСОБА_10 від 10 червня 2020 року (а.с. 3, 4, 5), у яких свідки розповідають про відвідини сім'ї ОСОБА_1 з метою вручення пакета з харчовими продуктами, що відбулись 09 червня 2020 року. В цей день мати зранку залишила дітей самих та поїхала в смт Варва до лікаря. Будинок замкнула ззовні, не залишивши дітям можливості покинути його в разі небезпеки. Повернулась після 13 години, поводила себе агресивно, не одразу впустила їх до оселі. Коли ж нарешті вони потрапили до будинку, то побачили там безлад та антисанітарію, брудних та голодних дітей. На всіх ліжках була відсутня постільна білизна, матраци та простирадла мали стан, непридатний до використання. Мати не показала ні готової їжі, ні продуктів для її приготування. ОСОБА_1 кричала нецензурною лайкою, лякала дітей працівниками поліції та соціальних служб, змушувала прибирати, відмовлялась від пакета з продуктами. Врешті один із синів забрав пакет;
- копіями свідоцтв про народження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (а.с. 7-10), відповідно до яких матір'ю дітей є ОСОБА_1 ;
- актом обстеження матеріально-побутових умов життя сім'ї (а.с. 11), відповідно до якого 09 червня 2020 року діти перебували зачинені у будинку, який замкнений з вулиці. На подвір'ї розкидані дитячі речі - як нижня білизна, так і верхній одяг. По всьому подвір'ю - пластикові пляшки, потоптані рештки палок та дошок. Будинок не провітрюється, оскільки зовнішні вікна не витягнуті, а кватирки знаходяться на внутрішніх;
- актом оцінки потреб сім'ї/особи за період з 10 до 16 червня 2020 року (а.с. 12-17), відповідно до якого діти ОСОБА_1 люблять одне одного і маму, проте брудні і занедбані, не мають навичок та засобів особистої гігієни, харчуються нерегулярно. ОСОБА_11 , 2017 року народження, на початок візиту була без одягу, брудна, давно не купана, пізніше її одягнули у брудний одяг. Мати, незважаючи на щомісячно отримувані кошти допомоги на дітей у сумі 11 778 грн, майже не купує дітям новий одяг, регулярно приходить до пункту обміну за б/у одягом та взуттям. Жінка не вміє доглядати за речами, дуже рідко пере, натомість, за словами односельців, просто спалює їх. Запас продуктів харчування для сім'ї із чотирьох дітей та вагітної матері у будинку майже відсутній. Незважаючи на значний термін вагітності, ОСОБА_1 вживає алкоголь та палить, спілкується у сумнівних компаніях. Час від часу сім'я перебувала під соціальним супроводом через зловживання матір'ю алкоголем, ухилення від виконання батьківських обов'язків. Мати не підтримує стосунків із жодним з біологічних батьків своїх дітей, має негативні стосунки з родичами;
- висновком оцінки потреб сім'ї (а.с. 18), у якому зазначено, що Варвинський районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді оцінює випадок як складний, оскільки мати недбало ставиться до забезпечення базових потреб дітей. Зокрема порушується задоволення потреб дітей у раціональному харчуванні, належних побутових умовах, у забезпеченні здоров'я та безпеки. Дітям приділяється недостатньо уваги;
- постановою Варвинського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 19-20);
- актом обстеження умов проживання багатодітної матері, складеним 09 червня 2020 року начальником Служби у справах дітей і сім'ї Варвинської селищної ради ОСОБА_6 , фахівцем із соціальної роботи Варвинського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ОСОБА_10 , в.о. обов'язки старости Леляківського старостинського округу ОСОБА_9 , інспектором з ювенальної превенції ОСОБА_12 , головою громадської організації «Ритм нашого життя» ОСОБА_8 , згідно з яким умови проживання не відповідають встановленим санітарно-гігієнічним нормам. Діти перебували досить тривалий час у хаті замкнені. До хати господиня спочатку відмовлялась впускати, дозволяючи собі вживання нецензурної лексики, та після тривалих перемовин дозволила це зробити. Постіль на дитячих спальних місцях була дуже темного кольору або взагалі відсутня. До кухні мати не допустила, надавати будь-яку інформацію щодо їжі відмовилась, повідомивши, що має намір йти до крамниці, щоб придбати продукти для подальшого приготування їжі. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 - фахівець із соціальної роботи Варвинського РЦСССДМ, в судовому засіданні пояснила, що дійсно сім'я ОСОБА_1 є багатодітною родиною. 09 червня 2020 року ними проводився плановий візит з метою надання багатодітним родинам благодійної допомоги. З нею разом були ОСОБА_13 - голова громадської організації «Ритм нашого життя» та працівник ювенальної поліції ОСОБА_12 . Приїхавши до помешкання сім'ї ОСОБА_14 , свідок побачила, що будинок ззовні закритий на навісний замок. Вікна будинку закриті та облаштовані без можливості їх відкривання, хоча в той день стояла суха та жарка погода. Діти знаходились у будинку без нагляду дорослих. Зазирнувши через вікно та звернувшись до дітей, свідок зрозуміла, що вони знаходяться в будинку самі. Зауважила, що обстановка в будинку хаотична, розкидані речі та повалені меблі, панує безлад. Зателефонувавши до начальника служби, в.о. старости Леляківського старостинського округу, служби у справах дітей та безпосередньо до самої ОСОБА_15 , свідок дізналась, що остання знаходиться в смт Варва. Через деякий час мати приїхала та відмовившись спілкуватись, зайшла до будинку. Свідок почула, що мати кричить на дітей, самі ж діти почали плакати. Через деякий час начальник служби у справах дітей ОСОБА_6 по телефону вмовила матір відчинити та надати можливість пересвідчитись, що з дітьми все добре. Під час обстеження умов проживання свідок дізналась, що діти зранку перебували без нагляду дорослих, будинок має антисанітарний стан, в ньому панує безлад, у дітей відсутня постільна білизна, матраци в брудному та жахливому стані. Приготованої їжі в будинку не було, приміщення будинку не провітрюється, оскільки кватирки облаштовані на внутрішніх рамах вікон, а зовнішні рами на літній час не вийнято. Один з хлопців мав поріз на руці та пояснив, що його порізав брат, коли різав хліб. Вказала, що сім'я неодноразово перебувала під соціальним супроводом, але останній раз мати своєю письмовою заявою відмовилась від нього. Наголосила, що на її думку ОСОБА_1 приділяє недостатньо уваги забезпеченню навіть базових потреб дітей, зокрема їх безпеки, санітарно-гігієнічних умов утримання дітей, їх харчування. Свідок склала акт обстеження матеріально-побутових умов життя сім'ї, акт оцінки потреб сім'ї та відповідний висновок.
Свідок ОСОБА_8 в судове засідання, попри неодноразові виклики судовою повісткою, не з'явився через залишення місця проживання.
Свідок ОСОБА_9 - в.о. старости Леляківського старостинського округу Варвинської ОТГ, повідомила, що знайома з сім'єю ОСОБА_1 з 2016 року. Сім'я ОСОБА_1 була неодноразово під соціальним супроводом. Підтвердила той факт, що ОСОБА_1 , 09 червня 2020 року, залишила дітей без догляду дорослих осіб, зачинивши їх знадвору у будинку. Після того, як свідок прибула до домогосподарства, під'їхала і ОСОБА_1 та відмовилась, щоб свідки поспілкувались з дітьми та обстежили умови їх проживання. Вела себе агресивно, зачинившись у будинку, кричала на дітей. Від привезених продуктів харчування відмовлялась. Згодом впустила працівників соціальних служб, та було складено акти обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї. Свідок підписала складені документи та запропонувала дітям забрати пакет з продуктами. Діти погодились. Додатково свідок повідомила, що 15 червня 2020 року за доручення голови Варвинської ОТГ вона пішла до помешкання ОСОБА_1 , щоб дізнатись чи необхідна будь-яка допомога. Прийшовши, виявила, що в будинку знову були зачинені діти, без догляду дорослих, а ОСОБА_16 перебувала в іншому місці села з найменшою дитиною.
Свідок ОСОБА_12 вказала, що працює інспектором з ювенальної превенції Варвинського ВП Прилуцього ВП ГУНП України в Чернігівській області. 09 червня 2020 року в обідній час прибула разом з працівником соціальної служби та головою громадської організації ОСОБА_8 до помешкання сім'ї ОСОБА_16 . Було виявлено, що мати зранку залишила дітей вдома, без будь-якого нагляду, зачинивши їх знадвору на навісний замок. В разі будь-якої небезпеки діти не могли вільно покинути будинок, оскільки двері зачинені, а вікна за своєю конструкцією не можуть відкриватись. Дітей свідок помітила, оскільки вони визирали з вікна. Зазирнувши до будинку, свідок побачила безлад, розкидані речі та меблі. В неї склалось враження, що існує пряма загроза життю дітей. Після телефонної розмови приїхала мати, зайшла до будинку та кричала на дітей через те, що їх помітили. Старший хлопець почав прибирати речі. Через деякий час та після телефонної розмови з начальником служби у справах дітей ОСОБА_6 мати надала доступ до будинку. При обстеженні умов проживання свідок зауважила, що в будинку брудно, не прибрано, одяг розкидано, спальні місця дітей брудні та не мають постільної білизни. Кухня закрита на защеп, наявність продуктів та приготованої їжі мати не дала змоги перевірити. Один з хлопчиків мав на руці поріз, який, як він пояснив, він дістав від брата, коли той різав хліб. Додатково свідок вказала, що не зважаючи на те, що ОСОБА_16 вагітна, близько місяця тому свідок бачила останню на літньому майданчику кафе «Варвинчанка» у компанії, де розпивали спиртні напої. На думку свідка, мати не приділяє належних зусиль для забезпечення належних умов проживання своїх дітей. Свідок засвідчила своїм підписом вірність обставин, викладених у відповідних актах, доданих до матеріалів справи.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що напередодні подій до неї звернувся голова громадської організації «Ритм нашого життя» та попросив дозволу надати допомогу багатодітним сім'ям району 10 червня 2020 року, на що вона дала таке погодження. 08 червня 2020 року до неї зателефонувала гр. ОСОБА_16 та повідомила, що 09 червня 2020 року їй зранку необхідно відвідати лікаря в смт Варва. 09 червня 2020 року ОСОБА_1 знову зателефонувала та повідомила, що до неї приїхали з перевіркою та вимагають, щоб вона прибула додому. Свідок доправила матір на автомобілі до її помешкання, де вже були присутні ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Діти знаходилися в будинку, закриті на навісний замок ззовні. Потрапивши до будинку, мати не надала можливості пересвідчитись, що з дітьми все добре. Після телефонної розмови вона погодилась впустити представників соціальних служб. За умовами проживання було складено акт обстеження, який вона просила долучити до матеріалів справи. Особисто вказала, що у зв'язку з службовою діяльністю вона періодично відвідує сім'ю ОСОБА_16 , надавала допомогу сім'ї, мати уклала декларацію з сімейним лікарем. Стан здоров'я дітей задовільний. За останній місяць в сім'ї відбулися зміни, за допомоги Варвинського ОТГ проведений частковий ремонт в помешканні, проведено воду, водовідведення поки що відсутнє. Останні обстеження умов життя дітей задовільні. Просила суд звернути увагу не те, що в разі визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення та призначення штрафу, це може завдати матеріальної шкоди благополуччю дітей, і суд повинен прийняти до уваги характеризуючи дані щодо особи.
Свідок ОСОБА_7 , депутат Варвинської ОТГ, в судовому засіданні повідомив, що з приводу подій 09 червня 2020 року йому особисто нічого не відомо. Наголосив на прискіпливій увазі до сім'ї ОСОБА_1 з боку центру районних служб для сім'ї та молоді, перевищення ними своїх повноважень. Вказав, що на його думку, гр. ОСОБА_1 важко забезпечити належні умови життя дітей через невідповідність будинку житловим нормам.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що вона, як директор ВРЦССДМ, не була особисто присутня 09 червня 2020 року під час візиту до ОСОБА_1 , а обставини вчинення правопорушення їй відомі з пояснень відповідного спеціалісту та складених документів. Так, зокрема, вона як директор центру затвердила висновок оцінки потреб сім'ї по оцінюванню потреб сім'ї ОСОБА_1 , що проводилось з 10 червня по 16 червня 2020 року. Окремо вказала, що відповідно до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585, зокрема п. 5. працівники центру, що вона очолює забезпечують виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у випадку встановлення або отримання інформації про наявність (у тому числі ймовірну) загрози життю або здоров'ю дитини, у тому числі пов'язаної з: незабезпеченням дитини належним харчуванням, необхідною медичною допомогою, відповідним для її віку доглядом; залишенням дитини віком до семи років в приміщенні, громадському або іншому місці без нагляду осіб, які досягли 14 років. В день вчинення правопорушення ОСОБА_1 не забезпечила належних санітарно-гігієнічних норм утримання своїх дітей, залишила своїх малолітніх дітей без відповідного нагляду, більш того, стояла спека, та діти були зачинені в будинку з закритими вікнами, тому існували обґрунтовані підозри хвилюватись за життя та здоров'я дітей.
Аналізуючи диспозицію ч.2 ст. 184 КУпАП, суд вбачає за необхідне керуватись наступними нормами, які регулюють відповідні суспільні відносини.
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 СК України. До кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 1 та 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Як випливає зі змісту цієї норми закону, це правопорушення повинно носити системний характер.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 протягом року була піддана адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, беручи до уваги характер обставин, викладених у письмових доказах, та враховуючи усні пояснення свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , суд дійшов висновку про те, що зібрані по справі докази прямо свідчать про системність характеру порушень.
Оцінюючи наявність події та складу адміністративного правопорушення, суд зауважує, що залишення малолітніх дітей на тривалий час без стороннього догляду вже є проявом легковажного ставлення до їх безпеки та умов проживання, однак у даному випадку мати знехтувала не тільки цими правилами, але й зневажливо поставилась до їх безпеки, зачинивши будинок ззовні та не передавши ключі будь-якій сторонній особі, яка б у разі виникнення загрозливої для життя чи здоров'я ситуації в короткий термін мала б змогу перевірити стан дітей та забезпечити їх вихід з будинку. Суд приймає до уваги той факт, що сім'я перебуває у складних життєвих умовах, недостатньо комфортних побутових умовах, однак, зважає на пояснення ОСОБА_1 в частині того, що в домоволодінні наявне водопостачання, є побутова техніка для прання, можливість для приготування їжі, отримання матір'ю соціальної допомоги для утримання дітей, що в свою чергу свідчить про те, що за наявності достатнього рівня соціальної відповідальності, прикладення певних зусиль для організації побуту та відповідного виховання дітей, особа має змогу для забезпечення елементарних умов для утримання дітей. Однак, стороною захисту суду не було надано достовірних та достатніх доказів того, що з моменту минулого притягнення до адміністративної відповідальності до моменту виявлення нового порушення, особа, щодо якої складено протокол, вживала активних та достатніх заходів, які б давали підстави стверджувати про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи встановлені судом обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, додані до нього документальні докази, усні пояснення свідків, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 ухилялася від належного виконання своїх батьківських обов'язків щодо своїх неповнолітніх дітей безпосередньо 09 червня 2020 року. Таким чином, суд приходить до висновку про наявність достатніх допустимих доказів для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, визнання її винуватості доведеною та застосування превентивного стягнення у виді штрафу, що відповідає засадам розумності та справедливості. При цьому суд враховує, що як норми Сімейного кодексу України, в частині використання коштів, що належні дітям, так і норми законодавства, які регулюють примусове виконання виконавчих документів, передбачають неможливість звернення стягнення на соціальні виплати, пов'язані з утриманням дітей.
Також, суд дослідив надані акти обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 17 липня 2020 року та 28 липня 2020 року, з яких вбачається, що останній час в сім'ї відбулись покращення в матеріально-побутових умов та утримання дітей, що позитивно характеризує особу, щодо якої складено протокол.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, доведена. Так, суд вважає що ОСОБА_15 дійсно повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилялась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення належних умов життя та виховання своїх дітей.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд вважає вчинення правопорушення вагітною жінкою, та вчинення правопорушення при збігу тяжких сімейних обставин.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Обираючи вид та міру адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 184 КУпАП, у виді штрафу у мінімальному розмірі, вважаючи дане стягнення достатнім та справедливим.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з порушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 184, ст. 284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.І.Савенко