Справа № 682/1184/20
Провадження № 2/682/563/2020
23 липня 2020 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Шевчука В.В., за участі секретаря судового засідання Придачук Г.Л., представника позивача ОСОБА_1 О. ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
01.04.2020 до суду надійшов позов ОСОБА_3 , представник - ОСОБА_5 , до ТОВ «Вердикт Капітал», третя особа ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування поданого позову вказує, що приватний нотаріус Гамзатова А.А. здійснила нотаріальний напис про стягнення заборгованості за договором, що не був нотаріально посвідчений, тобто здійснила нотаріальний напис, керуючись нормами законодавства, визнані судом нечинними, оскільки на момент видачі оспорюваного виконавчого напису Постанова КМУ № 1172 про «Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» дозволяла здійснювати виконавчі написи нотаріусами України лише щодо заборгованості нотаріально посвідчених договорів. Крім того, позивач вказує на те, що нотаріус не переконалася у безспірності заборгованості, оскільки текст виконавчого напису не містить жодних посилань на документи, які б достовірно доводили факт безспірності вимог, а також документів, що встановлюються факт виникнення заборгованості саме у такому розмірі, який вказаний у виконавчому написі. Також позивач зазначає, що нотаріус вчинила виконавчий напис без факту виникнення зобов'язань, оскільки сам по собі факт підписання позивачем анкети заяви не свідчить про факт отримання нею коштів, а також обов'язок повернути їх у визначений строк, а виконавчий напис визначає дату підписання Анкети-заяви в якості кредитного договору. Крім того, позивач вказує, що виконавчий напис не містить жодних відомостей стосовно підтвердження факту виникнення зобов'язань перед ТОВ «Вердикт Капітал», оскільки Анкета-заява була підписана із ПАТ «Альфа-Банк». В зв'язку з наведеним позивач просить визнати виконавчий напис № 4680 від 12 вересня 2019 року, вчинений приватний нотаріусом Гамзатовою А.А. таким, що не підлягає виконанню.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про час та даті розгляду справи, у судове засідання не з'явився та про причини неявки не повідомив.
Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 12 вересня 2019 року приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області вчинила виконавчий напис № 4680, згідно з яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_3 , яка є боржником за Кредитним договором 600259358 від 20.08.2011, який укладено між Акціонерним товариством «Альфа Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними ми договорами 2019-1К/ВЕСТА від 26.12.2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста», правонаступником якого на підставі договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал».
У виконавчому напису зазначено, що строк платежу за Кредитним договором 600259358 від 20.08.2013 настав, Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.01.2019 року по 27.08.2019. Сума заборгованості складає 77085,25 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 46169,52 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 11226,05 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенею становить 19689,68 грн. (а.с.8).
Згідно даних Анкети-заяви про акцепт публічно пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладеного Договору про комплексне банківського обслуговування фізичних осіб, ОСОБА_3 підписавши цю Анкету-Заяву підтвердила, що вказана Анкета-Заява є акцептуванням Публічної пропозиції ПАТ «Альфа Банк» та прийняла пропозицію Банку на оформлення картки « ОСОБА_6 » і позивачеві зрозумілі та не потребують Додаткового тлумачення усі умови Договору, в т.ч. умови щодо отримання та обслуговування картки. Також ОСОБА_3 виявила бажання відкрити в банку рахунок, отримати картку та кредит із використанням відновлювальної кредитної лінії з лімітом в межах 75000 на умовах, що вказуються в договорі та додатку до договору, що підписується в рамках обслуговування продукту «Максимум» з урахуванням умов Публічної пропозиції. Також позивач підтвердила, що зі змістом Публічної пропозиції ПАТ «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, яка оприлюднена на Інтернет сторінці Банку за адресою www.alfabamk.com.ua, Правилами користування платіжною банківською карткою, тарифами ПАТ «Альфа Банк», які є невід'ємною частиною Договору, ознайомлена та отримала примірник договору в день укладення договору, а також отримала банківську платіжну картку та ПІН-конверт до неї в неушкодженому вигляді (а.с. 13).
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд враховує наступне.
Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.
Порядком встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Згідно пункту 3, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Як видно із матеріалів справи, нотаріус Гамзатова А.А. видала спірний виконавчий напис керуючись пунктом 2 Переліку щодо стягнення заборгованості на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано нечинною.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріус Гамзатова А.А. керувалась нормами Переліку, які за рішенням суду були визнані нечинними.
Щодо аргументів позивача про те, що текст виконавчого напису не містить жодних посилань на документи, які б достовірно доводили факт безспірності вимог, а також документів, що встановлюють факт виникнення заборгованості у вказаному в виконавчому напису розмірі, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31.01.92, при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 5.07.2017 №6-887цс17.
Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Як видно із матеріалів справи, спірний виконавчий напис вчинено з дотриманням усіх необхідних реквізитів, визначених законом. При поданні заяви про вчинення виконавчого напису стягувач повинен додати документи, які підтверджують наявність безспірної заборгованості, згідно з Переліком. Однак чинне законодавство не містить вимог про те, що текст виконавчого напису повинен містити посилання на такі документи.
Щодо аргументів позивача про вчинення виконавчого напису без факту виникнення зобов'язань, суд враховує наступне.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.
У відповідності до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено частинами 1,2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Згідно частин 1,2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В позовній заяві позивач вказує, що факт підписання Анкети-заяви не свідчить про факт отримання нею коштів, а отже і про наявність у неї обов'язку повернути кошти. Однак наведеними вище нормами закону підтверджується, що кредитний договір вважається укладеним з моменту передачі кредитодавцем грошових коштів боржникові. Тобто у даному випадку не можна ототожнювати дату підписання та момент укладення договору. До матеріалів справи позивачем не додано документів, які б підтвердили, що кошти не були отримані позивачем, а також і відповідачем не наведено доказів, які б спростували дане твердження. Оскільки сторонами вказані факти не доведено, суд не може ґрунтувати своє рішення на припущеннях.
Також позивач у позовній заяві вказує, що виконавчий напис не містить жодних відомостей стосовно підтвердження факту виникнення зобов'язань перед ТОВ «Вердикт Капітал», оскільки Анкета-заява була підписана із ПАТ «Альфа-Банк».
Як зазначалось вище, законом чітко встановлені реквізити для виконавчого напису, серед яких немає вимоги про зазначення у ньому відомостей для підтвердження факту виникнення зобов'язань.
Разом із тим, зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що при вчиненні виконавчого напису від 12 вересня 2019 року № 4680 нотаріусом не було дотримано встановлену законом процедуру, а саме нотаріус не переконався у безспірності заборгованості та застосував норми законодавства, які на момент вчинення виконавчого напису на підставі рішення суду були визнані нечинними.
За встановлених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 18, 256, 257, 261 ЦК України, ст.ст. 12, 133, 137, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 4680, вчинений 12 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення з ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Вердикт Капітал» (адреса: вул. Кудрявський узвіз, буд. №5-Б, м. Київ, 04053, код ЄРДПОУ: 36799749) заборгованості в сумі 77085,25 грн.
Стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_3 840 грн. 80 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шевчук В. В.
Повний текст рішення складено 31.07.2020