Ухвала
Іменем України
30 липня 2020 року
м. Київ
провадження № 51-5608зно18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши заяви засудженого ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2016 року щодо нього,
встановив:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 11 жовтня 2016 року вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 13 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 01 березня 2016 року щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.
26 червня та 08 липня 2020 року до Верховного Суду надійшли заяви засудженого ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2016 рокуза нововиявленими обставинами, яку він вважає незаконною.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) нововиявленими обставинами визнаються:
- штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
- інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду при прийнятті судового рішення, а також спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
За змістом наведених норм процесуального закону, роль суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами зводиться лише до встановлення наявності таких обставин, оцінки їх з точки зору істотності для конкретної справи, їх дослідження та прийняття відповідного рішення. Однак суд не уповноважений збирати докази існування нововиявлених обставин, у тому числі шляхом дачі відповідних судових доручень, лише на підставі припущення сторони кримінального провадження про існування таких обставин та доказів, що їх підтверджують.
Як встановлено зі змісту заяв засудженого, він не погоджується з прийнятим Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ судовим рішенням, посилається на істотне порушення кримінального процесуального закону під час розгляду справи щодо нього, оспорює допустимість доказів та стверджує, що прийняте рішення суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Разом з тим зазначені в заявах ОСОБА_4 обставини не є нововиявленими в розумінні положень ст. 459 КПК, ніяким чином не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилося під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.
Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого і неспростовного характеру.
Судом не встановлено таких обставин суттєвого і неспростовного характеру, які б не були відомі суду на час судового розгляду під час ухвалення судового рішення і які самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі № 522/14170/17, положення ч. 2 ст. 464 КПК про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами» слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається у заявах засуджений ОСОБА_4 не є підставами для відкриття кримінального провадження за його заявами про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2016 року за нововиявленими обставинами, а тому слід відмовити у відкритті кримінального провадження.
Керуючись ч. 2 ст. 464 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті кримінального провадження за заявами засудженого ОСОБА_4 щодо перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2016 року за нововиявленими обставинами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
