Постанова
Іменем України
31 липня 2020 року
м. Київ
справа № 489/1238/19
провадження № 61-878св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - виконавчий комітет Миколаївської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В., Лисенка П. П., від 18 грудня 2019 року,
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування пункту 1.6. рішення № 68 від 08 лютого 2019 року.
В обґрунтування позову зазначав, що з 27 березня 2017 року перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов до загальної черги та списку на першочергове отримання жилих приміщень. Рішенням виконкому № 748 від 10 серпня 2018 року до складу його сім'ї на отримання квартири включено дружину.
ОСОБА_2 перебуває на такому ж обліку із 12 жовтня 2018 року.
Посилаючись на те, що вказаним рішенням порушуються його житлові права на отримання житлового приміщення в порядку черговості взяття на житловий облік, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати пункт 1.6 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради
від 08 лютого 2019 року № 68 про надання двокімнатної квартири ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва, у складі судді
Чулупа О. С., від 11 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, щооскаржене рішення органу місцевого самоврядування не порушує житлових прав позивача, оскільки спірна квартира надано в користування ОСОБА_2 згідно комплексної програми соціального захисту населення «Турбота» для цільового забезпечення житлом працівника поліції і тому ця квартира не могла бути надана позивачу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову, але з інших підстав.
Приймаючи постанову від 18 грудня 2019 року, колегія суддів виходила з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права через його неефективність, тому що в разі визнання незаконним оскарженого рішення органу місцевого самоврядування його права не будуть поновлені.
При цьому, апеляційним судом зауважено, що пред'явлення позову до органу місцевого самоврядування і залучення до участі у спорі лише одного набувача і то в якості третьої особи є неприйнятним у зв'язку з порушенням процесуальних прав останнього, оскільки така особа, яка виходячи з предмету спору в подальшому може позбутись речового права на квартиру, повинна мати статус відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
08 січня 2020 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу у справі № 489/1238/19 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали справи № 489/1238/19 з місцевого суду.
У лютому 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована помилковістю висновків апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову.
На думку заявника, апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог та не розглянув його позов із заявлених підстав, зокрема порушення черговості надання житлового приміщення.
Вважав, що апеляційний суд необґрунтовано самостійно збирав докази за відсутності будь-якого клопотання про це і передбачених законом підстав, оскільки позивач просив розглядати справу та апеляційну скаргу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд апеляційної інстанції не врахував ту обставину, що позов подано до суду 05 березня 2019 рокі і на час пред'явлення позову не існувало свідоцтва про право власності від 29 березня 2019 року і реєстрації права власності
ОСОБА_2 та його дочки на квартиру.
На думку позивача, посилання суду апеляційної інстанції про необхідність залучення ОСОБА_2 як відповідача є безпідставними, оскільки на час подання позову ця особа жодних його прав не порушувала, і навіть приватизувавши квартиру так само їх не порушить.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради подано відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскарженого судового рішення, відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення.
Вказував, що квартира АДРЕСА_1 була придбана саме для забезпечення житлом сім'ї співробітника управління патрульної поліції Миколаївської області
Даніли В. М.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що із 27 березня 2017 року ОСОБА_1 знаходиться на квартирному обліку при виконавчому комітеті Миколаївської міської ради в загальній черзі та у списку осіб, які користуються правом першочергового отримання жилих приміщень, за пільгою-учасник бойових дій згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
10 серпня 2018 року до облікової справи ОСОБА_1 , у зв'язку із включенням до складу сім'ї дружини - ОСОБА_3 , внесені зміни та вирішено вважати його на квартирному обліку як внутрішньо переміщену особу з числа учасників бойових дій.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 942
від 12 жовтня 2018 року ОСОБА_2 та член його сім'ї (дочка ОСОБА_4 ) взяті на квартирний облік до загальної черги на отримання житлових приміщень громадян, які потребують поліпшення житлових умов з включенням до списку осіб, які користуються правом першочергового отримання жилих приміщень.
20 грудня 2018 року Миколаївський міський голова звернувся до голови Миколаївської обласної державної адміністрації щодо сприяння у виділені коштів для придбання житла ОСОБА_2 - начальнику управління патрульної поліції в Миколаївської області з посиланням на комплексну програму соціального захисту населення «Турбота» та значний його внесок у зміцнення правоохоронної системи України.
22 грудня 2018 року Комісією з питань забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку при Миколаївській обласній державній адміністрації запропоновано для сім'ї ОСОБА_2 , як співробітника Національної поліції, придбати квартиру АДРЕСА_1 в рамках Комплексної програми соціального захисту населення «Турбота» на період до 2020 року та прийнято рішення Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації розпочати процедуру купівлі рекомендованої квартири.
27 грудня 2018 року між ОСОБА_5 (відчужувач), Департаментом соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації (платник), територіальною громадою міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради (набувач) укладено договір про придбання житла для сім'ї співробітника управління патрульної поліції Миколаївської області департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 , який перебуває на квартирному обліку та потребує поліпшення житлових умов. За цим договором квартиру АДРЕСА_1 передано у комунальну власність набувача за яку платник зобов'язаний сплатити відчужувачу 710 000 грн.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 68
від 08 лютого 2019 року ОСОБА_2 на склад сім'ї із 2 осіб (він та дочка) надано двокімнатну квартиру
АДРЕСА_1 .
Апеляційним судом також встановлено, що ОСОБА_2 та член його сім'ї - дочці ОСОБА_4 отримали ордер на право проживання в спірній квартирі, яку в подальшому приватизували в рівних частках.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з частинами першою-другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16
ЦК України).
Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Таким чином, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже ефективний спосіб захист має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 стверджував, що оспорюваним рішенням органу місцевого самоврядування були порушені його житлові права на отримання житлового приміщення в порядку черговості взяття на житловий облік.
Так, оспорюваним рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради надано ОСОБА_2 на склад сім'ї із 2 осіб (він та дочка) двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Апеляційним судом встановлено, що однією з підстав для прийняття оскарженого рішення органу місцевого самоврядування слугувало рішення Комісії з питань забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку при Миколаївській обласній державній адміністрації від 22 грудня 2018 року щодо початку процедури купівлі спірної квартири ОСОБА_2 , яке у встановленому законом порядку незаконним (недійсним) не визнавалось, як і укладений 27 грудня 2018 року на його підставі договір купівлі-продажу в частині набуття квартири саме для подальшої її передачі ОСОБА_2 .
Встановивши, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права через його неефективність, оскільки в разі визнання незаконним оскарженого рішення органу місцевого самоврядування права позивача
не будуть поновлені, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, але з інших підстав.
Також колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про те, що особи, надання квартири яким за рішенням виконкому
від 08 лютого 2019 року оспорюється позивачем, мали би бути залучені до участі в справі в якості відповідачів, оскільки очевидно, що рішенням суду вирішується питання про їх права на квартиру.
Висновки судів по суті вирішення справи мають бути зроблені за належного суб'єктного складу її учасників.
Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд самостійно збирав докази, які підтверджують факт приватизації квартири ОСОБА_2 та його дочкою, на правильність висновків апеляційного суду по суті вирішення справи не впливають, оскільки, навіть за відсутності таких доказів, незалучення до участі у справі всіх належних відповідачів є помилковим.
За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив судове рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Безпосередньо в касаційній скарзі ОСОБА_1 викладене клопотання про розгляд справи за його присутності.
За змістом частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Таким чином підстави для розгляду справи касаційним судом в судовому засіданні за участі ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта