Постанова
Іменем України
29 липня 2020 року
м. Київ
справа № 760/33625/18
провадження № 61-1665св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - військова частина НОМЕР_1 ,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Київське квартирно-експлуатаційне управління,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2019 року у складі судді Усатової І. А. та постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Київське квартирно-експлуатаційне управління, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку.
Позовна заява мотивована тим, що 02 березня 2017 року прапорщиком ОСОБА_2 , під час проходження військової служби, був поданий рапорт на ім?я командира військової частини НОМЕР_1 з проханням зареєструвати при військовій частині НОМЕР_1 його дружину ОСОБА_1 , яка не була забезпечена власним житлом у м. Києві.
06 березня 2017 дружину військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 - ОСОБА_1 було зареєстровано по АДРЕСА_1 .
Вказував, що 06 червня 2018 року ОСОБА_2 було звільнено з військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується копією витягу з наказу від 06 червня 2018 року № 116. 31 липня 2018 року від ОСОБА_2 надійшло звернення до Міністерства оборони України, де заявник повідомив, що при звільненні він був знятий з місця реєстрації при військовій частині, а його колишня дружина ОСОБА_1 - ні.
ОСОБА_1 не є військовослужбовцем та у трудових відносинах з військовою частиною НОМЕР_1 не перебуває. Крім того, зазначав, що ОСОБА_1 з моменту її реєстрації не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , її особисті речі у військовій частині відсутні, а місце її фактичного проживання невідоме.
На підставі вказаного військова частина НОМЕР_1 просила судвизнати ОСОБА_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняти її з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року, у задоволенні позову військової частини НОМЕР_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову військової частини НОМЕР_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач з 22 грудня 2018 року зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Оскільки на час розгляду справи і вирішення цього спору ОСОБА_1 не зареєстрована і не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , то вимога позивача про визнання відповідача такою, що втратила право користування житлом, і про зняття з реєстраційного обліку не підлягає задоволенню.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до суду із обґрунтованим клопотанням про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, тому та обставина, що відповідач була знята з реєстрації за адресою військової частини, не свідчить про відсутність предмету спору про право, а свідчить про те, що на момент ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення спір між сторонами було вирішено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Київське квартирно-експлуатаційне управління, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і закрити провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 11 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що, відмовляючи у задоволенні позову військової частини НОМЕР_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, не врахував, що на момент звернення позивача до суду із цим позовом відповідач була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак 22 грудня 2018 року знялася з реєстрації за вищевказаною адресою та зареєструвалася за адресою: АДРЕСА_2 , що свідчить про відсутність підстав позову і фактично про відсутність самого предмета спору. Однак у порушення вимог пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд першої інстанції за відсутності предмета спору ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову військової частини НОМЕР_1 . Крім того, суд апеляційної інстанції помилково вказав на необхідність подання позивачем клопотання про закриття провадження у справі, оскільки положення статті 255 ЦПК України не містять таких вимог.
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 грудня 2018 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Київське квартирно-експлуатаційне управління, в якому просила суд визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняти її з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі та призначено судове засідання у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін у справі.
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 03 січня 2019 року № 2366518 за відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної державної адміністрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22 грудня 2018 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Аналогічні відомості містяться й у відомостях відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної державної адміністрації від 10 вересня 2019 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги Київського квартирно-експлуатаційного управління здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга Київського квартирно-експлуатаційного управлінняпідлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
У справі, що переглядається, судом установлено, що із позовом про визнання відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, і зняття її з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , військова частина НОМЕР_1 звернулася 21 грудня 2018 року, а 22 грудня 2018 року відповідач знялася з реєстраційного обліку за вказаною адресою та зареєструвалася у квартирі АДРЕСА_3 .
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань
Закриття провадження у справі можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Зважаючи на те, що 22 грудня 2018 року (фактично через один день після пред'явлення позову військовою частиною НОМЕР_1 ) відповідач змінила місцепроживання, то провадження у справі, яка переглядається, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Крім того, колегія суддів враховує, що в апеляційній скарзі на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2019 року позивач вказував на помилковість висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відмову у позові за відсутності предмета спору, крім того, відповідач у процесі розгляду цієї справи не продемонструвала його наявність.
Посилання суду апеляційної інстанції на відсутність клопотання позивача про закриття провадження у справі є неправильним, оскільки суд, встановивши наявність підстав для закриття провадження у справі, не залежно від волевиявлення чи згоди на це сторін зобов'язаний закрити провадження у справі внаслідок прямої вказівки у законі.
У частинах першій і другій статті 414 ЦПК України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 і 257 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З урахуванням вказаного, судові рішення не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з порушенням норм процесуального права, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України є підставою для їх скасування із закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 255, 402, 409, 414 ЦПК України, Верховний Суду складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року скасувати.
Провадження у справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Київське квартирно-експлуатаційне управління, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович