30 липня 2020 року Справа № 280/4183/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., представника позивача: Панасенко Т.І., представника відповідача: Частюк В.О., розглянувши за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу
за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (69035, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.168, код ЄДРПОУ 26316700)
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.164; код ЄДРПОУ 43314918)
про визнання незаконними та скасування пункту постанови та постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі - позивач, ТУ ДСАУ в Запорізькій області) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (далі - відповідач, Відділ примусового виконання рішень Управління), в якій позивач просить суд:
визнати незаконним та скасувати пункт 3 постанови старшого державного виконавця Частюка В.О. про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2020 ВП №62295494 за виконавчим листом №280/2528/19, виданим Запорізьким окружним адміністративним судом 24.02.2020, на виконання рішення суду від 17.09.2019 у справі №280/2528/19 за позовом ОСОБА_1 до ТУ ДСАУ в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії;
визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у виконавчому провадженні від 09.06.2020 ВІІ №62295494 за виконавчим листом №280/2528/19, виданим Запорізьким окружним адміністративним судом 24.02.2020, на виконання рішення суду від 17.09.2019 у справі №280/2528/19.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, що не було враховано державним виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору. Звертає увагу, що виконавчий лист містить вимогу про зобов'язання нарахувати та виплатити набавку за вислугу років судді, яка має характер періодичного платежу. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 30.06.2020 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 20.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.ст.12, 257, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Призначено судове засідання на 29.07.2020.
Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами, 28.07.2020 подав відзив на позов (вх.№34281), в якому зазначає, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду №280/2528/19 від 24.02.2020 про зобов'язання ТУ ДСАУ в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 07.09.2004 по 31.12.2005 включно, за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 включно та за період з 22.05.2008 по 31.12.2010 включно, надбавку за вислугу років в розмірі визначеному частиною 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, надбавок 25 та 30 відсотків суддям, різниці окладу, президентської надбавки, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань. Звертає увагу, що виконавчий документ містить вимогу зобов'язального характеру, не вимагає стягнення періодичних платежів, передбачає одноразовий характер виконання шляхом здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років. На підставі зазначеного вважає доводи позивача безпідставними, просить у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 29.07.2020 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, зазначив про безпідставність стягнення з позивача судового збору з огляду на те, що надбавка за вислугу років є періодичним платежем, а тому у відповідності до положень п.1 ч.5 ст.27 Закону №1404-VIII за виконавчим документом про стягнення такого платежу виконавчий збір не сплачується. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні 29.07.2020 представник відповідача підтримав свої заперечення з відстав, викладених у відзиві на позов, зазначив, що виконавчий лист №280/2528/19, виданий Запорізьким окружним адміністративним судом 24.02.2020, не містить вимог про стягнення періодичних платежів, а має вимоги зобов'язального характеру про зобов'язання нарахувати та виплатити певну суму, така виплата не має періодичного характеру, є одноразовою виплатою за рішенням суду. Оскільки рішення суду фактично виконано після відкриття виконавчого провадження, наявні підстави для стягнення виконавчого збору. Просив в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 29.07.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 30.07.2020.
Представники сторін подали клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
У відповідності до ч.3 ст.194 КАС України подальший розгляд справи здійснено у письмовому провадженні.
Заслухавши вступне слово та пояснення, надані учасниками справи у судовому засіданні, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів справи, суд встановив такі обставини.
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень перебувало виконавче провадження №ВП 62295494 з примусового виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду №280/2528/19 від 24.02.2020 про зобов'язання ТУ ДСАУ в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 07.09.2004 по 31.12.2005 включно, за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 включно та за період з 22.05.2008 по 31.12.2010 включно, надбавку за вислугу років в розмірі визначеному частиною 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, надбавок 25 та 30 відсотків суддям, різниці окладу, президентської надбавки, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань.
09.06.2020 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Частюком В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №6229549.
Відповідно до пункту 3 вказаної стягнуто з ТУ ДСАУ в Запорізькій області виконавчий збір у розмірі 18 892,00 грн.
Також 09.06.2020 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Частюком В.О. винесено постанову про стягнення з ТУ ДСАУ в Запорізькій області виконавчого збору у розмірі 18 892,00 грн.
Не погоджуючись з правомірністю стягнення з ТУ ДСАУ в Запорізькій області виконавчого збору, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною 2 ст.19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом 1404-VІІІ.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону №1404-VІІІ (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За приписами ч.5 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону №1404-VІІІ за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з ч.ч. 1-4 ст.27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до ч.5 ст.27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір, крім іншого, не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.
Аналізуючи зазначені положення Закону №1404-VIII суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов'язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження у відповідній постанові виконавець зобов'язаний зазначити про стягнення з боржника суми виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону, яка підлягає стягненню. Тобто, стягнення виконавчого збору при відкритті виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця.
Суд не погоджується з аргументами позивача про те, що виплата за виконавчим листом Запорізького окружного адміністративного суду №280/2528/19 від 24.02.2020 має характер періодичного платежу, що виключає стягнення виконавчого збору у відповідності до ч.5 ст.27 Закону №1404-VІІІ, оскільки за змістом виконавчого документу на боржника (яким є позивач) покладено обов'язок здійснити нарахування та виплату протиправно невиплаченої надбавки за вислугу років за конкретно визначені періоди роботи ОСОБА_1 на посаді судді, і така виплата не передбачає періодичності виконання, а має разовий характер.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах судове рішення, за яким розпочато примусове виконання, зі змісту його резолютивної частини, є рішенням зобов'язального характеру, тобто, визначений судом спосіб захисту порушеного права є відмінним від такого способу захисту порушеного права, як «стягнення» визначеної судом суми за певним видом платежу, зокрема, періодичного.
Відповідно відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень п.1 ч.5 ст.27 Закону №1404-VІІІ.
Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З системного аналізу положень законодавства України, пояснень та доказів, наданих сторонами, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а відтак, в задоволенні позову необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 139, 143, 194, 243-246, 255, 272, 287 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання незаконними та скасування пункту постанови та постанови - відмовити.
У зв'язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених, зокрема статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69035, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.168, код ЄДРПОУ 26316700;
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро), місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.164; код ЄДРПОУ 43314918.
Повне судове рішення складено 30 липня 2020 року.
Суддя М.О. Семененко