Справа № 495/3506/20
№ провадження 1-кп/495/515/2020
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
31 липня 2020 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючого одноособово судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровського кримінальне провадження внесеного в ЄРДР № 12020160240000677 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біленьке, Білгород - Дністровського району Одеської області, громадянина України, офіційно не працюючого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого: 20 лютого 1991 року Білгород - Дністровським районним судом Одеської області за ст.141 ч. 1 КК України до одного року позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання на один рік; 02 червня 1994 року Білгород - Дністровським районним судом /Одеської області за ст. 141 ч. 2 до трьох років позбавлення з конфіскацією майна; 18 листопада 1998 року Білгород - Дністровським районним судом Одеської області за ст.117 ч. 3, 118 ч. 2, 141 ч. 2, 42 КК України до 12 років позбавлення волі; 18 червня 2014 року Білгород - Дністровським міським судом Одеської області за ст. 309 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, -
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
Обвинуваченому ОСОБА_3 інкримінується те, що він скоїв кримінальне правопорушення при наступних обставинах:
Так, 22.04.2020 року приблизно об 03 годині ранку, більш точний час в ході досудового слідства встановити не надалося можливим, обвинувачений ОСОБА_3 , маючи на меті злочинний намір, з корисливою метою та прямим умислом, розуміючи протиправний характер своїх дій, з метою незаконного зайняття рибним промислом, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог ст. 63 Закону України "Про тваринний світ" та п.п. 3.14, 3.15, 4.14.1 Правил любительського і спортивного рибальства заздалегідь підготувавшись, використовуючи заборонені знаряддя лову - чотири рибацькі сіті, здійснив незаконний вилов риби з Дністровського лиману, а саме: карася сріблястого у кількості 96 штук, вартістю 17 грн за одну штуку на загальну суму 1632 грн; оселедець у кількості 30 штук, вартістю 170 грн за одну штуку на загальну суму 5100 грн.
Своїми умисними діями, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року за № 1209 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодованої шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування /збирання/ або знищення цінних видів водних біоресурсів" обвинувачений ОСОБА_3 спричинив істотну шкоду рибним запасам України на суму 6732 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 провину у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив вимоги ч.3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнає недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_3 відносно фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 погодився з тим, щоб судовий розгляд обмежився його допитом, дослідженням доказів, які характеризують його особистість.
Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що дійсно 22 квітня 2020 року здійснив незаконний вилов риби з Дністровського лиману, просить суворо не карати та призначити йому штраф, який зобов'язується сплатити у повному обсязі.
Оцінюючи докази у сукупності суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії: за ч.1 ст.249 КК України, за ознаками: незаконне зайняття рибним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.
Призначаючи вид і міру покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму ВС України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до положень ст. 66 КК України, як обставини, що пом'якшують покарання, суд визнає: щире каяття, сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до положень ст.67 КК України, як обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання, суд враховує: характер, обставини, тяжкість та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення; обставини, які характеризують особу обвинуваченого, його характеристику відповідно до якої характеризується посередньо, скарг від сусідів не надходило, із мешканцями села підтримує добрі взаємини, спиртними напоями не зловживає.
З урахуванням вищевказаних обставин в їх сукупності, суд приходить до висновку, про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та буде достатнім для попередження нових кримінальних правопорушень та вважає за можливим призначити йому покарання у вигляді штрафу.
Вирішуючи питання про розмір штрафу, суд виходить з наступного.
За загальними правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2 ст.4 КК України).
Санкцією ч.1ст. 249 КК України, в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення, було передбачено покарання у виді штрафу від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років.
01.07.2020 року набули чинності зміни до ч.1 ст.249 КК України, згідно якими посилена відповідальність за вказане правопорушення у вигляді штрафу та встановлено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. (Закон № 2617-VIII від 22.11.2018 року).
При цьому, даним законом диспозицію ч.1 статті 249 КК України змінено не було.
Відповідно до ч.2 ст.5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Враховуючи те, що санкцією ч.1 ст.249 КК України в редакції закону № 2617- VIII посилена відповідальність обвинуваченого щодо покарання у вигляді штрафу, порівняно з редакцією що діяла до 01.07.2020 року, то застосуванню в даному випадку підлягає санкція ч.1 ст.249 КК України в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення (щодо штрафу).
Суд приходить до переконання, що саме таке покарання відповідає вимогам справедливості при застосуванні покарання і відображує співмірність злочину та кари і таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Згідно п.1ч.2ст.96-1 КК України «спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду».
Згідно п.1ч.1ст.96-2 КК України «спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна».
Згідно п.3 ч.1ст.96-2 КК України «спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом злочину…».
Згідно ст. 100 КПК України вилучені речові докази підлягають спеціальній конфіскації.
Речові докази: чотири рибацькі сіті 1-50х1,5х0,05, 2 - 30 х1,5х0,028, 3 - 30х1,5х0,036, 4 - 15х1,5х0, 045; два гумових костюми розмірами 44 та 47, конфіскувати на користь держави.
Речові докази: карась свіжий у кількості 96 штук та оселедець молодь у кількості 30 штук, які були передані на зберігання до ПП "Виробнично - комерційна фірма "Ньюбі" - залишити ПП "Виробнично - комерційна фірма "Ньюбі».
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов прокурором не заявлений.
Керуючись ст. ст. 100, 349, 368, 373,374, 376, 392-395 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та на підставі санкції вказаної статті призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. / одна тисяча сімсот гривень/.
Речові докази: чотири рибацькі сіті 1-50х1,5х0,05, 2 - 30 х1,5х0,028, 3 - 30х1,5х0,036, 4 - 15х1,5х0, 045; два гумових костюми розмірами 44 та 47, конфіскувати на користь держави.
Речові докази: карась свіжий у кількості 96 штук та оселедець молодь у кількості 30 штук, які були передана на зберігання до ПП "Виробнично - комерційна фірма "Ньюбі" - залишити ПП "Виробнично - комерційна фірма «Ньюбі».
Цивільний позов прокурором не заявлений.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Копію вироку негайно видати засудженому та прокурору.
Суддя: