Справа № 495/1012/20
№ провадження 1-кс/495/1554/2020
27 липня 2020 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
підозрюваного - ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру в порядку ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні №42020161240000033, -
17.07.2020 року адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду зі скаргою у якій просить:
- повідомлення про підозру відносно ОСОБА_3 від 17.04.2020 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 13.07.2020 року у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.279 КК України скасувати;
- зобов'язати прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури який є процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 42020161240000033 від 13.02.2020 року, вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлень про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.279 КК України.
Своє клопотання заявник обґрунтовує тим, що слідчим СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020161240000033 від 13.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.279 КК України.
17.04.2020 року слідчим, за погодженням з прокурором Білгород-Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру, з яким підозрюваний та його захисник мали можливість ознайомитись лише 14.07.2020 року під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, в порядку ст.290 КПК України, і яке до теперішнього часу ОСОБА_3 так і не вручено. На останньому аркуші повідомлення про підозру нерозбірливим почерком записано, що у зв'язку з тим що ОСОБА_3 дома не знаходився, а дружина не відкрила двері, повідомлення про підозру залишено біля дверей квартири. Однак, ні ОСОБА_3 ні його дружина повідомлення про підозру біля дверей не забирали, так як його там не було.
Таким чином, належного підтвердження отримання повідомлення про підозру від 17.04.2020 року безпосередньо ОСОБА_3 , членами його сім'ї чи іншими уповноваженими особами матеріали кримінального провадження не містять, а тому вважаю, що ОСОБА_3 не набув процесуального статусу підозрюваного і відповідно, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 13.07.2020 року також є незаконним.
Крім того, повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри відносно ОСОБА_3 підлягають скасуванню, так як складені з порушенням правил підслідності оскільки ОСОБА_3 є працівником правоохоронного органу і тому кримінальне провадження підслідне органам Державного бюро розслідувань (ДБР).
Як вбачається з витягу ЄРДР до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42020161240000033 були внесені відомості за ч. 2 ст. 364 КК України зокрема про те, що 08.1 1.2019 року на річці Глибокий Турунчук, на території Нижньодністровського національного природного парку відбулось зіткнення човнів «Прогресе» та «Серепта» і що причиною даної події є можливе зловживання службовим становищем посадовими особами Нижньодністровського національного природного парку та ТОВ «Тритон», шляхом прийняття рішення про обмеження руху по території Парку та встановлення через водойму ОСОБА_7 металевого тросу, що призвело до тяжких наслідків.
Враховуючи викладене, кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , згідно з вимогами ст. 216 КПК України, віднесено до підслідності слідчих органів ДБР.
Таким чином, розпочавши кримінальне провадження, прокурор на підставі ч.4 ст.214 КПК зобов'язаний був невідкладно, але не пізніше наступного дня з дотриманням правил підслідності, передати наявні у нього матеріали до слідчих органів ДБР.
Проте прокурор, в порушення вимог зазначеної статті, розпочавши 13.02.2020 року зазначене кримінальне провадження, лише 17.02.2020 року скерував його до Білгород-Дністровського ВП ГУНП для організації проведення досудового розслідування.
На підставі наведеного просить скаргу задовольнити.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_3 доводи скарги підтримали, наполягали на її задоволенні.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.
Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши учасників процесу, слідчий суддя вважає, що у задоволенні скарги належить відмовити, з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При цьому, статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
В судовому засіданні встановлено, слідчим СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020161240000033 від 13.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.279 КК України.
17.04.2020 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 279 КК України.
Частиною першою ст.5 КПК України визначено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Повідомлення про підозру є процесуальною дією, спрямованою на реалізацію функцій та завдань досудового розслідування, що полягає у складенні повідомлення про підозру, вручені повідомлення про підозру особі відносно якої здійснюється кримінальне провадження, а також роз'ясненні підозрюваному його прав та надання можливості їх втілення у рамках кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 277 КПК України повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Судовим розглядом не здобуто доказів порушення ст.ст. 276, 277 КПК України, що слугувало б скасуванням повідомленої підозри ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 279 КК України.
Підстави, на які посилається заявник у своїй скарзі, не були доведені ним при розгляду скарги, є його суб'єктивною думкою, та не відповідають фактичним обставинам справи.
Положеннями ч.1 ст.303 КПК України передбачений перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно ч.1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до переконання, що в судовому засіданні адвокатом ОСОБА_4 , яка в інтересах ОСОБА_3 не було доведено наявності достатніх та обґрунтованих підстав вважати, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.279 КК України складено з порушенням норм чинного законодавства, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 42, 45-47, 276-278, 303 КПК України, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру в порядку ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні №42020161240000033 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: