29 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/1947/19
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В.
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приморський"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.12.2019 (суддя Горохов І. С.)
і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2020 (головуючий суддя Мороз В. Ф., судді Кузнецов В. О., Чередко А. Є.)
у справі № 908/1947/19
за позовом Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області
до 1) Державного реєстратора Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області Колесникова Дениса Григорійовича і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Приморський"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 1) Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, 2) Відділ в Якимівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області і 3) Якимівська районна державна адміністрація Запорізької області
про скасування рішення державного реєстратора, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права і повернення земельної ділянки
16.12.2019 рішенням Господарського суду Запорізької області, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2020, позовні вимоги задоволено повністю.
03.07.2020 скаржник надіслав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.12.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі № 908/1947/19.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.07.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В.- головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020), Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
За змістом пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Згідно з частинами другою і третьою статті 11 Господарського процесуального кодексу України, Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Таким чином скаржник має вказати яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права, і який саме з чотирьох наведених випадків, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наявний щодо цієї норми права в даному випадку.
В той же час, касаційна скарга в частині обґрунтування підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку містить лише: виклад позиції відповідача у справі та незгоду з оцінкою доказів, наданою судами попередніх інстанцій; цитати нормативних актів без належного обґрунтування неправильного застосування чи порушення норм матеріального чи процесуального права судами в оскаржуваних судових рішеннях; посилання на постанови Верховного Суду без вказівки, про застосування якої норми права зроблено висновок у цих постановах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; зазначення того, що відсутній правовий висновок Верхового Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах із одночасним посиланнями на необхідність врахувати висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 917/927/17, із абстрактним зазначенням, що судами першої і апеляційної інстанцій судові рішення ухвалено з порушенням чинного законодавства, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу ТОВ "Приморський" необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приморський" на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.12.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі № 908/1947/19 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Приморський" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Случ