Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" липня 2020 р.Справа № 922/1144/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛНЗ", м. Шпола Черкаської області,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівська аграрна компанія", с. Олександрівка Золочівського району Харківської області,
про стягнення 1185594,25 грн,
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - Мамницької А.В. (ордер серії АХ № 101087 від 14.07.2020);
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛНЗ", м. Шпола Черкаської області, 14.04.2020 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівська аграрна компанія", с. Олександрівка Золочівського району Харківської області, про стягнення грошових коштів у розмірі 1185594,25 грн, з яких 992056,60 грн - заборгованість за товар отриманий по Договору; 104694,49 грн - пеня за порушення строків виконання грошових зобов'язань по Договору; 88843,16 грн - проценти річних. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору поставки № Д-ТО-19-00943 від 20.02.2019 та приписів чинного законодавства, несвоєчасно та не в повному обсязі виконав зобов'язання по сплаті вартості товару, поставленого позивачем.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2020 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/1144/20 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2020, занесеною до протоколу судового засідання, строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів - до 14.07.2020.
Ухвалою господарського суду від 14.07.2020, занесеною до протоколу судового засідання, за усним клопотанням представниці відповідача відповідачу продовжено процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву, та з метою надання можливості позивачу ознайомитися з відзивом та надати до суду відповідь на нього, також задоволено клопотання представниці відповідача про відкладення підготовчого засідання.
Позивач у підготовче засідання, яке відбулося 28.07.2020, а також у всі попередні підготовчі засідання не з'явився; про причину неявки суд не повідомив; відповіді на відзив відповідача не надав.
Присутня у судовому засіданні представниця відповідача заявила клопотання про необхідність застосування ч.4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України , та залишити позов без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Згідно з ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Позивач у засідання в межах підготовчого провадження у справі 12.05.2020, 28.05.2020, 14.07.2020 та 28.07.2020 не з'явився; про поважність причин неявки суд не повідомив; заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача не надав.
Про судові засідання, призначені на 12.05.2020, 28.05.2020 та 14.07.2020, позивач був повідомлений належним чином, про що свідчать підписи представника позивача на повідомленнях про вручення поштових відправлень. Доказів отримання позивачем копії ухвали-повідомлення від 14.07.2020 про відкладення підготовчого засідання на 28.07.2020 на час даного судового засідання до суду не надійшло.
Як вбачається з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта", поштове відправлення №6102252662811, яким було направлено на адресу відповідача копію ухвали-повідомлення від 14.07.2020, було вручено адресатові 18.07.2020.
При цьому, суд бере до уваги, що позивач був обізнаний про розгляд справи у суді та не був обмежений у доступі до інформації про дату і час проведення судових засідань, розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
За таких обставин вбачається, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, а тому позивач, у розумінні вимог ст. 120 ГПК України, вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. N 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначається, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Таке визначення є традиційним для науки процесуального права.
Важливою в аспекті коментованої статті є правова позиція Конституційного Суду України, викладена в Рішенні від 16 листопада 2000 р. № 13-рп/2000 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 КПК України, статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника): закріпивши право будь-якої особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (частина перша статті 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин, а не тільки з кримінальних. Право на захист, зокрема, може бути реалізоване особою у цивільному, арбітражному, адміністративному і кримінальному судочинстві. Положення частини першої статті 59 Конституції України про те, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, треба розуміти як конституційне право особи з метою отримання правової допомоги вибрати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Отже, позивач як юридична особа не обмежений у виборі свого представника та зобов'язаний реалізовувати надані йому права добросовісно.
При цьому суд має обмежувати сторони у реалізації їх процесуальних прав у разі зловживання ними. Таке обмеження не є порушенням прав учасників спору. Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці висловлював правову позицію про те, що обмеження доступу до суду з метою запобігання зловживанню процесуальними засобами також загалом може визнаватися таким, що має легітимну мету (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Моннелл і Морріс проти Сполученого королівства".)
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивач не з'явився в жодне підготовче засідання у справі, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, приймаючи до уваги, що неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 183, 185, 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛНЗ" (20603, Черкаська область, Шполянський район, м. Шпола, вул. Нахімова, буд. 63-А; код ЄДРПОУ: 30709487) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівська аграрна компанія" (62214, Харківська область, Золочівський район, с. Олександрівка, вул. Чадунелі, буд. 38; код ЄДРПОУ: 36222279) про стягнення 1185594,25 грн - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 30.07.2020.
Суддя Н.М. Кухар