30 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/1233/20 пров. № А/857/7965/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Затолочного В.С., Сеника Р.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, ухвалене суддею Нор У.М. у м. Рівне за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі № 460/1233/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
Позивачка звернулася до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправною відмову відповідача у призначенні їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV починаючи з 27.04.2018 року.
У обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає те, що 27.04.2018 року після досягнення віку 58 років 6 місяців, звернулася до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, однак, відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з тим, що у позивачки відсутній необхідний страховий стаж.
15.01.2020 року позивачка звернулася до відповідача зі скаргою, у якій просила призначити пенсію за віком з 27.04.2018 року. Листом від 06.02.2020 року відповідач повідомив позивачку, що неї відсутній необхідний для призначення пенсії за віком страховий стаж.
Позивачка вважає відмову відповідача у призначенні пенсії протиправною та стверджує, що, відповідно до правових норм статті 26 Закону № 1058-IV, має право на призначення пенсії за віком при досягненні 58 років 6 місяців при страховому стажі 15 років.
Позивачка вважає, що відповідач порушив її право на пенсійне забезпечення. На думку позивачки, належним способом захисту порушеного права є визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання призначити пенсію за віком.
Позиція відповідача у справі зводиться до того, що 27.04.2018 року позивачка звернулася до відповідача із заявою щодо обрахунку стажу та видачі довідки про відсутність права на пенсію, визначеного частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV, а 15.01.2020 року зі скаргою на відмову відповідача у призначенні пенсії. Проте, відповідач зауважив, що із відповідною заявою про призначення пенсії, позивачка до відповідача не зверталася.
Відповідач також зазначає, що починаючи з січня 2018 року позивачка могла набути право на призначення пенсії за віком після досягнення 58 років 6 місяців як така, що народилася у період з 01.10.1959 року по 31.03.1960 року лише за умови наявності страхового стажу не менше 25 років.
Оскільки на дату 27.04.2018 року, з якої позивачка просить призначити їй пенсію, страховий стаж позивачки склав 15 років 2 місяці 4 дні, то позивачка, на думку відповідача, не набула права на пенсію у віці 58 років 6 місяців, про що листом від 06.02.2020 року повідомив позивачку.
Тому відповідач вважає, що у цьому випадку діяв правомірно.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржила позивачка, ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з'ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про відмову в задоволенні позову і виходить з мотивів, які аналогічні тим, що наведені у позовній заяві.
У апеляційній скарзі позивачка ще раз звертає увагу суду на те, що відповідно до правових норм статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на призначення пенсії за віком при досягненні 58 років 6 місяців при страховому стажі 15 років.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 звернулася до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою, у якій зазначила, що у зв'язку із зверненням за призначенням тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі просить провести обрахунок страхового стажу згідно з поданими документами та видати довідку про відсутність права на пенсію, визначеного частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV.
У відповідь на цю заяву відповідач видав довідку про страховий стаж позивачки станом на 27.04.2018 року, згідно з якою страховий стаж позивачки складає 15 років. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату відповідно до Закону № 1058-IV є 28.10.2024 року.
15.01.2020 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зі скаргою на відмову відповідача призначити їй пенсію за віком, відповідно до Закону № 1058-IV. У скарзі зазначила, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , має страховий стаж понад 15 років, а тому відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV має право на пенсію за віком при досягненні 58 років та 6 місяців.
Листом № К-449/10.3-05 від 06.02.2020 року відповідач повідомив позивачку про відсутність необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком у 2018 році, який відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинен становити не менше 25 років.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не зверталася до відповідача з відповідною заявою про призначення пенсії за віком, а відповідач вірно вказав, що позивачка не має права на пенсію за віком, оскільки не має необхідного страхового стажу.
Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.
Частиною 1 статті 44 Закону № 1058-ІV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з частиною 5 статті 45 Закону № 1058-ІV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 Порядку № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Згідно із пунктами 4.1 та 4.3 Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Зважаючи на ці правові положення, апеляційний суд вважає, що заява про проведення обрахунку страхового стажу і видачу довідки про відсутність права на пенсію визначеного статтею 26 Закону № 1058-ІV від 27.04.2018 року та скарга на відмову у призначенні пенсії за віком від 15.01.2020 року, не є відповідною заявою про призначення пенсії за віком у розумінні Закону № 1058-ІV та Порядку № 22-1.
Тому апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивачка не зверталась до пенсійного органу із заявою за формою, передбаченою додатком 3 до Порядку № 22-1 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
У свою чергу відповідач не приймав жодного із рішень передбачених частиною 5 статті 45 Закону № 1058-ІV про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Враховуючи ці обставини, апеляційний суд вважає, що доводи сторін про право позивачки на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, є передчасними та оцінці не підлягають.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року в справі № 460/1233/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді В. С. Затолочний
Р. П. Сеник
Повний текст постанови складений 30.07.2020 року