27.07.2020 року Справа № 908/1919/19
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Широбокової Л.П. (доповідач),
суддів Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.
секретар судового засідання Пінчук Е.С.
за участю представників сторін
від позивача: Губорєва Я.А., довіреність № 1130 від 06.08.2019, адвокат;
від відповідача: представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.12.2019 у справі №908/1919/19 (суддя Топчій О.А., повне рішення складено 16.12.2019)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя
про стягнення 1 132 803,80 грн
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.
У липні 2019 року Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося із позовом до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення плати за користування вагонами в сумі 273307,00 грн та збору за зберігання вантажу у двократному розмірі в сумі 859496,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору №ПР/М-16-3/1-708НЮдч20/2016/2889 та затримкою вагонів на підходах до станції призначення, коліях станції призначення ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», внаслідок чого були складені відомості ф. ГУ-46, накопичувальні картки ф.ФДУ-92 та нарахована плата за користування вагонами, збір за зберігання вантажу у двократному розмірі на підставі наказу №1763 від 18.02.2019 про затримку вагонів, які Відповідачем досі не сплачені.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.12.2019 у справі №908/1919/19 (суддя Топчій О.А.) позов задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами - 273 307,00 грн, збір за зберігання вантажів -859 496,80 грн, витрати зі сплати судового збору - 16 992,06 грн.
Рішення суду мотивоване правомірністю заявлених позовних вимог та не доведеністю Відповідачем відсутності своєї вини у спричиненні затримки вагонів на підходах до станції призначення, відсутності підстав відповідно до п. 16 Правил користування вагонами та контейнерами для звільнення від плати за користування вагонами та контейнерами.
Доводи та вимоги апеляційної скарги і відзиву на неї.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на наступне:
- матеріалами справи не підтверджено повноважень Кужавського М.С. та Декарчука О.М. на вчинення дій, передбачених п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами та ст. 36 Статуту залізниць України; такими повноваженнями також не наділені ані голова, ані члени правління АТ «Укрзалізниця»;
- право на застосування двократного збору за зберігання вантажу та визначення кола осіб, які мають право підписувати наказ про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення має саме начальник залізниці, директор філії діє виключно на підставі довіреності та не має права видавати довіреності на виконання повноважень, передбачених для начальника залізниці;
- накази №23 від 16.02.2019 про затримку поїзду, №39 від 26.02.2019 про закінчення затримки вагонів, №1763 від 18.02.2019 про збільшення розміру збору за зберігання вантажу підписані не уповноваженими особами;
- затримки вагонів пов'язані з систематичним невиконанням позивачем умов договору, оскільки в період з кінця січня 2019 року по кінець лютого 2019 року станція Запоріжжя - Ліве систематично несвоєчасно приймала вагони з під'їзної колії відповідача;
- рішення суду не містить оцінки та підстав відхилення зазначених заперечень відповідача та поданих доказів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 14.01.2020 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2020 апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.12.2019 у справі №908/1919/19 прийнята до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В. Розгляд справи призначений у судовому засіданні з викликом сторін на 19.02.2020.
У судовому засіданні 19.02.2020 по справі було оголошено перерву до 18.03.2020.
18.03.2020 судове засідання не відбулося у зв'язку з впровадженням карантинних заходів на період з 18.03.2020 по 03.04.2020 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" зі змінами, враховуючи Рекомендації Ради суддів України викладених у листі №9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, на виконання рішень зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформлених протоколами зборів суддів від 17.03.2020 року №1 та від 31.03.2020 року №3, якими встановлений особливий режим роботи Центрального апеляційного господарського суду.
З урахуванням необхідності забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), та з метою забезпечення стабільного здійснення судочинства ухвалою суду від 28.04.2020 розгляд справи призначений у судовому засіданні на 18.05.2020.
У судовому засіданні 18.05.2020, у зв'язку з незабезпеченням сторонами явки повноважних представників, розгляд справи був відкладений на 01.07.2020 - 09.30 год.
У зв'язку із перебуванням 01.07.2020 судді - члена колегії суддів у справі Подобєда І.М. у відпустці розгляд справи не відбувся, про що складено інформаційну довідку від 01.07.2020.
21.07.2020 зазначені підстави відпали та апеляційна скарга призначена до розгляду в судовому засіданні на 27.07.2020 -10.00 год. Розгляд справи за клопотанням позивача призначений в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення Господарським судом Запорізької області.
У судовому засіданні 27.07.2020 повноважний представник Позивача проти апеляційної скарги заперечила, просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Підтримала позицію, викладену у поданому до суду відзиві на апеляційну скаргу. Зазначила, що начальником залізниці відповідно до Статуту АТ «Українська залізниця» та Положення про філію законно були надані повноваження керівникам підрозділу, які у відповідності до Статуту залізниць України, Правил перевезення вантажів видали наказ про затримку поїзда, наказ про застосування ставки збору за зберігання вантажів у двократному розмірі. Тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у підписантів наказів про затримку вагонів на підходах до станції призначення та про застосування ставки збору за зберігання вантажу в двократному розмірі повноважень на вчинення даних дій. Відповідач не забезпечив вчасне забирання вагонів зі станції Запоріжжя - Ліве, що призвело до затримки поїздів на проміжних станціях, можливістю виїзду на станцію резервом Відповідач не скористався, несвоєчасне вивезення вагонів зі станції ним не заперечується. На станції призначення, окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в тому числі поїздів Відповідача, його контрагентів. Договором на експлуатацію залізничної під'їзної колії не передбачено, що перераховані колії використовуються виключно для потреб Відповідача і їх використання для інших підприємств заборонено. Зайнятість усіх 32 колій парків «А» та «В» станції Запоріжжя - Ліве вагонами, які прибули на адресу Відповідача, не передбачено. Відповідачем не було доведено відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання. Також звернула увагу на практику Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у подібних справах.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив.
27.07.2020 від нього до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1795/19.
З огляду на те, що згідно наданої копії ухвали Верховного Суду від 15.07.2020 справа №908/1795/19 знаходиться в провадженні колегії суддів Касаційного господарського суду, ухвали про прийняття її до розгляду об'єднаною палатою до суду не надано, наявна правова позиція Верховного Суду з даного питання, неодноразово викладена у інших справах, у задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі судом відмовляється.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що Відповідач був обізнаний про час та місце розгляду справи, явка повноважних представників згідно ухвал суду обов'язковою не визнавалась, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності повноважного представника Відповідача.
Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Апеляційним судом при перегляді справи встановлено, що
30.09.2016 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», правонаступником якого є акціонерне товариство «Українська залізниця», та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" укладено договір №ПР/М-16-3/1-708НЮ/20/2016/2889 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ «Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь», яка примикає до станції Запоріжжя - Ліве регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (далі - Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії).
Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії підписаний сторонами з протоколом узгодження розбіжностей від 03.11.2016, протоколом врегулювання розбіжностей від 21.11.2016 та протоколом узгодження остаточної редакції розбіжностей від 16.12.2016.
В подальшому умови Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії змінювалися та доповнювалися шляхом укладення сторонами додаткових угод до нього.
За умовами пункту 1 Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії (Товариству), що примикає до станції Запоріжжя - Ліве стрілкою № 12 до парку «А» і стрілкою № 172 до парку «Б», яка обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є сигнальні знаки «Межа під'їзної колії», які встановлені проти вхідного світлофора «ЧВ» парку «А» станції Запоріжжя - Ліве на відстані 71,7 метрів від вістря пера стрілки примикання № 12 та вхідного світлофора «НБ» парку «Б» станції Східна власника колії на відстані 341,5 метрів від вістря стрілки примикання № 172.
Пунктом 6 Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії (в редакції додаткової угоди від 16.03.2018 № 2 до нього) визначено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом Залізниці:
- на приймально-відправні колії №№ 2-11 парку «А» станції Запоріжжя - Ліве;
- на сортувально - відправні колії парку «Б» станції Запоріжжя - Ліве: на колії №№ 11, 12, 15-28 - маршрутні поїзди; на колії №№ 31-36 - збірні поїзди. Пред'явлені поїзди на коліях парку «Б» повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №№ 2-11 парку «А», на сортувально - відправних коліях №№ 11, 12, 15-28, 31-36 парку «Б» станції Запоріжжя - Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Згідно з пунктом 9 Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії (в редакції додаткової угоди від 16.03.2018 № 2 до нього) з під'їзної колії вагони повертаються:
- порожні вагони-хопери з-під вивантаження, які прибувають в маршрутах здаються двома групами, перша не менше 40 вагонів, друга по узгодженню сторін;
- інші - групами в кількості не менше 40 та не більше 60 вагонів. Кількість вагонів у кожній партії, що повертається власником колії може бути змінена по узгодженню сторін. Партії вагонів, що повертаються з під'їзної колії формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії на одну з колій:
- №№ 2-11 парку «А» станції Запоріжжя-Ліве.
Приймання вагонів Залізницею здійснюється:
- на одній з приймально-відправних колій №№ 2-11 парку «А» станції Запоріжжя - Ліве.
Пунктом 14 Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії (в редакції додаткової угоди від 01.09.2017 №1 до нього та протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) сторони визначили, що власник колії сплачує Залізниці плату:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та іншими нормативними документами;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії «ЄРЦ».
За умовами пункту 20 Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії з усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативно-правовими актами про експлуатацію під'їзної колії.
Згідно пункту 21 Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2021 року включно.
Крім того, 19.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», правонаступником якого є акціонерне товариство «Українська залізниця», як перевізником та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", як замовником укладено договір №10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 про надання послуг (далі - Договір про надання послуг).
Згідно пунктом 1.1 Договору про надання послуг, предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендною майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою.
Відповідно до пункту 1.3 цього договору надання послуг за ним може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Пунктами 3.1, 3.2 Договору про надання послуг визначено, що розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів пов'язаних з перевезенням розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника тарифів. Розмір плати за перевезення вантажу у вагонах перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з: плати за перевезення вантажного вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів, встановленим для власного вагону перевізника; компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного у додатку 3 до цього договору; плати за користування вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.
Умовами розділу 4 Договору про надання послуг сторонами врегульовано порядок проведення розрахунків та визначено, зокрема, що розрахунки за цим договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» (філія «ЄРЦ»). Оплата послуг відповідно до Договору про надання послуг здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в пункті 14.2 розділу 14 Договору.
Пунктом 12.1 Договору про надання послуг передбачено, що він вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником Договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ» або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору, і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.
Згідно з пунктами 2.1.6 і 2.1.7 Договору про надання послуг замовник зобов'язаний, у тому числі:
- оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної попередньої оплати за кодом платника;
- відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажів перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов'язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Матеріалами справи підтверджується, що у лютому 2019 року залізницею було прийнято до перевезення вантаж на адресу одержувача Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" зі станції Інгулець Придніпровської залізниці на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, за перевізними накладними №№ 46105656, 46105623, 46235607, 46105599, 46105615, 46105649.
На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами (затв. наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 № 113 та за реєстровані в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458) 16.02.2019 о 12 год. 35 хв. наказом №23 від 16.02.2019 були затримані вагони з вантажем, що перевозяться у поїзді №2704, індекс поїзда 4677-099-4600, на станції Канцерівка Придніпровської залізниці у зв'язку із неприйняттям їх вантажовласником Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на станції призначення Запоріжжя-Ліве, про що складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 1816, 1820, 1821, 1824, 1825, 1826, 1840, 1841, 1848.
За даним фактом станцією затримки вагонів Канцерівка Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту, був складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №1 від 16.02.2019.
Відповідно до повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді №2704, індекс поїзда 4677-099-4600, станція призначення повідомила відповідача про затримку вагонів 16.02.2019 о 14 год. 25 хв.
17.02.2019 позивачем видано наказ №1763 (підписаний ДНГ-3 Полягай М.А.) про збільшення ставки збору за зберігання вантажів до двократного розміру з 18.02.2019 на підставі статті 36 Статуту залізниць України та з причини виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним забиранням вагонів по станції Канцерівка з причин неприймання Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (простоюють 52 завантажених вагони призначенням на станцію Запоріжжя-Ліве), про що повідомлено Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (представник відповідача отримав вказаний наказ 18.02.2019 о 13 год. 55 хв., про що міститься напис на наказі).
Згідно акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №1 від 26.02.2019 затримані вагони, що прибули поїздом №2704, індекс поїзда 4677-099-4600, відправлені згідно наказу про відновлення руху №39 від 26.02.2019. Час закінчення затримки згідно наказу №39 - 26.02.2019 -15 год. 15 хв. (а.с. 58, 61, т.1).
За весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника була нарахована плата за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 за №№ 04039130, 03039115, 03039117, 03039121, 05039133, 03039116, 04039125, 02039114 у сумі 273307,00 грн (з урахуванням ПДВ), збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажу у двократному розмірі по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №27029035 від 27.02.2019 у сумі 859496,80 грн які були підписані представником відповідача із застереженням, а саме: "Поїзд покинутий на підходах за ініціативою залізниці. Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" не відмовлялось від приймання вантажу на під'їзну колію. Неприймання поїзду ст. Запоріжжя-Ліве викликано незадовільною роботою станції Запоріжжя-Ліве. Нарахування збору за зберігання вантажу за час простою поїзду на підходах здійснено необґрунтовано та оплаті не підлягає".
Відповідач свої зобов'язання зі сплати нарахованої плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу на загальну суму 1132803,80 грн не виконав, що і стало підставою для звернення із даним позовом.
Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.
Причиною виникнення спору є несплата відповідачем заявленої до стягнення плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу.
Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908 та ст.920 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно з ст. 42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.
Відповідно до ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 71 Статуту передбачено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Згідно зі ст.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відповідно до п.5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 передбачено, що з одержувача, який не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Згідно з п.п.8, 9 Правил збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки. За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.
Пунктом 36 Статуту залізниць України передбачено, що в разі виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру. Начальник залізниці, уповноважені ним керівники організацій, що входять до складу залізниці, відповідно до Правил мають право на укладення договорів про збереження вантажів на складах станцій або у вагонах.
Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N644 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Згідно з п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 N113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил встановлено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно до п.6 розділу ІІІ названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
За приписами п.8 розділу ІІІ Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акту про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Пунктом 10 розділу ІІІ Правил встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година.
Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334 передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача.
Пунктами 14.2.1 п.14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005 № 5076 визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначенні для цього технічно розпорядчим актом станції.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: своєчасного повідомлення Відповідача про надходження спірних вагонів, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем по причині скупчення на станції призначення Запоріжжя-Ліве внаслідок несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що призвело до затримки останніх, ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, нарахування залізницею плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу слід визнати правомірним.
Що стосується нарахування збору за зберігання вантажу у двократному розмірі, апеляційний суд зазначає наступне.
Як зазначалось, відповідно до п.36 Статуту залізниць України розмір збору за зберігання вантажу може бути збільшений до двохкратного розміру у разі виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів.
З матеріалів справи вбачається, що вагони за накладними №№ 46105656, 46105623, 46235607, 46105599, 46105615, 46105649 прямували зі станції Інгулець Придніпровської залізниці на станцію Запоріжжя-Ліве та були затримані на шляху прямування на проміжній станції Канцерівка Придніпровської залізниці.
Водночас згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Таким чином, правовий аналіз наведених приписів Статуту залізниць України та Правил зберігання вантажів дає підстави для висновку про те, що збір за зберігання вантажів, у тому числі, збільшений до двократного розміру, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), коли доставка вантажу на станцію призначення є ускладненою з вини одержувача (відправника), оскільки сама станція призначення, як було встановлено, зайнята через несвоєчасне вивільнення Товариством колій від вантажу, що раніше прибув на його адресу (подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.06.2020 по справі №908/1746/19).
Близька за змістом правова позиція щодо наявності підстав для стягнення збору за зберігання вантажу у двократному розмірі, у тому числі, у випадку затримки на підходах до станції призначення, викладена у постанові Верховного Суду від 06.04.2020 зі справи № 908/1417/19.
Щодо повноважень на підписання наказу від 18.02.2019 №1763 щодо збільшення розміру за зберігання ватажу відповідача до двократного розміру з 18.02.2019.
Зазначений наказ підписаний ДНГ-3 Полягай М.А.
Як вбачається з матеріалів справи, довіреністю від 26.10.2018 №4524, виданою виконуючим обов'язки голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Кравцовим Є.П. та членом правління ПАТ «Укрзалізниця» Бужорою О.Я., останні уповноважили директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» Кужавського М.С. та/або першого заступника директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» Декарчука О.М. та/або заступника директора регіональної філії з фінансово-економічних питань регіональної філії «Придніпровська залізниця» Долгополову Т.О. здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Філії, її структурних підрозділів відповідно до планів, затверджених довірителем. Вказана довіреність видана з правом передоручення повноважень іншим особам та дійсна до 02.08.2019 (а.с. 112-113, т. 1).
Довіреністю від 29.10.2018 №2029, виданою директором регіональної філії «Придніпровська залізниця» Кужавським М.С. та першим заступником директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» Декарчуком О.М., уповноважено в тому числі головного інженера структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» Полягай М.А. здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Підрозділу, відповідно до планів, затверджених довірителем, з правом видачі та підписання від імені підрозділу розпорядчих документів (накази) тощо. Вказана довіреність дійсна до 02.08.2019 включно.
З огляду на викладене, наказ від 18.02.2019 №1763 щодо збільшення розміру за зберігання ватажу відповідача до двократного розміру підписаний повноважною посадовою особою.
Доводи скаржника про те, що надані Позивачем документи не підтверджують дійсну кількість поїздів, що простоювали після настання інтервального часу по станції Запоріжжя-Ліве, про відсутність вини комбінату у затримці спірних вагонів, а також про те, що така затримка відбулася через неритмічну доставку їх залізницею на станцію призначення визнані апеляційним судом безпідставними.
Визначення можливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під'їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під'їзну колію.
Водночас слід мати на увазі, що несвоєчасне забирання з колій станції призначення відповідачем вантажів, які прибули на його адресу є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажів та ст.ст.46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.
Відповідно до ст.74 кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази на підтвердження повідомлення залізниці щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони та докази на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника скаржник зі свого боку не надав.
При цьому наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту.
Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача).
Між тим, навіть за умов наявності вільних під'їзних колій, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки - це є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення .
Інші доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним і не впливають на юридичну оцінку обставин справи.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції, як прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному з'ясуванні обставин справи, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.12.2019 у справі №908/1919/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 04.12.2019 у справі №908/1919/19 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного її тексту в порядку, визначеному ст. 287 ГПК України.
Повна постанова складена 30.07.2020 року.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Подобєд
Суддя Е.В. Орєшкіна