79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"29" липня 2020 р. Справа №907/611/19
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.
Суддів: Кордюк Г.Т.
Кравчук Н.М.
при секретарі Іванець М. Я.
за участю представників:
від позивача за первісним позовом: не з'явився
від відповідача за первісним позовом: не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агроресурссистеми» б/н від 25.03.2020 (вх № 01-05/1502/20 від 22.04.2020) ,
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.02.2020, (повний текст складено та підписано 12.03.2019),
у справі № 907/611/19, суддя Ремецькі О.Ф.,
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агроресурссистеми», м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Проектів», м. Ужгород
про стягнення 271 607,50 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Проектів», м. Ужгород
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агроресурссистеми», м. Київ
про стягнення 275 000 грн.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.02.2020 у справі № 907/611/19 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Центр Проектів» на користь ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агроресурссистеми» 271 607,50 грн., в т. ч. 197 182,50 грн. пені та 74 425 грн. штрафу, 27 000 грн. у відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою та 4074, 12 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агроресурссистеми» на користь ТОВ «Центр Проектів» 275 000 грн. у відшкодування витрат за надані послуги та 4125 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На вказане рішення суду до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агроресурссистеми», в якій останній просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.02.2020 у справі № 907/611/19 в частині задоволення зустрічної позовної вимоги і прийняти нове, яким в позові в цій частині відмовити.
При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агроресурссистеми» у листі від 18.10.2019, надісланому як відповідь на лист від 04.10.2019, зазначив, що надані ТОВ «Центр Проектів» документи не відповідають вимогам нормативних актів, нормативно-технічних документів, технічних проектів та технічному завданню (додаток № 1 до договору), а тому не можуть бути прийняті замовником.
Також апелянт вказує, що документи, які виготовлені ТОВ «Центр Проектів» на підтвердження виконання першого етапу робіт, не відповідають ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п.п. 10-20 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 № 1051.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач за первісним позовом заперечив проти її задоволення, просив рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, зазначив, що апелянт в апеляційній скарзі не зазначив суттєві порушення, які допущені виконавцем при наданні послуг з виконання першого етапу робіт. Також, відповідач за первісним позовом зазначає, що в матеріалах справи міститься висновок спеціаліста № 16/01/2020 від 16.01.2020, яким встановлено відповідність наданих робіт вимогам технічного завдання.
В судове засідання явку уповноважених представників сторони не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та дату розгляду справи.
Від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Апеляційний господарський суд відхиляє зазначене клопотання з огляду на те, що саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, участь учасників справи в судовому засіданні судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась. Крім того за змістом пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №м 392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» у регіонах, в яких здійснюється послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється: з 22 травня: регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25 травня: перевезення пасажирів метрополітенами, з 1 червня: перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому), а також міжобласні пасажирські перевезення автомобільним транспортом між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Апеляційний господарський суд вже неодноразово відкладав розгляд справи саме за клопотанням відповідача. Сторони могли забезпечити участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020. Однак не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду, передбаченим частиною 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд приймає до уваги тривалість розгляду даної справи, а також те, що позиція сторін викладена у апеляційній скарзі та відзиві на неї, а участь сторін у судовому засіданні для учасників справи ухвалами суду не визнавалась обов'язковою.
Апеляційний господарський суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Науково-виробниче підприємств «Агроресурссистеми» (замовник) та ТОВ «Центр проектів» (виконавець) був укладений договір № 29/10 від 29.10.2018 про закупівлю послуг, за умовами якого виконавець, після підписання цього договору, зобов'язується надати належним чином та в повному обсязі послуги з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Карпатського національного природного парку території Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради» (далі Послуги), а замовник отримати такі послуги та оплатити їх.
Пунктом 12.1. договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018, але у всякому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
За умовами п. 7.2. договору, замовник під час виконання цього договору зобов'язується : Надати всю необхідну інформацію та документацію для надання послуг; Своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату Виконавцю за надані Послуги, належної якості та в повному обсязі; Прийняти надані послуги згідно Актів.
Пунктами 7.4.1, 7.4.2 договору передбачений обов'язок виконавця у вигляді надання послуг, визначених цим договором, своєчасно та якісно у строки та на умовах, встановлених цим договором. Своєчасно та в повному обсязі усно чи/або письмово інформувати замовника про стан надання послуг.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що виконавець повинен надати замовникові послуги в обсязі у відповідності до Технічного завдання у формі додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до пункту 4.3 договору, вартість етапів робіт та терміни їх виконання визначаються Календарним планом у формі додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору та кошторисом виконання робіт (додаток № 4).
Згідно з п. 3.1, 6.3 договору, технічним завданням передбачено, виконання робіт у два етапи. Загальна ціна Договору становить 1 077 500 грн. без ПДВ. Термін надання всіх послуг по договору становить не пізніше 22.12.2018.
Відповідно до Календарного плану, перший етап «Топографо-геодизичні та обчислювальні роботи» вартістю 275 000 грн. повинен бути виконаний в термін з 29.10.2018 по 01.12.2018, другий етап «Землевпорядні роботи. Встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Державна реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі» вартістю 802 500 грн. - в термін з 01.12.2018 по 22.12.2018.
Пунктом 8.1.1 договору передбачено, що порушенням даного договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом даного договору.
У випадку порушення виконавцем строку надання послуг (п. 5.1 договору) замовник може стягнути із виконавця пеню у розмірі 0,1 відсотка ціни послуги з вини якого допущено прострочення закупівлі за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної ціни. Сторона не несе відповідальності за порушення договору і вважається невинною якщо вона доведе, що вжила всі залежних від неї заходів щодо належного виконання цього договору (п. 8.2. договору).
У зв'язку з невиконанням виконавцем обумовлених робіт у терміни, передбачені умовами договору та календарним планом (додаток № 2 до договору), позивач на підставі п. 8.2 договору нарахував штраф та пеню в розмірі 75 425 грн. та 197 182,50 грн. відповідно.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Судом встановлено, що між сторонами укладено договір № 29/10 від 29.10.2018 про закупівлю послуг. За своєю правовою природою є договором підряду, а тому правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями глави 33 ГК України та глави 61 ЦК України.
Частиною 1 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Центр проектів» як виконавець порушив строки надання послуг, обумовлених договором та додатком № 2 до нього. Доказів протилежного відповідач за первісним позовом не надав.
Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи факт порушення відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань в частині надання послуг в строки, встановлені договором, судова колегія, перевіривши розрахунок позивача, дійшла висновку, що зустрічні позовні вимоги про стягнення штрафу та пені в розмірі 75 425 грн. та 197 182,50 грн. відповідно є підставними та обґрунтованими. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.02.2020 у справі № 907/611/19 в частині стягнення 271 607,50 грн. штрафу та пені за первісним позовом сторонами не оскаржувалося.
Щодо зустрічного позову колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавець (ТОВ «Центр проектів») листами № 04-10/02 від 04.10.2019 № 05-10/01 від 05.10.2019 на адресу ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агроресурссистеми» надіслало акти виконаних робіт з пропозицією їх прийняти та оплатити суму 275 000 грн. згідно з актами № 1 від 27.09.2019 та 372 520,05 грн. за актом № 2 від 05.10.2019 (а.с. 51-56).
У відповідь на листи від 04.10.2019, ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агроресурссистеми» листом № 110 від 18.10.2019 повідомило ТОВ «Центр проектів», що надані послуги виконані виконавцем неналежним чином, договором не передбачено надання та прийняття послуг частинами, а тому відмовляється від прийняття послуг та їх оплати та на підставі п. 7.1.3. договору відмовляється від договору № 29/10 від 29.10.2018 в односторонньому порядку та вважає його розірваним (а.с. 59-60).
Відповідно до п. 7.1.3. договору у разі невиконання виконавцем зобов'язання (в тому числі, але не виключно, якщо виконавець порушує терміни надання послуг по етапам визначених договором № 2 до договору) замовник має право розірвати цей договір достроково, в односторонньому порядку ,повідомивши письмово виконавця протягом 10 (десяти) календарних днів.
Пунктом 7.2.1 договору передбачений обов'язок Замовника під час виконання цього договору надати всю необхідну інформацію та документацію для надання послуг.
Частиною другою статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Сторона не несе відповідальності за порушення договору і вважається невинною, якщо вона доведе, що вжила всі залежних від неї заходів щодо належного виконання цього договору (пункт 8.1.2 договору).
В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог до ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агроресурссистеми», ТОВ «Центр проектів» посилається на те, що замовник не прийняв, не оплатив та не надав обґрунтованої відмови щодо підписання актів приймання-здачі послуг на суму 275 000 грн. За таких обставин, ТОВ «Центр проектів» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агроресурссистеми» про стягнення 275 000 грн. у відшкодування витрат за надані послуги, які передбачені календарним планом (етап І) (додатком № 2 до договору).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що Виконавець повинен надати Замовникові Послуги в обсязі у відповідності до Технічного завдання у формі Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього Договору, якість яких Визначається з урахуванням вимог чинного законодавства виходячи із ціни послуг.
Технічним завданням та календарним планом передбачено виконання робіт у два етапи. Перший етап «Топографо-геодезичні та обчислювальні роботи» вартістю 275 000 грн. виконавець зобов'язаний виконати в терміни з 29.10.2018 по 01.12.2018, другий етап «Землевпорядні роботи. Встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Державна реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі» вартістю 802 500 грн. в термін з 01.12.2018 по 22.12.2018.
Факт надання послуг за договором підтверджується відповідними актами, які надаються виконавцем замовнику по мірі виконання послуг в терміни, передбачені в Календарному плані (Додаток 2) та підписуються замовником після підписання актів наданих послуг між замовником та Карпатським національним природничим парком. У випадку якщо замовник отримає від Карпатського національного природничого парку зауваження до наданих послуг, замовник передає їх виконавцю протягом 5 (робочих днів з дня отримання). Акти складаються виконавцем в двох оригінальних примірниках, які мають бути підписані, скріплені печаткою виконавця (за наявності) та надані замовнику не пізніше двох робочих днів з дати підписання. У випадку отримання від замовника мотивованої відмови від підписання Актів виконавець повинен протягом 5 (п'яти) робочих днів усунути всі виявлені замовником недоліки, після чого повторно подати акти на підпис замовнику (пункт 6.1. договору).
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Центр проектів» як виконавець виконало роботи, передбачені першим етапом Технічного завдання та Календарного плану «Топографо-геодизичні та обчислювальні роботи», на підтвердження чого ТОВ «Центр проектів» листом від 04.10.2019 надіслало акт приймання-здачі послуг № 1 від 27.09.2019 на суму 275 000 грн.
Отримавши акт приймання-здачі послуг від 27.09.2019, замовник акт не підписав та оплату договору не здійснив. Натомість, у відповідь на лист від 04.10.2019 відповідач листом від 18.10.2019 повідомив, що надані виконавцем документи не відповідають вимогам нормативних актів, нормативно-технічних документів, технічних проектів та технічному завданню (додаток № 1 до договору), а тому не можуть бути прийняті замовником (а.с. 58). У листі також зазначив про те, що через невиконання відмовляється від договору про закупівлю послуг № 29/10 від 29.10.2018 в односторонньому порядку та вважає його розірваним.
За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
З аналізу п. 6.1 договору вбачається, що відмова від підписання актів повинна бути мотивованою, вичерпною та містити всі недоліки, які повинен усунути виконавець. Зокрема, у пункті 6.1. договору сторони погодили, що акти підписуються між сторонами після підписання актів надання цих послуг між замовником та Карпатським національним природничим парком; у випадку, якщо замовник отримає від Карпатського національного природничого парку зауваження до наданих послуг, замовник передає їх виконавцю протягом 5 днів з дня отримання.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, замовник в порушення пункту 6.1 договору не дотримався процедури прийняття робіт виконавцем та не надав зауважень до наданих послуг чи мотивованої відмови від підписання вказаних актів, що зумовило неможливість усунення недоліків. Доказів протилежного замовником не подано.
Крім того, судова колегія зазначає, що замовник після отримання акту № 1 від 27.09.2019 від підписання якого відмовився, не зазначив про причини відмови, як і не зазначив про те, що Карпатський національний природничий парк подавав будь-які зауваження до цього акту, як це передбачено п. 6.1. договору. У листі від 18.10.2019 замовник - ТОВ «Центр проектів», зазначив лише про невідповідність документів, доданих до листа від 04.10.2019 за вих. № 04-10/01, «вимогам нормативних актів, нормативно-технічних документів, технічних проектів та технічному завданню (додаток № 1 до договору)».
Відповідно до ст.853 ЦК України підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме на замовника.
Такий висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/16804/17 та від 04.06.2018 у справі № 908/3519/16.
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Таким чином, виконання підрядником робіт за договором, за відсутності заперечень замовника щодо якості таких робіт, мотивованої відмови останнього від підписання акту виконаних робіт у встановлений договором чи законом термін, надає підряднику «законне очікування», що виконані ним роботи за цим договором будуть оплачені. Невиплата замовником таких коштів підряднику прирівнюється до порушення права останнього на «мирне володіння майном» (рішення ЄСПЛ у справах «Брумареску проти Румунії» (п. 74), «Пономарьов проти України» (п. 43), «Агрокомплекс проти України» (п. 166).
За таких обставин, виходячи з аналізу норм ст.ст. 853, 882 ЦК України, слідує, що відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт та, відповідно, виникнення у замовника обов'язку щодо їх оплати. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Враховуючи, що позивачем за зустрічним позовом виконані роботи, передбачені Першим Етапом «Топографо-геодизичні та обчислювальні роботи» вартістю 275 000 грн., тобто виконана робота, яка є предметом договору, позивач об'єктивно має право розраховувати на отримання оплати за виконану ним роботу.
У зв'язку з наведеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 275 000 грн. є обґрунтованими, законними та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.
Статтею 631 ЦК України та частиною 7 статті 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Отже, закінчення строку договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
За таких умов, зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором не припинилося.
У свою чергу, суд вказує на те, що якщо роботи виконані, однак при їх виконанні були порушені строки договору, то дана обставина є підставою для притягнення Виконавця до відповідальності у вигляді неустойки, а також застосування інших заходів відповідальності передбачених умовами Договору, та не може служити підставою для звільнення Замовника від обов'язку оплати виконаних робіт.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03, від 28.10.2010 року).
Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на апелянта.
керуючись ст.ст. 86, 255, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агроресурссистеми» без № від 25.03.2020 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.02.2020 у справі № 907/611/19 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.07.2020.
Головуючий -суддя Плотніцький Б.Д.
Суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Кравчук Н.М.