Справа № 583/2295/20
2/583/556/20
28 липня 2020 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Ярошенко Т.О.
з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Охтирка у спрощеному позовному (письмовому) провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) , третя особа: Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, Код ЄДРПОУ 40112060) про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу та витребування майна з чужого незаконного володіння,-
Короткий зміст позовних вимог.
25.06.2020 року представник позивача - адвокат Петряєв В.В. звернувся до суду із вказаним позовом. Вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 на праві власності належав автомобіль марки «Lincoln» модель «Zephyr», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_4 , чорного кольору. 03.03.2020 року з метою обміну транспортними засобами ОСОБА_1 надав довіреність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на розпорядження належним йому автомобілем марки «Lincoln» модель «Zephyr», а ОСОБА_4 надав довіреність ОСОБА_1 на розпорядження його автомобілем марки «Nissan Titan», 2006 року випуску, номер шасі № НОМЕР_5 , державний номерний НОМЕР_6 . В подальшому ОСОБА_1 стало відомо, що автомобіль марки «Nissan Titan», державний номерний знак НОМЕР_6 , знаходиться в незадовільному технічному стані, вказану обставину відповідач приховав від нього при обміні автомобілями. Враховуючи, що ОСОБА_4 не реагував на вимогу позивача повернути належний останньому автомобіль та забрати, натомість свій, на телефонні дзвінки не відповідав, 12.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Місюр В.М. із заявою, за якою було припинено дію довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. від 03.03.2020 року за реєстровим № 2509 від його імені на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей за № 764.
Крім того, 15.03.2020 року уповноваженими особами слідчого відділу Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202023004000990 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_1 від 14.03.2020 року про вчинення відповідачем шахрайських дій по заволодінню належним йому автомобілем марки «Lincoln» модель «Zephyr», державний номерний знак НОМЕР_3 . В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню було встановлено, що 13.03.2020 року в ТСЦ № 8046 РСЦ в м. Києві було здійснено перереєстрацію вказаного транспортного засобу на ім'я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу № 8046/2020/1986257.
Посилаючись на те, що відчуження належного позивачу автомобіля було проведено поза його волею внаслідок недобросовісних дій відповідача, просить визнати недійсним договір купівлі-продажу №8046/2020/1986257 від 13.03.2020 року автомобіля марки «Lincoln», модель «Zephyr», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_7 , чорного кольору, укладеного в ТСЦ №8046 РСЦ МВС в м. Києві та витребувати вказаний транспортний засіб з володіння ОСОБА_2 .
Процесуальні дії у справі.
26.06.2020 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
Відповідачу визначено строк до 13.07.2020 року для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 41).
26.06.2020 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Накладено арешт на транспортний засіб марки «Lincoln», модель «Zephyr», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 (після перереєстрації НОМЕР_8 ), номер кузову НОМЕР_7 , чорного кольору, який зареєстрований за ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі (а.с. 43-44).
08.07.2020 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, пославшись на те, що 25.06.2020 року згідно договору купівлі-продажу № 6723/20/001305 ним був проданий автомобіль марки «Lincoln», модель «Zephyr», седан - В, 2008 року випуску, чорного кольору номер кузову НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 . На час укладення вказаного договору йому не було відомо про будь-які претензії до нього з боку ОСОБА_1 з приводу технічного стану даного автомобіля. Посилання позивача на те, що автомобіль марки «Nissan Titan», 2006 року випуску державний номерний знак НОМЕР_6 , перебуває у незадовільному технічному стані є безпідставними та не відповідають дійсності, оскільки відповідачем постійно проводився його огляд та виконувалися необхідні ремонтні роботи. 19.03.2020 року відповідачем було проведено огляд та діагностику автомобіля «Lincoln», в результаті яких встановлено ряд недоліків, частину з яких ОСОБА_2 було усунено 15.05.2020 року, загальна вартість робіт склала 12 694 грн. Крім того, 16.03.2020 року складено акт про виявлення дефектів кузова автомобіля, які також було усунуто, за що відповідач сплатив 15 000 грн. Також, ОСОБА_2 придбав гуму для вказаного автомобіля на суму 4620 грн., за демонтаж, монтаж та балансування якої він сплатив 300 грн., та замовив 4 диски на суму 12328 грн., у зв'язку з встановленням дефектів двох з них. Відповідач вказує, що 21.05.2020 року він також придбав комплект газово-балонного обладнання на суму 9800 грн., яке 03.06.2020 року було встановлено на автомобіль «Lincoln», вартість робіт по його встановленню склала 2500 грн. На думку відповідача, вказані дії по усуненню технічних недоліків автомобіля «Lincoln», свідчать про те, що жодних претензій до нього позивач не пред'являв.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_2 не відповідав на його телефонні дзвінки, відповідач зазначає наступне. 20.03.2020 року ОСОБА_2 відправив повідомлення через мобільний додаток «Viber» на телефонний номер позивача, в якому описував незадовільний технічний стан автомобіля «Lincoln» та пропонував здійснити зворотній обмін автомобілями, однак відповіді на це повідомлення відповідач не отримав. Крім того, 23.03.2020 року під час телефонної розмови ОСОБА_2 з ОСОБА_1 сторони повідомили одна одну про технічні несправності, виявлені в автомобілях «Lincoln» та «Nissan Titan», при цьому відповідач запропонував позивачу повернути вказані автомобілі, якщо його щось не влаштовує, однак останній відмовився. Не дивлячись на це, 12.03.2020 року позивач подав заяву про скасування довіреності, про що відповідач дізнався лише при ознайомленні з матеріалами позовної заяви. 26.03.2020 року ОСОБА_2 повторно телефонував відповідачу з метою з'ясування питання про початок ремонтних робіт автомобіля «Lincoln», проте ОСОБА_1 на телефонний дзвінок не відповів. Після цього, відповідач з позивачем взагалі не спілкувались. З урахуванням викладених обставин, звернення до суду ОСОБА_1 із вказаним позовом, на думку відповідача, свідчить про його бажання незаконно збагатитись за рахунок ОСОБА_2 , оскільки позивачу було відомо про намір останнього відремонтувати автомобіль «Lincoln».
Крім того, відповідач вказує, що ціна позову в сумі 149 000 грн. не відповідає дійсності, оскільки, вартість автомобіля «Lincoln» станом на липень 2020 року суттєво змінилася у зв'язку з виконаними ремонтними роботами на суму 57592 грн.
Просив у позові відмовити.
24.07.2020 року представник Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві надав суду пояснення, в якому зазначає, що 13.03.2020 року було здійснено перереєстрацію транспортного засобу Lincoln Zephyr 3498, номер кузова НОМЕР_7 , 2008 року випуску, чорного кольору на відповідача по договору, укладеному в ТСЦ №8046 РСЦ МВС в м. Києві. Станом на 17.07.2020 року вказаний транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_5 .
Крім того, зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 року №79 «Деякі питання територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», розпочато процедуру ліквідації, зокрема, Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві.
06.05.2020 року утворено Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС), що здійснює діяльність, серед іншого щодо державної реєстрації (перереєстрації) та призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортних засобів усіх видів.
З огляду на те, що на момент розгляду справи Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві не є ліквідованим, не можна вважати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) правонаступником Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві, при вирішенні позову покладається на розсуд суду (а. с. 109-112).
08.07.2020 року відповідачем подано заяву, в якій він просить подальший розгляд справи проводити у загальному позовному провадженні, оскільки заявлено вимогу про витребування з його володіння транспортного засобу, який йому не належить, а ціна позову складає значну суму 149 000 грн., дана справа є складною для нього, а також він вважає, що є необхідність у допиті свідків, які спростують викладені позивачем твердження щодо технічних несправностей спірного автомобіля (а.с. 51-52).
Щодо заяви відповідача про подальший розгляд справи у порядку загального позовного провадження, суд зазначає, що дана справа по суті є малозначною, обґрунтованих заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідач не надав суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, щодо допиту свідків не наведено конкретних обґрунтувань та не зазначено даних про свідків, а тому законних підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження суд не вбачає відповідно до положень ст.277 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки, Охтирським міськрайонним судом не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В розумінні ч.6 ст.279 ЦПК України характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 09.08.2017 року ОСОБА_1 на праві власності належав автомобіль марки «Lincoln», модель «Zephyr», 2008 року випуску, легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_4 , об'єм двигуна 3498, чорного кольору (а.с. 8).
Як зазначає в позові позивач 03.03.2020 року ОСОБА_1 надав довіреність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на розпорядження автомобілем марки «Lincoln», модель «Zephyr», реєстраційний номер НОМЕР_3 . В свою чергу ОСОБА_4 надав довіреність ОСОБА_1 на розпорядження автомобілем марки «Nissan Titan», 2006 року випуску, номер шасі № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 .
12.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Місюр В.М. із заявою про скасування довіреності посвідченої приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. від 03.03.2020 року за реєстровим № 2509 на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 10).
Згідно Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 41584131 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Місюр В.М. на підставі заяви ОСОБА_1 від 12.03.2020 року внесено реєстраційний запис № 50294725 про припинення дії довіреності від 03.03.2020 року, посвідченої приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я., номер у реєстрі нотаріальних дій 2509, на розпорядження автомобілем (а.с. 11).
13.03.2020 року в Територіальному сервісному центрі МВС № 8046 РСЦ МВС в м. Києві оформлений та підписаний сторонами договір купівлі-продажу № 8046/2020/1986257 укладений між ОСОБА_3 ( який діяв від імені ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 , за умовами якого продавець передав у власність покупця транспортний засіб марки «Lincoln», модель «Zephyr», 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_4 , чорного кольору, тобто здійснено перереєстрацію транспортного засобу на відповідача (а.с. 13).
Згідно договору купівлі-подажу № 6723/20/001305 від 25.06.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СУМИ АВТОМАКСИМУМ» на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу ( ОСОБА_2 ) передав у власність ОСОБА_5 автомобіль марки «Lincoln», модель «Zephyr седан-В», 2008 року випуску, чорного кольору, номер кузову НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_8 , зареєстрований за власником транспортного засобу 13.03.2020 року (а.с. 61-62).
Мотиви суду.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.
Згідно вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу.
За приписами ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач в позовній заяві заперечує дійсність договору купівлі-продажу, оскільки він нібито укладений без його волевиявлення, на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. від 03.03.2020 року за реєстровим № 2509, яку він скасував 12.03.2020 року у приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Місюр В.М., подавши про це відповідну заяву до нотаріуса (а.с.10).
Згідно вимог ст. 249 ЦК України особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їх третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.
Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників.
В обґрунтування свого позову позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження тих обставин, що з 12.03.2020 року по 13.03.2020 року ОСОБА_6 довідався або міг довідатися про скасування вказаної довіреності, хоч в розумінні ст. 249 ЦПК України такий обов'язок покладено саме на ОСОБА_1 , оскільки він повинен негайно про це повідомити представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.
Тому в цій частині доводи позивача та його представника не заслуговують на увагу суду.
Враховуючи вищевикладене, позивачем у встановленому законом порядку не доведено твердження про відсутність його волевиявлення на момент відчуження автомобіля марки «Lincoln», а отже не обґрунтоване посилання про порушення його прав власності при укладенні договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8046/2020/1986257 від 13.03.2020 року.
Щодо вимоги про витребування спірного автомобіля з володіння відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до листа заступника начальника Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві від 10.07.2020 року № 31/26-238 автомобіль марки «Lincoln», модель «Zephyr», державний номерний знак НОМЕР_8 , 25.06.2020 року було перереєстровано на нового власника ОСОБА_5 з видачею нового номерного знаку НОМЕР_10 . Таким чином, вимога ОСОБА_7 про витребування з володіння ОСОБА_2 вказаного автомобіля є безпідставною, оскільки на даний час відповідач не є власником вказаного транспортного засобу.
При цьому суд враховує, що позов заявлено саме до ОСОБА_2 , який не є власником транспортного засобу та суд розглядає справу лише в межах заявлених вимог.
Висновок суду.
Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, з урахуванням балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову.
У відповідності до положень ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову до суду, витрати залишаються за державою.
Відповідачем не надано суду доказів про понесені судові витрати в установленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141,158, 258, 259, 264, 265, 273-279 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити за необґрунтованістю вимог.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.06.2020 року у вигляді накладення арешту на транспортний засіб марки Lincoln, модель Zephyr, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 (після перереєстрації НОМЕР_8 ), номер кузову НОМЕР_7 , чорного кольору, який зареєстрований за ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_11 виданий Охтирським МРВ УМВС України в Сумській області 29.03.1996 року, РНОКПП НОМЕР_2 ). Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення складено 28.07.2020 року.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Т.О. Ярошенко