27 липня 2020 року
м. Київ
справа № 160/2244/19
адміністративне провадження № К/9901/16634/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової служби України (далі - ДПС України) (правонаступника Державної фіскальної служби України) (далі - ДФС України) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «РУШ» до ДФС України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії ДФС України щодо зменшення у вересні 2017 року та протягом 2018 року суми реєстраційного ліміту, на яку ТОВ «РУШ» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення у розмірі 5 431 392,00 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; зобов'язано ДФС України вчинити дії по збільшенню/відновленню в системі електронного адміністрування податку на додану вартість показника на суму, на яку ТОВ «РУШ» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення у розмірі 5 431 392,00 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
20.01.2020 ДФС України подала апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2019.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 апеляційну скаргу ДФС України залишено без руху як таку, що подана з пропуском встановленого частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку на апеляційне оскарження. Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу протягом десяти днів з моменту отримання її копії надати до апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, з обґрунтуванням інших причин пропуску строку за їх наявності.
03.03.2020 ДФС України подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2019. Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач посилався на обставини свого попереднього звернення з апеляційною скаргою на зазначене рішення та порушення принципу рівності сторін у разі позбавлення його можливості подати апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020, не навів поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2019).
06.07.2020 ДПС України подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що вперше апеляційну скаргу подано в межах визначеного частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку, що свідчить про те, що ДПС України вживалися усі можливі заходи щодо реалізації права на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 і що присічний строк, встановлений частиною четвертою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України на дату його повторного звернення з апеляційною скаргою не сплинув.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду, а саме: тридцять днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження у цій справі.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Отже, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і органи Державної податкової служби зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, і не можуть отримувати режим «послаблення» при вирішенні судом питання про поновлення строку на оскарження судових рішень.
Законодавче обмеження строку на оскарження судового рішення в адміністративній справі обумовлено, насамперед, специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак