28 липня 2020 року
м. Київ
справа № 580/1673/19
адміністративне провадження № К/9901/11733/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Гусака М.Б.,
розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (далі - ГУ ДПС) (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області) (далі - ГУ ДФС) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі за позовом ГУ ДФС до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№62)" про накладення арешту на кошти та інші цінності на банківських рахунках,
24.04.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020.
Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2020 касаційну скаргу залишено без руху як таку, що подана з порушенням пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС): у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху з продовженням цього строку на строк дії карантину.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 18.05.2020 відповідач звернувся до Верховного Суду з клопотанням про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додано платіжне доручення про сплату судового збору.
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України внесені зміни.
Вказаним Законом, зокрема, внесені зміни до частини четвертої статті 328 КАС з визначенням виключного переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень, вказаних в частині першій цієї статті. Такими підставами можуть бути:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Оскільки в касаційній скарзі ГУ ДПС, яка була подана до Верховного Суду 24.04.2020, підстава для касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС вказана не була, касаційну скаргу згідно з ухвалою Верховного Суду від 18.05.2020 залишено без руху.
Відповідач не усунув зазначений недолік касаційної скарги. В клопотанні, яке надійшло Верховного Суду ГУ ДПС зазначає, що правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 31.07.2018 (справа №820/2916/17) та від 24.04.2018 (справа №821/1295/17) щодо застосування норм статті 96 Податкового кодексу України (на ці правові позиції послалися суди першої та апеляційної інстанцій) стосуються інших правовідносин (застосування контролюючим органом арешту коштів комунальних підприємств без попереднього вжиття заходів, передбачених статтею 96 Податкового кодексу України).
Водночас, ГУ ДПС вказує на необхідність відступу від такого правового висновку та формування нового, в якому буде чітко визначений порядок стягнення податкового боргу з державного підприємства, яке не підлягає приватизації. При цьому пункт частини четвертої статті 328 КАС, що давало б можливість Суду визначитися з підставами касаційного оскарження для вирішення питання про відкриття касаційного оскарження, (що є обов'язковим в силу частини третьої статті 334 КАС) ГУ ДПС не вказує.
З огляду на викладене, Верховний Суд приходить до висновку, що скаржник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 18.05.2020 та не усунув недолік касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтею 248, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020 повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді Є.А. Усенко
Р.Ф. Ханова М.Б. Гусак