28 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/1794/20 пров. № А/857/6478/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Глушка І.В., Улицького В.З.,
за участю секретаря Мельничук Б.Б.
представника апелянта Карнидал В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 травня 2020 року (ухвалене головуючим - суддею Боровков у м. Львові о 18 год. 22 хв.) у справі № 380/1794/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просить скасувати постанову № 0006-вих-3122/91 від 12.09.2019 про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідно до оскаржуваної постанови його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 8500 грн. Підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, як зазначено в оскаржуваній постанові є те, що під час проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1 у м. Львові» посадовими особами Інспекції ДАБК у м. Львові встановлено, що вказаний об'єкт не відповідає затвердженій проектній документації, генпідрядною організацією ТОВ «Будкомінвестиція» здійснено будівництво з відхиленням від проектної документації, а саме: не влаштовано горизонтальну гідроізаляцію, частково не влаштовано бетонну підготовку та зафіксовано чисельні факти неякісного виконання будівельних робіт. Вказує, що зазначених правопорушень він не вчиняв, оскільки він здійснює технічний нагляд на вказаному об'єкті на підставі іншої проектної документації.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 20.05.2020 адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову № 0006-вих-3122/91 від 12.09.2019 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96-1 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 7 ст. 96-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840 грн 40 коп.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відсутні належні та допустимі докази, які вказували на те, що позивачем було допущено порушення містобудівної діяльності, зокрема, вимог ч. 1 ст. 9, абзацу 4 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», абзацу 3 ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», що наведені в акті позапланового заходу № 448 від 30.08.2019, проведеного посадовими особами відповідача, оскільки відповідачем не було надано суду матеріалів фотофіксації, яка була здійснена під час проведення позапланової перевірки, та які, як зазначено в оскаржуваній постанові, мали б свідчити про допущені порушення, зокрема, про чисельні факти неякісного виконання будівельних робіт. Крім цього суд першої інстанції встановив, що посадовими особами відповідача здійснено перевірку та складено акт на підставі проектної документації, яка не пройшла експертизу та на підставі якої ТзОВ "Будкомінвестиція" не виконувало будівельні роботи на об'єкті будівництва інформаційно-освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що суб'єкт містобудування зобов'язаний здійснювати будівельні роботи лише по тій затвердженій проектній документації, на підставі якої було видано дозвіл на виконання будівельних робіт, а не на підставі проектної документації, яку начебто має позивач, але у контролюючі органи не досліджували.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивач в судове засідання на виклик суду не з'явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 30.08.2019 було проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1 у м. Львові».
Позивач ОСОБА_2 зобов'язаний здійснювати технічний нагляд за виконанням робіт при будівництві об'єкта «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1 у м. Львові» (коригування)», що підтверджується договором № 17-ТН від 17.10.2018, укладеного між ним та ТОВ «Техексперт-Захід» (а.с. 19-22).
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Державної екологічної інспекції у Львівській області складено акт від 30.08.2019 № 448 (а.с.101-110).
30.08.2019 відносно позивача провідним спеціалістом інспекційної роботи інспекції ДАБК у м. Львові Галянчуком Ю.М. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 7 ст. 96-1 КУпАП, в якому встановлено порушення, що під час проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1 у м. Львові» посадовими особами ІДАБК у м. Львові встановлено, що вказаний об'єкт не відповідає затвердженій проектній документації, генпідрядною організацією ТОВ «Будкомінвестиція» здійснено будівництво з відхиленням від проектної документації, а саме: не влаштовано горизонтальну гідроізаляцію, частково не влаштовано бетонну підготовку та зафіксовано чисельні факти неякісного виконання будівельних робіт (а.с. 95,96).
Відповідно до постанови № 0006-вих-3122/91 по справі про адміністративне правопорушення від 12.09.2019, винесеної начальником ІДАБК у м. Львові Цабаком В.Я ОСОБА_3 , позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 8500 грн (а.с.7-9).
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що під час проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1 у м. Львові» посадовими особами ІДАБК у м. Львові встановлено, що вказаний об'єкт не відповідає затвердженій проектній документації, генпідрядною організацією ТОВ «Будкомінвестиція» здійснено будівництво з відхиленням від проектної документації, а саме: не влаштовано горизонтальну гідроізаляцію, частково не влаштовано бетонну підготовку та зафіксовано чисельні факти неякісного виконання будівельних робіт, що підтверджується фотофіксацією, яка здійснена під час проведення позапланової перевірки, чим порушено ч. 1 ст. 9, абз. 4 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», абз. 3 ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», абз. 3 та 4 пп. 1 п. 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903.
Разом з цим згідно додатку № 2 до протоколу про адміністративне правопорушення, долучених до матеріалів справи, встановлено, що при здійсненні відповідачем заходу перевірки, складенні протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.08.2019 року та акту перевірки, позивач надав заперечення провідному спеціалісту відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК у м. Львові Галянчуку Ю.М., в яких зазначалося про те, що він здійснює технічний нагляд на підставі іншої проектної документації (а.с. 97-100).
Позивач, вважаючи оскаржувану постанову відповідача прийняту з порушенням, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, колегія суддів перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96-1 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 85000 грн.
Частиною 1 ст. 246-6 КУпАП встановлено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Пунктом 1 ст. 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП застерігає, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Частина 7 ст. 96-1 КУпАП України встановлює адміністративну відповідальність за здійснення технічного нагляду з порушенням вимог законодавства, що тягне за собою накладення штрафу на особу, яка здійснює технічний нагляд, від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимогстатті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Разом з тим, згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відтак, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до статі 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.
Як згадується вище, 12.09.2019 щодо позивача винесено постанову № 0006/-вих-3122/91 по справі про адміністративне правопорушення відносно та накладено штраф у розмірі 8500 грн.
З оскаржуваної постанови слідує, що під час проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1 у м. Львові» посадовими особами ІДАБК у м. Львові встановлено, що вказаний об'єкт не відповідає затвердженій проектній документації, генпідрядною організацією ТОВ «Будкомінвестиція» здійснено будівництво з відхиленням від проектної документації, а саме: не влаштовано горизонтальну гідроізаляцію, частково не влаштовано бетонну підготовку та зафіксовано чисельні факти неякісного виконання будівельних робіт, що підтверджується фотофіксацією, яка здійснена під час проведення позапланової перевірки, чим порушено ч. 1 ст. 9, абз. 4 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», абз. 3 ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», абз. 3 та 4 пп. 1 п. 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що інспектором Інспекції ДАБК у м. Львові Галянчуком Ю.М. складено акт перевірки на підставі проектної документації «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул Чернеча Гора, 1», водночас, ТзОВ «Будкомінвестиція» виконувало будівельні роботи, а позивач здійснював за ними технічний нагляд на підставі проектної документації «Будівництво інформаційно-освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1. Коригування».
Разом з цим, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що правову оцінку складеного акту перевірки та зазначених в ньому порушень, надано в судовому рішенні котре набрало законної сили.
Так рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі № 1.380.2019.004942, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2020, адміністративний позов задоволено, скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №0006-вих-3123/58 від 12.09.2019 «Про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності». Скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної відповідальності, будівельних норм, стандартів і правил» від 30.08.2019.
Зокрема залишаючи без змін рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі № 1.380.2019.004942 суд апеляційної зазначив, що позивач зазначав, що висновок відповідача про здійснення ним будівництва інформаційно-освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького з відхиленням від проектної документації здійснено на підставі проектної документації «Будівництво інформаційно-освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м.Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1». При цьому, наголосив, що проводить будівництво на підставі іншої проектно-кошторисної документації.
Судом встановлено, що ТзОВ «Будкомінвестиція» виконує будівельні роботи по будівництву інформаційно-освітнього центру на підставі проектно-кошторисної документації, а саме: дозволу на виконання будівельних робіт на об'єкті “Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1. Коригування» від 24.10.2018 № ЛВ112182971254; проектної документації «Будівництво інформаційно-освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1. Коригування»; технічні вимоги на об'єкт: «ДК 021:2015:45210000-2 - Будівництво інформаційно-освітнього центру на території Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1 (Коригування)».
Згідно письмових зауважень представника ТзОВ «Будкомінвестиція», долучених до матеріалів справи, встановлено, що при здійсненні відповідачем заходу перевірки, складенні протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.08.2019 та акта перевірки, представник позивача надав заперечення провідному спеціалісту відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК у м. Львові Галянчуку Ю.М., в яких зазначалося про те, що він здійснює перевірку на підставі іншої проектної документації. Такі ж обставини підтвердив представник позивача під час судового розгляду справи.
З наведених зауважень видно, що інспектором Інспекції ДАБК у м. Львові Галянчук Ю.М. складено акт перевірки на підставі проектної документації «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1», водночас, ТзОВ «Будкомінвестиція» виконує будівельні роботи на підставі проектної документації «Будівництво інформаційно-освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1. Коригування».
Крім того, в матеріалах справи міститься експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Будівництво інформаційно-освітнього центру на території Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1. Коригування».
Разом з тим, судом встановлено, що вищевказані зауваження не було взято до уваги під час проведення перевірки та фіксування виявлених порушень, що, як вірно зауважив суд першої інстанції, призвело до помилкових висновків позапланового заходу щодо невідповідності здійснених робіт на об'єкті будівництва проектній документації.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що посадовими особами відповідача здійснено перевірку та складено акт на підставі проектної документації, яка не пройшла експертизу та на підставі якої ТзОВ «Будкомінвестиція» не виконувало будівельні роботи на об'єкті будівництва інформаційно-освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м.Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1.
Надавши оцінку проектній документації та технічним вимогам до об'єкта «Будівництво інформаційно-освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1. Коригування», на підставі яких позивачем здійснювались обумовлене будівництво, колегією суддів встановлено, що у вказаній містобудівній документації не передбачалось влаштування горизонтальної гідроізоляції, що суперечить виявленому в акті перевірки порушення.
Отже, ТзОВ «Будкомінвестиція» не було допущено порушення містобудівної діяльності, зокрема вимог частини 1 статті 9, абзацу 4 частини 1 статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», абзацу 3 статті 5 Закону України «Про основи містобудування», що наведені в акті позапланового заходу № 448 від 30.08.2019, проведеного посадовими особами відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 78 КАС України колегія суддів вважає, що доводи апелянта спростованні, оскільки є рішення, яке набрало законної сили в котрому надано правову оцінку вчинених порушень за результатами яких на позивача накладено адміністративне стягнення.
Оскільки у проектній документації та технічних вимогах до об'єкта «Будівництво інформаційно-освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1. Коригування», на підставі яких позивачем здійснювались обумовлене будівництво, не передбачалось влаштування горизонтальної гідроізоляції, що суперечить виявленому в акті перевірки порушення то суд першої інстанції дійшов вірного висновку на відсутність порушення ОСОБА_1 містобудівної діяльності, зокрема, вимог ч. 1 ст. 9, абзацу 4 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», абзацу 3 ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», що наведені в акті позапланового заходу № 448 від 30.08.2019.
Поряд з цим, судом першої інстанції вірно зазначено, що будь-яких інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не надано.
Відтак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, оскільки відсутні належні та допустимі докази, які вказують на порушення вчиненні позивачем, що наведені в акті позапланового заходу № 448 від 30.08.2019, на підставі яких накладено адміністративне стягнення відповідно ч. 7 ст. 96-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Тому апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20.09.2012, п. 53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Європейський суду з прав людини визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень».
Хоча ця справа стосується податкового спору, на переконання апеляційного суду, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб'єктом приватного права і суб'єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов'язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові залишити без задоволення, а рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 травня 2020 року у справі № 380/1794/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді І. В. Глушко
В. З. Улицький
Повне судове рішення складено 29 липня 2020 року