Справа № 725/6599/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Федіна А.В.
Суддя-доповідач - Совгира Д. І.
28 липня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Кузьменко Л.В. Франовської К.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 27 квітня 2020 року (повний текст якої складено в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
Позивач звернувся до Першотравневого районного суду міста Чернівці з позовом до Буковинської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил.
Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 27 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Чернівецької митниці ДФС від 17.05.2019 року у справі №0521/40800/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 646494,96 грн., що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів (а/с 94-97, 121-125).
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що на територію міжнародного автомобільного пункту пропуску «Россошани-Брічень» митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС 13.03.2019 року о 19 годині 27 хвилин транспортним засобом марки «MERCEDES 814D», 1995 року випуску, реєстраційним номерний знак « НОМЕР_1 », країна реєстрації Республіка Молдова, НОМЕР_2 , тип двигуна - дизель (diesel), об'ємом 3972 см.куб. в'їхав громадянин України ОСОБА_1 , який слідував на виїзд з України до Республіки Молдова у приватних справах. До митного контролю громадянин України ОСОБА_1 подав паспорт громадянина Республіки Молдова « AA0231036», виданий 11.03.2015, уповноваженим органом «IS «CRIS» REGISTRU» на ім'я «PANTELECIUC IVAN», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 . Під час здійснення митного контролю, перевірки інформації, яка міститься в програмно інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС ДФС встановлено, що 12.03.2019 року о 07 годині 56 хвилин громадянин України ОСОБА_1 , шляхом використання паспорту «AA0231036», виданий 11.03.2015, уповноваженим органом «IS «CRIS» REGISTRU» громадянина Республіки Молдова PANTELECIUC IVAN та статусу «нерезидента» ввіз на митну територію України через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Великолоське-Мелеєшть» митного поста «Кучурган» Одеської митниці ДФС транспортний засіб марки «MERCEDES 814D», 1995 року випуску, реєстраційним номерний знак « НОМЕР_1 », країна реєстрації Республіка Молдова, НОМЕР_2 , тип двигуна - дизель (diesel), об'ємом 3972 см.куб., у митному режимі тимчасового ввезення терміном до 12.03.2020 року.
Відповідно до орієнтування від 12.03.2019 року №168/24-70-20-05/17 та наявними даними в АСМО «Інспектор» ПІК «Диспечер ЗМК та Пасажирського пункту пропуску» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус резидента України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а також переміщувався через кордон шляхом представлення паспорту громадянина України « НОМЕР_4 », виданий 27.06.2012, Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області.
При проведенні опитування 13.03.2019, громадянин України ОСОБА_1 вказав, що дійсно був документований паспортом громадянина України « НОМЕР_4 », виданий 27.06.2012. Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області та проживав за адресою: АДРЕСА_1 та підтвердив факт перетину кордону 08.02.2019 через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Вашківці-Гріменкеуць митного поста «Кельменці» Чернівецької митниці ДФС з використанням зазначеного паспорту громадянина України «КТ081865», виданий 27.06.2012, Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області.
Також, громадянин України ОСОБА_1 в протоколі опитування від 13.03.2019 зазначив, що на даний час проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Таким чином, 13.03.2019 під час здійснення митного контролю, відповідно до інформації АСМО «Інспектор» ПІК «Диспечер ЗМК та Пасажирського пункту пропуску» та проведеного опитування встановлено, що ОСОБА_1 , як власник паспорту громадян України « НОМЕР_4 », виданий 27.06.2012, Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області та PANTELECIUC ОСОБА_2 , як власник паспорту громадянина Республіки Молдова « НОМЕР_5 », виданий 11.03.2015, уповноваженим органом «IS «CRIS» REGISTRU» є однією і тією ж особою.
Згідно листа Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області: від 08.04.2019 №7301.2-3164/73.3-19, який надійшов в Чернівецьку митницю ДФС 15.04.2019 (вх.№812/9/24-70-01-24), громадянин ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , за паспортом громадянина України « НОМЕР_4 », виданий 27.06.2012, Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області. Також, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон « НОМЕР_6 », виданий 18.07.2014 уповноваженим органом «7301».
Враховуючи вищенаведене, маючи статус «резидента», для перетину митного кордону транспортним засобом марки «MERCEDES 814D», 1995 року випуску, реєстраційним номерний знак « НОМЕР_1 », країна реєстрації Республіка Молдова, НОМЕР_2 тип двигуна - дизель (diesel), об'ємом 3972 см.куб. громадянин України ОСОБА_1 використав паспортний документ зі статусом «нерезидента» «AA0231036», виданий 11.03.2015 року уповноваженим органом «IS «CRIS» REGISTRU», з метою ухилення від сплати мит платежів, передбачених законодавством України, щодо вищевказаного транспортного засобу.
Таким чином, під час ввезення транспортного засобу «MERCEDES 814D», 1995 року випуску, реєстраційним номерний знак « НОМЕР_1 », країна реєстрації Республіка Молдова, НОМЕР_2 , тип двигуна - дизель (diesel), об'ємом 3972 см.куб. через мит кордон України особа, а саме громадянин ОСОБА_1 , маючи статус «резидента», надавав документ, який є підставою для не сплати митних платежів при ввезені транспортного засобу особистого користування.
Отже, у разі ввезення транспортного засобу марки «MERCEDES 814D», 1995 року випуску, реєстраційним номерний знак « НОМЕР_1 », країна реєстрації Республіка Молдова, НОМЕР_2 , тип двигуна - дизель (diesel), об'ємом 3972 см.куб. на митну територію України відповідно до ч.3 ст.380 МК України згідно розрахунку (службова записка Управління адміністрування митних платежів Чернівецької митниці ДФС від 02.04.2019 вих. №762/24-70-19-02-09), громадянином України ОСОБА_1 необхідно було б сплатити до Державного бюджету України митні платежі в сумі 215 тисяч 498 гривень 32 копійки.
Таким чином, встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 , маючи статус «громадянина-резидента» (паспорт громадянина України « НОМЕР_4 », виданий 27.06.2012, Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області, вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів в сумі 215 тисяч 498 гривень 32 копійки, шляхом надання паспортного документу громадянина Республіки Молдова «AA0231036», виданий 11.03.2015, уповноваженим органом «IS «CRIS» REGISTRU» на ім'я ОСОБА_3 в якості підстави для ввезення на митну територію України автомобіля марки «MERCEDES 814D», 1995 року випуску, реєстраційним номерний знак « НОМЕР_1 », країна реєстрації Республіка Молдова, НОМЕР_2 .
Відповідно до п.1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України», якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Таким чином, спірні правовідносини регулюються нормами МК України, Закону України «Про громадянство України», Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Порядком централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року №185, а також Порядком розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордон, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22.11.1999 року №201.
Документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом «Постійне проживання» або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 12.03.2019 року позивач був зареєстрований та проживав АДРЕСА_1 та був документований паспортом громадянина України «КТ081865», виданий 27.06.2012, Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області та паспортом громадянина України для виїзду за кордон « НОМЕР_6 », виданий 18.07.2014 уповноваженим органом «7301». Будь-які відомості на підтвердження того, що позивач звертався із заявою про виїзд на постійне місце проживання з України матеріали справи не містять, а також не доведено належними і допустимими доказами доводи позивача про центр його соціальних зв'язку у Республіці Молдова на що останній посилався у тексті позовної заяви. Доданий до позовної заяви документ іноземною мовою, який згідно переліку додатків до позовної заяви є копією довідки про місце проживання позивача, не приймається судом до уваги, оскільки суду не наданий офіційний переклад такого документу, у зв'язку з чим інформація, що міститься в ньому є не відомою суду (а/с 126).
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи про ПМП.
У відповідності до вимог ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються : протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта , іншими документами.
Європейський суд з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначав, що відповідно до прецедентної практики при оцінці доказів суд керується критерієм «поза розумним сумнівом» та доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Так, щодо розміру адміністративного стягнення визначеного в сумі 646494,96 грн., що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, слід зазначити наступне.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 50 МК України, для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно матеріалів справи, митним органом не було встановлено відомостей про митну вартість товару (транспортного засобу), який ввозився позивачем тому, при визначенні розміру несплачених митних платежів та адміністративного стягнення, уповноважений орган керувався службовою запискою, відповідно до якої орієнтовна сума митних платежів складає 215498,32 грн. (а/с 17 справи про ПМП).
Зокрема, зі змісту вказаної службової записки слідує, що відомості, щодо митної вартості транспортного засобу є інформативними і не можуть бути повністю достовірними, оскільки митна вартість транспортних засобів залежить від технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів.
При цьому, жодних доказів в підтвердження обґрунтованості визначеного відповідачем розміру несплачених позивачем митних платежів суду не надано.
Таким чином, службова записка митного органу не є належним доказом у справі про порушення митних правил, оскільки не містить точного розрахунку митних платежів по вказаному транспортному засобу.
Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.07.2003 за № 1074/8395 (далі - Методика) у пункті 7.35 вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань.
Пунктом 7.53.5 Методики, дозволяється використання ресурсів мережі Інтернет, однак довідкові дані, які використовуються під час оцінки отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження).
Таким чином, відповідачем не дотримано вимог Методики, посилання на те, що для визначення вартості транспортного засобу використовувались Інтернет ресурси не підтверджується матеріалами справи, не надано підтвердження включення довідкових даних отриманих з ресурсів мережі Інтернет у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта, як і не надано звіту (акту) про оцінку або висновок експерта про визначення митної вартості транспортного засобу.
В службовій записці запропоновано для більш точної інформації, щодо визначення митної вартості автомобіля звернутися до експертів автотоварознавців щодо отримання інформації про комплектацію, ступінь зносу, пошкоджень, дефектів, які впливають на визначення митної вартості товарів та на повноту нарахування митних пошкоджень.
Однак, матеріали справи не містять відомостей щодо звернення митних органів до експертів авто товарознавців, а відповідне поштове відправлення з пропозицією позивачу надати транспортний засіб для проведення експертизи повернулось відправнику без вручення адресату.
Таким чином, відповідачем не доведено правильність заявленої митної вартості автомобіля, уповноваженою посадовою особою митного органу, не в повній мірі були виконані вимоги ст. 489 МК України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Аналогічні правові позиції містяться у постановах Верховного суду за наслідками розгляду справ від 20.02.2018 року №725/2009/17, від 24.04.2018 року №331/2608/17, від 20.02.2018 року № 725/2009/17.
Оскільки відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови використані докази, які містять в собі припущення щодо вартості транспортного засобу та суми митних платежів, що є неприпустимим, суд приходить до висновку про наявність для повернення справи на додаткову перевірку з метою її повторного розгляду уповноваженим на це органом - Буковинській митниці Держмитслужби.
У відповідності до положень п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 27 квітня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Кузьменко Л.В. Франовська К.С.