Справа № 240/12340/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович І.Е.
Суддя-доповідач - Франовська К.С.
28 липня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Совгири Д. І. Кузьменко Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управлівння Державної міграційної служби України у Житомирській області, Ружинський районного сектору Управлівння Державної міграційної служби України у Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
В грудні 2019 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась в суд з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області та до Ружинського районного сектору Управлівння Державної міграційної служби України у Житомирській області про визнання протиправними дій Ружинського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області щодо не оформлення неповнолітньому ОСОБА_2 паспорту у формі паспортної книжечки, що передбачено Положенням про паспорт громадянина України затвердженим Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ і просила :
-зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області організувати роботу з оформлення та видачі неповнолітньому ОСОБА_2 паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України , затвердженим Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;
-зобов'язати територіальний підрозділ Ружинський районний сектор Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області оформити та видати неповнолітньому ОСОБА_2 бланк паспорту у формі паспортної книжечки , без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних;
-зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області та територіальний підрозділ Ружинський районний сектор Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області вести паспортний облік відносно ОСОБА_2 за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без використання цифрового ідентифікатора особи, без внесення інформації про них до Єдиного Демографічного реєстру чи будь-яких баз даних і реєстрів та без автоматизованої обробки та передачі персональних даних.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Ружинського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_2 від 06.11.2019 про видачу йому паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки, відповідно до Положенням про паспорт громадянина України затвердженим Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Зобов'язано Ружинський районний сектор Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_2 від 06.11.2019 про видачу йому паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки, передбаченої Положенням про паспорт громадянина України затвердженим Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, відповідно вимог Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015, та за наслідками розгляду прийняти відповідне рішення.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати вказане судове рішення в частині зобов'язання повторно розглянути заяву позивача про видачу паспорту та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі,зобов'язавши Ружинський районний сектор Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області оформити та видати неповнолітньому ОСОБА_2 бланк паспорту у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України затвердженим Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
У відзиві Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У відповідності до ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 11 січня 2019 року неповнолітній ОСОБА_2 разом із своїм законними представниками: батьком - ОСОБА_3 та матір'ю - ОСОБА_1 звернулися до Ружинського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою довільної форми, в якій просили видати ОСОБА_2 , у зв'язку з досягненням ним 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. В поданій заяві ОСОБА_2 вказав, що відмовляється від присвоєння йому будь-яких цифрових ідентифікаторів його особистості та не дає згоди на обробку його персональних даних, у зв'язку з чим не погоджується на оформлення і отримання паспорта громадянина України у формі ID-картки. До заяви було додано копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 та дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (а.с.15-17).
За наслідками розгляду вказаної заяви, Ружинський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Житомирській області листом від 17.01.2019 №Б-1/6/1831-19/1831/7-19 повідомив ОСОБА_2 , що порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України, зразок його бланка, технічний опис, порядок подання заяв, організація його видачі, дії працівників під час прийому заяв визначені в постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України" від 25.03.2015 № 302. Крім того вказав, що видача документу, що посвідчує особу, незалежно від його виду - книжечка чи картка, що містить безконтактний електронний носій, не можлива без обробки персональних даних, а заява про видачу паспорту підтверджує волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої потреби. Натомість переконання особи, належність її до окремих соціальних груп не можуть бути законною підставою для увільнення такої особи від своїх обов'язків перед державою або відмови від виконання законів. Враховуючи вищезазначене, Ружинський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Житомирській області вказав, що законні підстави для оформлення ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ - відсутні (а.с.30-32).
Отримавши зазначений лист від 17.01.2019 №Б-1/6/1831-19/1831/7-19 з відмовою, ОСОБА_2 разом із своїм законними представниками 08 лютого 2019 року звернулися до Управління державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою довільної форми, в якій просили видати неповнолітньому ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. До заяви було додано копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 та дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (а.с.18-20).
Розглянувши заяву позивача, Управління державної міграційної служби України в Житомирській області надіслало йому відповідь, оформлену листом від 07.03.2019 №Б-40/6/1801-19/1801.13/1375-19, в якій зазначило, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України" від 25.03.2015 № 302 паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний носій та починаючи з 01 листопада 2016 року для оформлення паспорта громадянина України в іншій формі, ні у формі картки, немає законних підстав. Крім того, управління повідомило заявнику, що оформлення та видача документу, що посвідчує особу (незалежно від його виду - книжечка чи картка, що містить безконтактний електронний носій) не можлива без обробки персональних даних особи. У зв'язку з цим, ОСОБА_2 було рекомендовано звернутися до територіального підрозділу УДМС за місцем проживання для оформлення паспорта громадянина України (а.с.33-34).
13 серпня 2019 року ОСОБА_2 разом із своїм законними представниками повторно звернулись до Ружинського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою про видачу ОСОБА_2 , у зв'язку з досягненням ним 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. До заяви додали копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 та дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (а.с.21-24).
Листом від 27.08.2019 №Б-6/61831-19/1831/162-19 ОСОБА_2 була надана відповідь про результати розгляду його заяви, в якій Ружинський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Житомирській області повідомив про відсутність законних підстав для оформлення ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. В обґрунтування такої відмови відділ зазначив, що порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України, а також зразок його бланка та технічний опис, визначені в постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України" від 25.03.2015 № 302. Разом з тим, видача документу, що посвідчує особу, незалежно від його виду - книжечка чи картка, що містить безконтактний електронний носій, не можлива без обробки персональних даних, а заява про видачу паспорту підтверджує волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої потреби (а.с.35-37).
06 листопада 2019 року ОСОБА_2 разом із своїм законними представниками втретє звернулись до Ружинського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою про видачу ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. До заяви позивачем було додано копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см, а також власноручно заповнену ОСОБА_2 заяву про видачу йому паспорта у формі книжечки за формою, затвердженою додатком №1 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України (а.с.25-27).
Однак, за наслідками розгляду цієї заяви, Ружинський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Житомирській області надіслав позивачу відповідь від 23.11.2019 №Б-8/6/1831-19/1831/219-19 (а.с.38-40), яка є ідентичною за змістом відповіді від 27.08.2019 №Б-6/61831-19/1831/162-19.
Вважаючи таку відмову відповідачів протиправною позивачі звернулися до суду з відповідними позовними вимогами.
Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами розгляду заяви про видачу або оформлення паспорта, яка не відповідає вимогам Порядку №302 приймається рішення про відмову в оформленні чи видачі паспорта. Оскільки Ружинським районним сектором Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області заява заява ОСОБА_2 від 06.11.2019 по суті не розглянута не була, рішення про оформлення паспорта або ж про відмову в його оформленні, як це передбачено пп. 5 п.100 Порядку № 302 не приймалось, що призвело до порушення права ОСОБА_2 на належний розгляд її заяви, то суд зобов'язав відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 та прийняти рішення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Правову позицію щодо права особи на отримання паспорта в формі паспортної книжечки вже було висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в зразковій справі № 806/3265/17.
У зазначеному рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.
На переконання Великої Палати Верховного Суду, це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було "встановлене законом"), не є "необхідним у демократичному суспільстві". Зазначене допускає свавільне втручання в право на приватне життя в контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в зразковій справі №806/3265/17, позбавлення особи можливості отримання паспорта в традиційній формі - у вигляді паспортної книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID -картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і таке втручання є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Також зміст викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що подана з метою отримання паспорту громадянина України заява та додані документи повинні бути перевірені працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта щодо їх повноти та відповідності їх оформлення вимогам законодавства. У разі встановлення факту подання особою відповідних документів не у повному обсязі або оформлення яких не відповідає вимогам чинного законодавства, суб'єкт владних повноважень інформує заявника про відмову у прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови, яка, за бажанням заявника, викладається у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону №5492-VI оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
У частині сьомій статті 16 Закону №5492-VI обумовлено, що уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
У даній справі суд встановив, що подані позивачами документи із заявою про оформлення та видачу паспорта, відповідачем розглянуті не в порядку статті 16 Закону №5492-VI, а у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», що виключає можливість надання суб'єктом владних повноважень вказаної адміністративної послуги та не свідчить про неправомірність відмови суб'єкта владних повноважень у наданні такої послуги.
Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідь, надана позивачам, у даному випадку не є рішенням суб'єкта владних повноважень по суті вирішення питання, та не є рішенням про відмову у видачі паспорта громадянина України, а є лише листом-відповіддю на її заяву.
При цьому, суд дійшов висновку, що наведене є бездіяльністю суб'єкта владних повноважень і тому зобов'язав його повторно розглянути заяву ОСОБА_2 та прийняти відповідне рішення.
Щодо іншої частини позовних вимог про зобов'язання відповідача видати паспорт у формі книжечки, суди першої першої інстанції правильно відмовив, оскільки такі вимоги є передчасними і не можуть бути задоволені з огляду на відсутність відмови суб'єкта владних повноважень здійснювати такі дії.
Суд наголошує, що порушенням прав, свобод та інтересів може бути дія, бездіяльність або рішення, які підтверджуються відповідними доказами, а не лише переконанням особи в тому, що їх порушено будь-ким, зокрема, суб'єктом владних повноважень.
З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи, які наводяться скаржником в апеляційній скарзі, не свідчать про порушення місцевим судом норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 28 липня 2020 року.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Совгира Д. І. Кузьменко Л.В.