Справа № 826/8426/14
29 липня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача - Степанюка А.Г., суддів - Губської Л.В., Епель О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», треті особи - Приватне підприємство «Ерідан», Гаражно-будівельний кооператив «Авіатор», про визнання протиправними дій, скасування рішення і зобов'язання вчинити дії, -
У червні 2014 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» (далі - Відповідач, Київське міське БТІ), третя особа - Приватне підприємство «Ерідан» (далі - Третя особа-1, ПП «Ерідан»), про:
- визнання, що Відповідач оформив і видав для ПП «Ерідан» реєстраційне посвідчення від 23.09.2009 року №006238 і державну реєстрацію прав від 16.11.2010 року за №32078009 на об'єкт по адресі: м. Київ, вул. Григорія Андрющенка, 4-г, протиправно, як таких, що не відповідають закону і на суперечливих бланках, нечинними та їх скасування як таких, що видані на самочинно побудований об'єкт;
- визнання протиправними дій Відповідача щодо ненадання відповіді;
- зобов'язання Відповідача на період розгляду справи утриматися від вчинення дій з відчуження власності у будівлі по вул. Г. Андрющенка, 4-г у м. Києві та її державної реєстрації.
Протокольною ухвалою від 22.07.2014 року залучено до участі у справі Гаражно-будівельний кооператив «Авіатор» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі - Третя особа-2, ГБК «Авіатор»).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2014 року залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним реєстраційного посвідчення від 23.09.2009 року №006238, виданого Київським міським БТІ на об'єкт за адресою: м. Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-г.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2014 року позов задоволено частково - визнано протиправними дії Київського міського БТІ щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 на звернення від 16.03.2014 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2014 року - без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 року було частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2014 року - скасовано її та закрито провадження у справі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково - ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено - ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2014 року скасовано, а справу в частині позовних вимог направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2020 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Качура І.А.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій, зокрема, просив визнати ухвалу суду нікчемною і скасувати.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки в апеляційній скарзі не зазначені вимоги особи, яка подає скаргу, до суду апеляційної інстанції, до апеляційної скарги не її копії відповідно до кількості учасників справи. Указаною ухвалою було надано Позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, який обраховується з моменту отримання копії даної ухвали, а також попереджено, що у разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій останній просив роз'яснити, що означають:
1) «ППА «Ерідан» і «до апеляційної скарги не її копії відповідно до кількості учасників справи?»;
2) «чи продовжує бути учасником процесу не існуючий «ПП «Ерідан», і на яку адресу мені йому готувати копію апеляції, чи суд як учасника судового процесу когось іншого мав на увазі?»;
3) «правові підстави для визнання 6-им ААС, що самостійно провадження по матеріалах витягу зі справи №826/8426/14 є тотожним провадженню у справі №826/8426/14, по якій вже винесена постанова, та яка норма КАСУ таке передбачає?»;
4) «чому в ухвалах 6-го ААС неповно вказані мої позовні вимоги до відповідача БТІ для вирішення судом, і чи це від суду правильно?».
Свою заяву Позивач обґрунтовує тим, що, по-перше, останньому незрозумілі окремі формулювання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, «ППА «Ерідан» і «до апеляційної скарги не її копії відповідно до кількості учасників справи», по-друге, оскільки ПП «Ерідан» визнано банкрутом, то він не може бути учасником справи, по-третє, яким чином суд розглядає справу №826/8426/14, у той час як у ній вже було прийнято рішення по суті, по-четверте, при формулюванні змісту позовних вимог не було враховано заяв ОСОБА_1 від 11.08.2014 року про уточнення підстав позову та від 27.04.2017 року про збільшення позовних вимог.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 року заяву про роз'яснення ухвали суду призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву та матеріали справи, судова колегія вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно ч. 2 ст. 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Зі змісту наведених законодавчих приписів випливає, що роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Відтак, очевидним є те, що суд може роз'яснити рішення яке підлягає виконанню.
Наведене свідчить про те, що оцінка поняття про незрозумілість судового рішення заявника повинна узгоджуватися зі вимогами статті 254 КАС України.
Як було зазначено вище, в якості підстав для роз'яснення рішення Позивач визначає свою незгоду, зокрема, із визначеним в ухвалі від 20.07.2020 року суб'єктним складом учасників справи, предметом спору у справі №826/8426/14 і формулюванням змісту позовних вимог, а також назвою самої справи «справа», а не «витяг зі справи». Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що надання оцінки відповідності процесуальної ухвали суду апеляційної інстанції нормам матеріального та процесуального права цим самим судом, що її постановив, не охоплюється правовим регулюванням положень ст. 254 КАС України.
До того ж, судова колегія звертає увагу, що чинне процесуальне законодавство не містить поняття «витяг зі справи», а також не наділяє адміністративний суд апеляційної інстанції повноваженнями вирішувати питання щодо правильності визначення судом першої інстанції суб'єктного складу учасників справи та змісту позовних вимог з урахуванням їх доповнень та уточнень (можливо не прийнятих судом) на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Окремі ж неточності у формулюваннях, наприклад, «ППА «Ерідан» і «до апеляційної скарги не її копії відповідно до кількості учасників справи», можуть свідчити про формальні описки у тексті ухвали суду, однак жодним чином не впливають на зрозумілість її змісту та вимог. Крім того, в ухвалі від 20.07.2020 року про залишення апеляційної скарги без руху було вказано Апелянту на необхідність з метою усунення недоліків надати одну копію апеляційної скарги, вимог щодо зазначення адреси будь-якого з учасників справи в ухвалі зазначено не було.
З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити, що інститут роз'яснення судового рішення спрямований на усунення можливого неоднозначного тлумачення рішення суду. Вирішення ж питання про відповідність ухвали про залишення апеляційної скарги без руху нормам матеріального та процесуального права можливе за правилами КАС України у випадку оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги у зв'язку з неусуненням недоліків останньої (у випадку постановлення судом саме такого рішення).
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення.
Крім того, щодо вимог заяви ОСОБА_1 про продовження йому строку для виконання «вимог апеляційного суду як умови для відкриття апеляційного провадження», суд вважає за необхідне зазначити що, в силу положень ч. 4 ст. 254 КАС України перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, зупиняється у випадку подання заяви про роз'яснення рішення. Відтак, строк для усунення недоліків, визначений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 20.07.2020 року, в силу положень наведеної статті, підлягає продовженню Апелянту та починає обрахунок з моменту отримання Позивачем копії цієї ухвали.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 121, 248, 254, 321, 325 КАС України, судова колегія, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», треті особи - Приватне підприємство «Ерідан», Гаражно-будівельний кооператив «Авіатор», про визнання протиправними дій, скасування рішення і зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 в частині продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - задовольнити.
Продовжити Апелянту строк для усунення визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року недоліків - на десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Л.В. Губська
О.В. Епель
Повний текст ухвали складено та підписано « 29» липня 2020 року.