Справа № 640/25287/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.
29 липня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Аліменка В.О.
суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скинет Рейл Юей" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Скинест Рейл Юей" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 28 грудня 2018 року №KT-UA-100000-0139-2018, прийняте Київською міською митницею Державної фіскальної служби.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач не погоджується із вказаним рішенням про визначення коду товару та відмову в прийнятті митної декларації, вважає їх протиправними та такими, що порушують його права і законні інтереси.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Крім того, у апеляційній скарзі вказано на необхідності заміни відповідача - Київську міську митницю ДФС на його правонаступника - Київську митницю Держмитслужби.
Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З урахуванням змісту приписів постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858, розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1217-р, наказу Київської митниці Держмитслужби від 06.12.2019 № 7, колегія суддів вважає, що у даному випадку, підлягає заміні відповідач - Київська міська митниця ДФС на його правонаступника - Київську митницю Держмитслужби.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "Скинест Рейл Юей" 01 жовтня 2018 року подано митну декларацію № UA100150/2018/424052 з метою розмитнення товару: "Колеса та їх частини до залізничних локомотивів, штамповані сталеві: Колесна пара СОЖ РУ1Ш-957Г в зборі з буксовими вузлами (з пломбою) - 13шт.".
При цьому в графі 33 митної декларації декларантом зазначено код УКТЗЕД товару - 8607191010 (Частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів трамвая або рухомого складу: - візки, ходові балансирні візки, вісі та колеса, їх частини: - інші, включаючи частини: - вісі, змонтовані або ні; колеса та їх частини: - штамповані сталеві) (ставка мита - 0 %).
Київською міською митницею ДФС прийнято рішення про визначення коду товару від 28 грудня 2018 року №KT-UA100000-0139-2018, яким визначено інший код, за яким повинен декларуватись вказаний товар, а саме - 8607191090 (Частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів трамвая або рухомого складу: - візки, ходові балансирні візки, вісі та колеса, 'їх частини: - інші, включаючи частини: - вісі, змонтовані або ні; колеса та їх частини: - інші) (ставка мита 10%).
Оскаржуване рішення прийнято на підставі, зокрема, листа від 12 грудня 2018 року №39/1610 Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона HAH України, листа ДФС від 16 листопада 2018 року № 35803/7/99-99-19-03-03-17 та від 21 грудня 2018 року № 39801/7/99-99-19-03-03-17, листа Державної фіскальної служби від 28 грудня 2018 року № 40558/7/99-99-19-03- 03-17.
Позивач, вважаючи, що прийняті рішення є протиправними, звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що обраний декларантом код класифікації за УКТ ЗЕД є обгрунтованим, а висновки митного органу, що знайшли своє відображення у оскаржуваному рішенні про визначення коду товару - хибними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 1 ст. 67 Митного кодексу України, передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
Згідно з нормами ч. 2 ст. 67 Митного кодексу України, в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Згідно з ч. 2 ст. 69 Митного кодексу України, органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Так, у силу норм ч. 4 ст. 69 Митного кодексу України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
При цьому, згідно ч. 5 ст. 69 Митного кодексу України, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Отже, за загальним правилом класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію, при цьому, митний орган уповноважений на здійснення контролю за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Проте, повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару, не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта, що підтверджуються обгрунтованими сумнівами у правильності зазначення декларантом інформації.
Для цілей митного оформлення класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України "Про Митний тариф України".
Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з трьох складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, підкатегорія десять знаків) та їх цифрове позначення - код товарів).
Зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Під час розгляду спору в суді першої інстанції досліджено, що Відповідно до УКТЗЕД товарна позиція 8607 "Частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів трамвая або рухомого складу" включає: візки, ходові балансирні візки, вісі та колеса, їх частини; товарна категорія 86071910 включає вісі, змонтовані або ні; колеса та їх частини: штамповані сталеві; інші; відповідно, - товарна підкатегорія 8607191010 включає вісі, змонтовані або ні; колеса та їх частини: штамповані сталеві.
Згідно Пояснень до УКТ ЗЕД до товарної позиції 8607 "Частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів трамвая або рухомого складу" включаються: частини залізничних локомотивів або моторних вагонів трамвая або рухомого складу, до цієї товарної позиції включаються частини залізничних локомотивів або моторних вагонів трамваю або рухомого составу за умови, що такі частини відповідають одночасно двом таким вимогам: (і) вони повинні бути ідентифіковані як частини, придатні для застосування лише чи переважно з вищезгаданими транспортними засобами; (іі) вони не новітні виключатися положеннями приміток до розділу XVII.
Виходячи з наведених норм, пояснення до УКТ ЗЕД до товарної позиції 8607 "Частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів трамвая або рухомого складу" та Примітки до Розділу XVII ("Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби і пов'язані з транспортом пристрої та обладнання") УКТЗЕД не містять жодних застережень (mutatis mutandis), про що зазначено правилом 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, щодо неможливості класифікації заявленого позивачем до митного оформлення товару відповідно до товарної підкатегорії 8607191010 УКТ ЗЕД (вісі змонтовані або ні, штаміповані сталеві).
Натомість, відповідачем змінено класифікацію та визначено код товару за УКТЗЕД 8607191090: "Частини до залізничних локомотивів або моторних вагонів трамвая або рухомого складу: - візки, ходові балансирні візки, вісі та колеса, 'їх частини: - інші, включаючи частини: - вісі, змонтовані або ні; колеса та їх частини: - інші ".
Під час митного оформлення при вивченні додатково наданих декларантом документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Скінест Рейл Юей" (додані до відзиву на позов), зазначено, що спочатку сталеві заготовки на прессах трьох рівнів штампуються. Потім, після застосування самого міцного прессу, колесопрокатний стан задає профілю обода колеса майже закінчену форму, формуючи на ободі гребінь, який в подальшому утримує вагон на рельсі. Після цього ще один пресс формує кінцевий профіль колеса та у колесі прошивається отвір для подальшого вставлення осі. Далі колеса відправляють на ізотермічну витримку в спеціальних печах для випалення водню та задання структурних параметрів і зняття напруги в металі. Потім на станках відбувається обточка колеса, при цьому обід обточується до дзеркального блиску. Після цього колесо знову нагрівають та подають воду на обід для його закалювання. Тобто товар "колісна пара" не є просто штампованим товаром, а проходить доволі складні етапи обробки. Крім того, як зображено на фотознімках даного товару (додані до відзиву), колісні пари також обладнані шестернями та іншими елементами, які не можуть бути виготовлені простим штампуванням.
Втім, судом звернуто увагу на те, що попередня обробка вищевказаних осей є операцією грубого обточування (обдирки), що призначена для усунення окалини, поверхневих дефектів і захисту від корозії. Ця операція не призводить до зміни класифікації.
При цьому грубе обточування, призначене лише для усунення окалини та шлакової охолоді, і грубе зачищення не вважаються оздоблювальними операціями, що приводять до зміни в класифікації.
В спірному випадку, як встановлено вище, позивачем до митного оформлення заявлений товар "Колеса та їх частини до залізничних локомотивів, штамповані сталеві: Колесна пара СОЖ РУ1Ш-957Г в зборі з буксовими вузлами (з пломбою) - 13шт.", а тому код УКТЗЕД 8607191010, згідно з правилом 3 (а), більш точно описує заявлений до розмитнення товар.
Колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про неправомірність дій та прийнятого рішення митного органу, що полягає у визначенні іншого коду товару, аніж зазначений декларантом при проходженні митного контролю. Тож, колегія суддів у повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги підлягали задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, та не дають підстав для його скасування/зміни. Апелянт у своїй скарзі здійснив посилання лише на загальні обставини та норми, правову оцінку яким, було надано судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, проте не вказав та, відповідно, не обгрунтував у чому саме полягає порушення окружним судом норм матеріального/процесуального права.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року- без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма
Повний текст постанови складено 29 липня 2020 року.