22 липня 2020 року м.Дніпросправа № 280/5348/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 280/5348/19 (суддя Стрельникова Н.В.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕРОЕКС” до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю “ФЕРОЕКС” (далі - позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач) про коригування митної вартості товару від 10.09.2019р. №UA112080/2019/000106/2.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано оскаржене рішення відповідача.
Із рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до митного оформлення надано документи, в яких містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, відповідач не мав достатніх підстав для здійснення митного оформлення товару за митною вартістю, заявленою позивачем.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що суд встановив всі обставини справи, перевірив доводи обох сторін та надані ними докази, в результаті чого прийняв законне і обґрунтоване рішення. Просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
З матеріалів справи встановлено, що 11.06.2019 року між ТОВ “ФЕРОЕКС” (далі - покупець) та компанією “DALIAN MEIOUDI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD” (далі - продавець) (Китай), було укладено Контракт № 110619 (далі - Контракт), відповідно до якого продавець зобов'язується продати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар у відповідності з умовами цього контракту. Якщо інше не передбачено в додатку до контракту товар поставляється на умовах поставки CIF Odessa (Ukraine), відповідно до Інкотермс 2010 за ціною 2,5500 $/кг. (а.с.18-20). Та відповідно до вказаного договору підписано додаток №1 від 11.06.2019 року (20 зворот-21).
09.09.2019 року ТОВ “ФЕРОЕКС” до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв'язку, згідно ст. 257 Митного кодексу України митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ 40, якій присвоєно №UA112080/2019/025305 (довідковий номер 1567) на товар: “ 1. Електроди графітовані з ніпелями, марки RP, що використовуються в електродугових печах: діаметр 150 мм. (min 149.0-max 151.0) довжина електродів 1700+/-100 мм., тип ніпеля - циліндричний 4 ТРІ - 13,465 тн; діаметр 400 мм (min 399.0 - max 401.0) довжина електродів 1700+/-100 мм, тип ніпеля - конічний 4ТРІ - 5,113 тн. Торгівельна марка: Dalian Meioudi Intern” (а.с.26).
Згідно з графою 43 МД №UA112080/2019/025305 від 09.09.2019 декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною контракту (перший метод), передбачений статті 58 Митного кодексу України. Умови поставки (графа 20) - CIF UA Одеса.
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно вимог ч.2 ст.53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення містять розбіжності:
1. Страховий поліс № CDAD1950220613 від 13.08.2019 містить посилання на коносамент № DNFR000091 датований одним днем пізніше, а саме 14.08.2019;
2. Страховий поліс № CDAD1950220613 від 13.08.2019 не містить інформацію щодо вартості страхування товару;
3. Експортна декларація країни відправлення № 090820190080282661 від 12.08.2019 містить посилання на коносамент № DNFR000091 датований двома днями пізніше, а саме 14.08.2019.
Відповідно до положень ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме:
1. договір (угоду, контракт) із третіми особами пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2. рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3. виписку з бухгалтерської документації;
4. специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;
5. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів або сировини.
Декларантом ( ОСОБА_1 ) 10.09.2019 надано документи:
1) лист №19-09/1001 від 10.09.2019 року;
2) заяву про відмову від надання додаткових документів в строки, передбачені ст. 53 Митного кодексу України.
Декларантом жодна із розбіжностей не була усунута. Лист №19-09/1001 від 10.09.2019 року не містить жодних числових показників, що піддавались би обчисленню та могли б бути використані для підтвердження митної вартості.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 10.09.2019 №UA112080/2019/000106/2 (а.с. 22).
У оформленні МД №UA112080/2019/025305 від 09.09.2019 було відмовлено та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00680. У картці відмови як причину у відмові вказано прийняте митницею рішення про коригування митної вартості від 10.09.2019 №UA112080/2019/000106/2 (а.с.27-28).
Позивач подав митному органу нову МД №UA112080/2019/025534 від 11.09.2019, яку прийнято до митного оформлення та товар випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до статті 55 Митного кодексу України (а.с.31).
Правомірність та обґрунтованість рішення про коригування митної вартості товарів від 10.09.2019р. №UA112080/2019/000106/2 є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення відповідачем прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно із ч.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.
Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження органу доходів і зборів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов'язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Позивачем для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, містили розбіжності, а саме:
1) страховий поліс № CDAD1950220613 від 13.08.2019 року містить посилання на коносамент № DNFR000091 датований одним днем пізніше, а саме 14.08.2019 року;
2) страховий поліс № CDAD1950220613 від 13.08.2019 року не містить інформацію щодо вартості страхування товару;
3) експортна декларація країни відправлення № 090820190080282661 від 12.08.2019 року містить посилання на коносамент № DNFR000091 датований двома днями пізніше, а саме 14.08.2019 року.
Так, відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на те, що декларантом не в повному обсязі, надано документи, які підтверджують митну вартість. А також не надано будь-яких інших документів, які підтверджують вартість заявленого товару.
Що стосується документів, наданих до митного оформлення, які містили розбіжності колегія суддів виходить з наступного.
Страховий поліс № CDAD1950220613 від 13.08.2019 року, який містить посилання на коносамент № DNFR000091 датований одним днем пізніше, а саме 14.08.2019р.
В даному випадку, страхування товару здійснював продавець та відповідальність за складання документів несе продавець.
Крім того з відповіді продавця від 18.09.2019 року на запит покупця від 17.09.2019 року №19-09/1701 вбачається, що як правило, в Китаї страховий поліс датований раніше на 1 - 2 дні, ніж дата відправлення судна (а.с.34-35).
Щодо того, що страховий поліс № CDAD1950220613 від 13.08.2019 року не містить інформацію щодо вартості страхування товару судова колегія зазначає, що з відповіді продавця від 18.09.2019 року на запит покупця від 17.09.2019 року №19-09/1701 вбачається, що страховий поліс № CDAD1950220613 від 13.08.2019 року містить інформацію про вартість страхування товару, а саме містить посилання на інвойс №110619 з вартістю товару 47317,68 USD, та містить страхову суму (Amount Insured): 52050 USD. Тобто вартість по інвойсу збільшена на 10% (47317,68х10%) це і є вартість страхування (а.с.34-35).
Також Запорізькою митницею були встановлені розбіжності, що експортна декларація країни відправлення № 090820190080282661 від 12.08.2019 року містить посилання на коносамент № DNFR000091, датований двома днями пізніше, а саме 14.08.2019 року.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ “ФЕРОЕКС” під час митного оформлення товару надав Запорізькій митниці лист від 10.09.2019 року №19-09/1001, в якому пояснив, що товар було затоможено після завантаження в контейнер. Після цього товар був доставлений в порт та міг знаходитись там деякий час в очікувані завантаження на борт судна, через що дати на документах (коносамент та експортна декларація) можуть різнитися.
При цьому колегія суддів враховує, що будь-яких належних доказів, які б свідчили про відсутність у наданих позивачем на підтвердження митної вартості товару документах відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, митний орган до суду не надав.
В даному випадку такі розбіжності не є підставою до коригування митної вартості товару, до того ж, поставка товару здійснювалась на умовах CIF.
Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу, не спростовані відповідачем.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 10.09.2019р. №UA112080/2019/000106/2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Дослідивши обставини та матеріали справи, аргументи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 280/5348/19 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак