22 липня 2020 року м.Дніпросправа № 160/11891/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 160/11891/19 (суддя Прудник С.В.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТЛАЙФ» до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРУТЛАЙФ» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Волинської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА205040/2019/000481/2 від 25.11.2019;
- визнати протиправною та скасувати картку картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205040/2019/03369.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправними та скасовані оскаржені позивачем рішення відповідача.
Із рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості поданих до митного оформлення товарів було встановлено розбіжності: в прайс-листі виробника вказано найменування товару груша KONFERENCJA 55+ II klass по вартості 0,75 дол. США/кг, однак не надано інформації про відсоток вартості пакувальних матеріалів; в описі 31 графи митної декларації та супровідних документах відсутні відомості про торгівельну марку, тоді як відправником є виробник товару; не надано відомостей про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Доведення складових числового значення митної вартості є обов'язковим при заявлені такої митної вартості за 1 методом (за ціною договору), оскільки вказане прямо передбачено ч. 10 ст. 58 МК України. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість на товари (15,19) визначено згідно цінової інформації ЄАІС ДФС за МД митне оформлення яких здійснено раніше, а саме: МД №UА209180/2019/61175 від 18.09.2019 року; МД № UА 209180/2019/70273 від 24.10.2019 року. Рівень митної вартості товару - 1,21 дол.США/кг.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 25.11.2019 ТОВ «ФРУТЛАЙФ» через митного брокера ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС було подано електронну митну декларацію, якій присвоєно № UА205040/2019/055347. Цією декларацією заявлено до митного оформлення в режимі імпорт наступний товар: груші свіжі Конференція, калібр 55+ мм, 2 сорту, врожаю 2019 року, вага нетто 19 500 кг в 1625 шт. ящиках розміщені на 26 піддонах.
Задекларований товар поставлено позивачеві на виконання умов міжнародного договору поставки № 051119 від 05.11.2019, який укладений з фірмою “KARSAD” (резидент Польщі), на підставі інвойсу № F/000050/19/ЕХ від 20.11.2019.
На підтвердження митної вартості товару декларантом до митного оформлення разом з митною декларацією відповідно до ч.2 ст.53 МК України було подано повний перелік наявних у нього документів.
Так, разом з митною декларацією № UА205040/2019/055347 на підтвердження митної вартості товарів подано наступні документи: міжнародний договір поставки № 051119 від 05.11.2019 (п.2 ч.2 ст.53 МК України) на умовах СРТ; інвойс № Р/000050/19/ЕХ від 20.11.2019 (п.3 ч.2 ст.53 МК України); платіжне доручення в іноземній валюті від 21.11.2019 (п.4 ч.2 ст.53 МК України “якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару”).
Додатково, в порядку ч.6 ст.53 МК України, декларантом подано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: митна декларація країни відправника №19РL445010Е1701031 від 22.11.2019 з перекладом на українську мову; комерційна пропозиція від 04.11.2019.
Однак, 25.11.2019 посадовою особою Волинської митниці ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості № UА205040/2019/000481/2.
Так, даним рішенням декларанту відмовлено у визнанні митної вартості товарів за основним методом та застосовано метод визначення митної вартості 2ґ (резервний метод).
Рішенням про коригування митної вартості № UА205040/2019/00048112 від 25.11.2019 змінено у бік збільшення митну вартість товару: груші свіжі Конференція, калібр 55+ мм, 2 сорту, врожаю 2019 року, вага нетто 19 500 кг в 1625 шт. ящиках розміщені на 26 піддонах, за МД № UА205040/2019/055347, а саме замість заявленої декларантом митної вартості даного товару 0,75 доларів США за 1 кг, тобто 14 625 доларів США (графа 27 рішення про коригування митної вартості), відповідачем встановлено митну вартість даного товару на рівні 1,21 доларів США за 1 кг, тобто 23595 доларів США (графа 30 рішенням про коригування митної вартості).
Прийняття відповідачем оскарженого рішення призвело до збільшення митних платежів за ввезення товару на митну територію України і випуск у вільний обіг в режимі “імпорт” на 60 777,66 грн (з яких 14 522,48 грн - мито, 46 255,18 грн - ПДВ).
Позивач після прийняття оскаржуваного рішення скористався своїм правом (ч.7 ст.55 МК України) на випуск товарів у вільний обіг за митною вартістю визначеною органом доходів і зборів з наданням фінансової гарантій передбаченої Розділом X МК України.
Підтвердженням даних обставин є МД № UА205040/2019/055415 від 25.11.2019.
На підставі рішення про коригування митної вартості № UА205040/2019/000481/2 від 25.11.2019 Волинською митницею ДФС було відмовлено позивачу в митному оформленні товару за МД № UА205040/2019/053061 та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205040/2019/03369 від 25.11.2019.
Правомірність та обґрунтованість рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення відповідачем прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.
За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У той же час, відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
За приписами ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку
митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення (у цьому випадку рішення про відмову у митному оформленні товару); відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. У свою чергу декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів”.
Декларантом, відповідно до вимог МК України, застосовано основний метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та вірно визначено митну вартість товару і документально підтверджено її числові значення відповідно до ст.53 МК України.
Щодо надання прайс-листа виробника, встановлено, що прайс-лист від 20.11.2019 був наданий відповідачу з першою митною декларацією, що підтверджується відомостями, викладеними в графі 18 оскаржуваного рішення.
Щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів, пов'язаних із пакуванням, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2.4 міжнародного договору поставки № 051119 від 05.11.2019 ціна товару включає в себе вартість пакування товару та окремо не сплачувалася.
Частиною 6 ст. 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Тягар доказування неповноти та/або недостовірні відомостей про митну вартість товарів покладено на орган доходів та зборів.
У разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Розглядаючи питання застосування методу визначення митної вартості слід зазначити, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення були порушені вимоги ст. 54, 55, 57, 58, 59, 60 МК України в частині застосування методу визначення митної вартості.
Відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом.
При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).
Однак, всупереч вимогам МК України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, оскаржене рішення містить лише посилання на номер митної декларації як на джерело інформації без будь-яких пояснень щодо коригувань та умов поставки.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема, зазначаються причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.
Відсутність інформації у митниці про митне оформлення ідентичних або подібних товарів не може бути підставою для застосування наступних методів.
Отже, при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
У рішенні про коригування митної вартості міститься лише посилання на наявні в ЄАІС ДФС митні декларації як на джерело інформації без наведення будь-яких характеристик порівнюваного товару.
Спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.
Окрім цього, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 в справі № 826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу, не спростовані відповідачем.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UА205040/2019/000481/2 від 25.11.2019 року, а також прийнята на її підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці ДФС UА205040/2019/03369 від 25.11.2019 року - є протиправними та підлягали скасуванню.
Дослідивши обставини та матеріали справи, аргументи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 160/11891/19 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак