08 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/456/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 р. (суддя Неклеса О.М.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
16.01.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, де, посилаючись на те, що відповідачем сформовані ППР форми «Ф», а саме, від 20.03.2018 р. № 8/1319 на суму 2083,33 грн про визначення податкового зобов'язання з транспортного засобу з фізичних осіб за 2017 р. та від 20.03.2018 р. № 968621 на суму 25 000 грн про визначення податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2018 р. ППР направлені поштою на адресу позивача, але лист повернуто з приміткою «за закінченням терміну зберігання». 12.09.2018 р. позивач сплатив податкові зобов'язання в розмірі 2083,33 та 25 000 грн, але відповідач вважає, що зобов'язання сплачені з порушенням граничного терміну сплати, тому 28.11.2018 р. складено акт камеральної перевірки № 72789/04-36-53-10, за наслідками чого прийнято ППР від 19.12.2018 р. № 0030575353, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб необхідно сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 5416,67 грн та зазначена якась сума 2916,67 грн 67 грн. Оскільки не погодився з прийнятим рішенням, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.12.2018 р. № 0030575353.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 р. адміністративний позов задоволено.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не виконано покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 р., прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що суд першої інстанції не вірно встановив фактичні обставини у справі та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2018 р. відділом майнових податків і зборів з фізичних осіб Лівобережного управління міста Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовані податкові повідомлення-рішення № 8/1319 (про визначення податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік на суму 2083,33 грн.) та № 968621 (про визначення податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік на суму 25000,00 грн.), граничний термін сплати яких є 02.08.2018 р.
З матеріалів справи також слідує, що 27.04.2018 р. на адресу позивача поштовим відправленням направлені податкові повідомлень-рішень від 20.03.2018 р. № 8/1319 на суму 2083,33 грн. та № 968621 на суму 25000,00 грн., але 04.06.2018 р. лист повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Судом встановлено, що позивач сплатив податкові зобов'язання 12.09.2018 р.
З матеріалів справи слідує, що 28.11.2018 р. посадовою особою Лівобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в зв'язку з чим складено акт № 72789/04-36-53-10, за наслідками чого прийнято ППР від 19.12.2018 р. № 0030575353, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб необхідно сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 5416,67 грн.
Крім того, судом встановлено, що в ППР помилково зазначена сума 2916,67 грн.
Статтею 75 ПК України передбачено, що «75.1.1. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах».
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що проведення камеральної перевірки та складання акту перевірки з відповідними висновками не порушують права платника податків та не створюють додаткових обов'язків для них.
Крім того, статтею 58 ПК України передбачено, що «58.3. Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу».
Відповідно статті 42 ПК України «42.2. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
…42.4. У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення».
Як слідує з матеріалів справи, з наданого відповідачем чеку не встановлено, які документи надсилалися поштовим відправленням і за якою, саме, адресою, а відмітка на наданому відповідачем конверті про сплив строку зберігання не дає можливості визначити дату.
Приймаючи до уваги вищевикладене, та той факт, що відповідачем всупереч ч.2 ст. 77 КАС України не доведено правомірність свого рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 р. - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова