Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 липня 2020 р. № 520/7753/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Рубан В.В.,
за участі
секретаря судового засідання - Кіт С.В.,
представника позивача - Ващенко Т.Д.,
представника відповідача - Пікули В.Ю..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16, код ЄДРПОУ 34859512) про визнання протиправною та скасування постанови ,-
Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 21.05.2020р. ВП 59591023 "Про накладення штрафу", винесену Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бойченком В.В.;
- судові витрати віднести на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова винесена всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Через канцелярію суду відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що державний виконавець зобов'язаний у строки, визначені законом, здійснити перевірку виконання боржником рішення суду та в разі його не виконання, встановити за яких причин рішення суду не виконане. У випадку невиконання рішення суду боржником без поважних причин, державний виконавець постановою притягує боржника до відповідальності із встановленням строку виконання рішення. А тому постанова державного виконавця прийнята відповідно до ст. ст. 63, 75 ЗУ «Про виконавче провадження" і є такою, що не підлягає скасуванню.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якій позивач підтримав доводи викладені в позовній заяві.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи встановив наступне.
02.08.2019 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головною територіального управління юстиції у Харківській області Бойченком В.В. винесено постанову «Про відкриття виконавчого провадження» ВП № 59591023 відносно боржника - Комунального підприємства «Харківські теплові мережі». Дана постанова винесена на підставі виконавчого листа № 639/4369/18 від 03.06.2019. виданого на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.02.2019 по справі № 639/4369/18, яким КП «Харківські теплові мережі» зобов'язано здійснити перерахунок оплати вартості послуг з централізованого опалення ОСОБА_1 , як споживачу за особовим рахунком 609106933, у опалювальний період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно, за вирахуванням оплати за 437,1 ГДж не отриманої теплової енергії.
Вказана постанова направлена на адресу позивача, відповідно до супровідного листа від 02.08.2019р. № 9059.
02.08.2020р. винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
02.09.2019р., 11.02.2020р., 12.03.2020р. представником позивача надавалися відповідачу заяви та пояснення в порядку ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" про неможливість виконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова № 639/4369/18 від 08.02.2019р.
27.04.2020р. позивачем на адресу відповідача подано заяву про залучення експерта.
17.01.2020р. та 23.03.2020р. стягувач ОСОБА_1 зверталася до відповідача зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та начальника відділу примусового виконання рішень.
12.05.2020р. на адресу відповідача надійшла ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.05.2020р. у справі № 639/1987/20, якою скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Савенкова Станіслава Михайловича, державного виконавця Бойченко Вадима Віталійовича задоволено частково.
Визнано бездіяльність Начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дилбаряна Арама Апавеновича щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця від 17 січня 2020 року, подану у виконавчому провадженні № 59591023.
Зобов'язано Начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дилбаряна Арама Апавеновича розглянути скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця від 17 січня 2020 року, подану у виконавчому провадженні № 59591023.
Визнано бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бойченка Вадима Віталійовича щодо невиконання вимог ст. 18 та частин 1, 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № 59591023.
Зобов'язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бойченка Вадима Віталійовича здійснити виконавчі дії відповідно до вимог ст.18 та частин 1, 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № 59591023.
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
21.05.2020р. Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головною територіального управління юстиції у Харківській області Бойченком В.В. винесено постанову ВП № 59591023 про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання рішення суду на боржника Харківські теплові мережі накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.
01.06.2020 року КП «Харківські теплові мережі» отримана вказана постанова.
Позивач з постановою відповідача не згоден, вважає що рішення Жовтневого районного суду м. Харкова у справі № 639/4369/18 не виконується ним з поважних причин, про що він повідомляв відповідача, отже на його думку спірна постанова є протиправною та такою, яка підлягає скасуванню, в зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Відповідно до положень ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частиною 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Представник позивача в судовому засіданні та в позові стверджує, що судове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.02.2019 по справі № 639/4369/18, не можливо виконати в тій формі в якій вона прийнята та посилається на те, що станом на даний час відсутній відповідний унормований чинним законодавством України спосіб для здійснення перерахунку ( як-то методика чи порядок, тощо) оплати вартості послуг з централізованого опалення споживачу за вирахуванням оплати за певну кількість 1 Дж.
З цього приводу суд зазначає, що рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.02.2019 по справі № 639/4369/18, набрало законної сили.
Вказаним рішення відповідача Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" зобов'язано саме здійснити перерахунок оплати вартості послуг з централізованого опалення ОСОБА_1 , як споживачу за особовим рахунком 609106933, у опалювальний період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно, за вирахуванням оплати за 437,1 ГДж не отриманої теплової енергії.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно до положень ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Поважність причин невиконання вказаного рішення позивач фактично обґрунтовує своєю незгодою з ним. Отже, суд приходить до висновку, що незгода з рішенням суду, яке набрало законної сили, не є поважною причиною для його невиконання та не є підставою для невжиття державним виконавцем дій передбачених ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", а саме накладення штрафу.
Крім того, суд приймає до уваги, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.05.2020р. зобов'язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бойченка Вадима Віталійовича здійснити виконавчі дії відповідно до вимог ст.18 та частин 1, 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № 59591023.
Окремо, суд вважає за необхідне, звернути увагу позивача, що відповідно до ч.3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу від 21.05.2020 у ВП № 59591023, винесена головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харкова) Бойченком В.В. з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому, підстави для її скасування відсутні.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується в порядку ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16, код ЄДРПОУ 34859512) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.