вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1628/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕШ ЛТД"
до Приватного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа 1-го ступеня Дошкільний навчальний заклад" "ХЕППІ ЛЕНД"
про стягнення 514 215,00 грн.
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД» про забезпечення позову
Суддя Чонгова С.І.
Без виклику представників сторін
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРЕШ ЛТД" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа 1-го ступеня Дошкільний навчальний заклад" "ХЕППІ ЛЕНД" про стягнення 514 215,00 грн. за договором оренди приміщення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідно до виставлених за договором рахунків та актів відповідач за період з 01.09.2019 по 29.05.2020 фактично спожив послуг з оренди на загальну суму 514 215,00 грн. За весь період відповідач використовував об'єкт оренди, але не сплачував позивачу орендну плату, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 514 215,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2020 відкрито провадження у справі; підготовче судове засідання призначено на 27.07.2020.
23.06.2020 від Приватного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа 1-го ступеня Дошкільний навчальний заклад" "ХЕППІ ЛЕНД" надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
03.07.2020 від Приватного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа 1-го ступеня Дошкільний навчальний заклад" "ХЕППІ ЛЕНД" надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечує в повному обсязі проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що жодного договору між позивачем та відповідачем укладено не було. Відповідач стверджує, що між сторонами велися лише перемовини щодо можливості укладення такого договору, але сам договір сторони ніколи не підписували, так як відповідний договір оренди для здійснення діяльності школи було укладено з ОСОБА_1 , згідно якого відповідач і сплачував орендну плату за користування приміщеннями.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.2020 підготовче судове засідання відкладено та призначено на 10.08.2020.
28.07.2020 від Товариства з обмежено відповідальністю «ФРЕШ ЛТД» надійшла заява про забезпечення позову, якою просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 514 215,00грн на банківському поточному рахунку відповідача.
В обґрунтування заяви позивач вказує, що оскільки відповідач, починаючи з 01.09.2019 зловживав своїм обов'язком зі сплати орендної плати згідно п.п. 3.1, 3.2 догоору оренди приміщення б/н від 29.05.2019 (в результаті чого утворилась заборгованість), але фактично продовжував користуватись орендованим майном та використовував його в своїх інтересах з метою отримання доходів від надання освітніх послуг, ігноруючи права позивача, існують підстави побоюватися, що така позиція відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в цій справі.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву суд встановив наступне.
Згідно ст.ст. 136, 137 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Разом з тим, згідно з п. 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Заявником не доведено суду обставин та не надано документів на підтвердження подальшого утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідачів у майбутньому.
Крім того, суд враховує, що оцінка правомірності дій відповідача визначається в процесу слухання справи, є спірною і прийняття вказаних позивачем заходів забезпечення позову може спричинити збитки у господарській діяльності та отриманні прибутків відповідачами чи третьою особою, а отже, не буде забезпечено збалансованості інтересів сторін.
Враховуючи викладені обставини суд вважає що, підстав для задоволення поданої заяви не має.
Частиною 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, ст. 136, ст. 137, ч. 6 ст.140, ст. 234 ГПК України суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД» у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 29.07.2020.
Суддя С.І. Чонгова