вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" липня 2020 р. Справа№ 910/10539/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Ходаківської І.П.
Андрієнка В.В.
при секретарі Островерха В.Л.
за участю представників
від позивача: не з'явились;
від відповідача-1: Кріль В.О.;
від відповідача-2: не з'явились;
від прокуратури: Ющенко М.А., Годлевська-Коновалова А.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємства "Будсервіс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 (повний текст складено 03.01.2020)
у справі № 910/10539/19 (суддя Демидов В.О.)
за позовом Виконувача обов'язків керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача Північного офісу Держаудитслужби
до відповідачів:
1.Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації
2. Приватного підприємства "Будсервіс"
про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору будівельного підряду
05.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Виконувача обов'язків керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача Північного офісу Держаудитслужби до Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (назва якого змінена після перейменування з Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації) та Приватного підприємства "Будсервіс" про визнання недійсним рішення тендерного комітету Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації в частині визнання таким, що тендерна пропозиція Приватного підприємства "Будсервіс" відповідає вимогам тендерної документації та визначення Приватного підприємства "Будсервіс" переможцем відкритих торгів, оформленого протоколом №457 засідання тендерного комітету Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації від 14.08.2018 та договору №200-18 будівельного підряду по об'єкту "Капітальний ремонт вул. Борисівське Поле (в межах вул. Б.Хмельницького та вул. М.Грушевського) з влаштуванням тротуару в м. Переяслав-Хмельницький Київської області (І Черга) від 29.08.2018, укладеного між Департаментом регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації та Приватним підприємством "Будсервіс", предметом якого є виконання робіт з капітального ремонту вул. Борисівське Поле (в межах вул. Б.Хмельницького та вул. М.Грушевського) з влаштуванням тротуару в м. Переяслав-Хмельницький Київської області (І Черга) на суму 16 101 282 грн.
Позов мотивовано тим, що учасник закупівлі з капітального ремонту вул. Борисівське Поле з влаштування тротуару в м. Переяслав-Хмельницький ПП "Будсервіс" надав недостовірні відомості про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів та долучив договір субпідряду №24 від 06.04.2017 з ознаками підробки, у якому зазначено відомості про проведення послуг з ремонту автомобільних доріг, які не відповідають дійсності, а отже у нього відсутнє підтвердження виконання аналогічного договору, що порушує вимоги підпункту 3 пункту 5 розділу ІІІ тендерної документації. Вказане свідчить, що ПП "Будсервіс" не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" та Тендерній документації. За вказаних обставин, його пропозиція підлягала відхиленню на підставі ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якої замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів у разі, якщо учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим ст. 16 цього Закону.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 910/10539/19 позов задоволено. Визнано недійсним рішення тендерного комітету Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації в частині визнання таким, що тендерна пропозиція Приватного підприємства "Будсервіс" відповідає вимогам тендерної документації та визначення Приватного підприємства "Будсервіс" переможцем відкритих торгів, оформленого протоколом №457 засідання тендерного комітету Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації від 14.08.2018. Визнано недійсним договір №200-18 будівельного підряду по об'єкту "Капітальний ремонт вул. Борисівське Поле (в межах вул. Б.Хмельницького та вул. М.Грушевського) з влаштуванням тротуару в м. Переяслав-Хмельницький Київської області (І Черга) від 29.08.2018, укладеного між Департаментом регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації та Приватним підприємством "Будсервіс", предметом якого є виконання робіт з капітального ремонту вул. Борисівське Поле (в межах вул. Б.Хмельницького та вул. М.Грушевського) з влаштуванням тротуару в м. Переяслав-Хмельницький Київської області (І Черга) на суму 16 101 282 грн. Стягнуто з Приватного підприємства "Будсервіс" (03022, м. Київ, вул. Амурська, буд. 8, ЄДРПОУ 22432817) на користь Прокуратури Київської області (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) судовий збір у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області, код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172; рахунок отримувача - 352160098015641.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Будсервіс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 910/10539/19, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 910/10539/19 .
Вимоги та доводи апеляційної скарги, мотивовані тим, що судом першої інстанції не було враховано всі обставини, які мають значення для справи, а саме, директор ПП «Будсервіс» ОСОБА_1 не знав та не міг знати про укладення чи не укладення договору субпідряду № 24 між ПАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління №82" та ПП «Будсервіс» від 06.04.2017. Перехід права власності (корпоративних прав) на ПП «Будсервіс» від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та призначення його директором відбулося 22.06.2018 згідно рішення учасника (власника) № 22/06/18, а договір субпідряду № 24 між ПАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління №82" та ПП «Будсервіс» було укладено 06.04.2017. Під час виконання робіт за спірним договором у замовника відсутні будь-які претензії до відповідача з якості виконаних робіт чи строків їх надання, а, отже, інтереси держави не були порушені.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2020 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Владимиренко С.В., суддів Ходаківської І.П., Демидової А.М.
26.02.2020 у процесі здійснення підготовчих дій відповідно до ст. 267 Господарського процесуального кодексу України суддя Демидова А.М. заявила самовідвід від розгляду справи № 910/10539/19. Заява судді про самовідвід заявлена з метою недопущення сумнів у її неупередженості, що можуть виникнути у зв'язку з тим, що її близька особа розглядала дану справу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 заяву судді Демидової А.М. про самовідвід від розгляду справи № 910/10539/19 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Будсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 задоволено. Матеріали справи № 910/10539/19 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2020 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Владимиренко С.В., суддів Євсікова О.О., Ходаківської І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будсервіс" на рішення господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 910/10539/19 залишено без руху. Роз'яснено Приватному підприємству "Будсервіс", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, які підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги та докази, які підтверджують надіслання стороні у справі - Північному офісу Держаудитслужби копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення.
23.03.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Будсервіс", надійшов супровідний лист з доданими доказами сплати судового збору в розмірі 5 763 грн (квитанція 0.0.1658857472.1 від 23.03.2020) та доказами надсилання її копії сторонам, а саме, Північному офісу Держаудитслужби.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 910/10539/19 та поновлено Приватному підприємству "Будсервіс" зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Будсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 910/10539/19. Повідомлено сторін, що у зв'язку з встановленням на території України карантину відповідно до Постанови КМУ №211 від 11.03.2020, про дату і час судового засідання за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Будсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 910/10539/19 учасники справи будуть повідомлені додатково. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 910/10539/19.
04.05.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Бориспільської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 910/10539/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 призначено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Будсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 910/10539/19 на 16.06.2020.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у зв'язку з перебуванням судді Євсікова О.О. у відпустці з 16.06.2020, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/10539/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді - Ходаківська І.П., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 910/10539/19 до провадження вказаною колегією суддів.
16.06.2020 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду до початку судового засідання від представника ПП «Будсервіс» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що ухвала суду апеляційної інстанції від 02.06.2020 на адресу ПП «Будсервіс» - 03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 8-Є не надходила, про дату засідання ПП «Будсервіс» дізналось 15.06.2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень, що не дало змогу спланувати діяльність та особисто прибути на розгляд апеляційної скарги. Також зазначив, що з 01.06.2020 місцезнаходженням ПП «Будсервіс» є: 03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 8-Є.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 розгляд справи № 910/10539/19 відкладено на 28.07.2020.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 у зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці з 20.07.2020, сформовано для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Будсервіс" у справі № 910/10539/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді - Андрієнко В.В., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2020 прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 910/10539/19 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді - Андрієнко В.В., Ходаківська І.П. із зазначенням, що розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Будсервіс" відбудеться 28.07.2020.
Представники Північного офісу Держаудитслужби та Приватного підприємства "Будсервіс" в судове засідання 28.07.2020 не з'явилися, тоді як були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду даної справи судом апеляційної інстанції згідно ст.120 Господарського процесуального кодексу України.
Представник прокуратури в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
23.07.2018 в електронній системі публічних закупівель "prozorro.gov.ua" розміщено оголошення (ідентифікатор закупівлі - UA-2018-07-23-001636-b) про проведення відкритих торгів на закупівлю робіт капітального ремонту вул. Борисівське Поле (в межах вул. Б.Хмельницького та вул. М.Грушевського) з влаштуванням тротуару в м. Переяслав-Хмельницький Київської області (І Черга).
Рішенням тендерного комітету Департаменту Київської ОДА від 23.07.2018 (протокол №359) затверджено тендерну документацію щодо проведення відкритих торгів на закупівлю робіт з капітального ремонту вул. Борисівське Поле в межах вул. Б.Хмельницького та вул. М.Грушевського) з влаштуванням тротуару в м. Переяслав-Хмельницький Київської області (І Черга), код ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація. Протоколом тендерного комітету Департаменту Київської ОДА №428 від 02.08.2018 внесено зміни до тендерної документації та викладено її у новій редакції у електронній системі. Очікувана вартість закупівлі склала 16 117 058 грн.
З реєстру отриманих тендерних пропозицій, судом першої інстанції встановлено, що для участі у процедурі закупівлі надійшли документи та пропозиції від двох учасників - суб'єктів господарювання, а саме: ТОВ "АВТ Еліос" з пропозицією 16 101 282 грн та ПП "Будсервіс" з пропозицією 16 110 252 грн 41 коп. Пониження ціни учасниками не проводилось.
З протоколу засідання тендерного комітету Департаменту Київської ОДА № 457 від 14.08.2018 вбачається, що замовником проведено перевірку інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним щодо відсутності підстав для відмови учаснику ПП "Будсервіс" та розглянуто зазначену тендерну пропозицію як найбільш економічно вигідну, та не встановлено підстав для її відхилення.
За результатами розгляду пропозиції, тендерним комітетом вирішено визначити ПП "Будсервіс" переможцем відкритих торгів та прийняти рішення про намір укласти договір про закупівлю робіт з вказаним учасником.
29.08.2018 за результатами проведеної процедури між Департаментом Київської ОДА та ПП "Будсервіс" укладено договір №200-18 будівельного підряду по об'єкту "Капітальний ремонт вул. Борисівське Поле в межах вул. Б.Хмельницького та вул. М.Грушевського) з влаштуванням тротуару в м. Переяслав-Хмельницький Київської області (І Черга) на суму 16 101 282 грн.
В п. 1.1 вказаного договору зазначено, що підрядник зобов'язується своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах Договірної ціни, що наведена в розділі ІІІ договору, виконати роботи з Капітального ремонту вул. Борисівське Поле в межах вул. Б.Хмельницького та вул. М.Грушевського) з влаштуванням тротуару в м. Переяслав-Хмельницький Київської області (І Черга) за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.
Строки виконання робіт - до 31.12.2019, якщо інше не встановлено календарним графіком виконання робіт, в якому зазначаються дати початку та закінчення всіх основних видів робіт та об'єкту будівництва в цілому, передбачених даним договором (п. 2.1. договору).
З останньої редакції тендерної документації, яка затверджена рішеннями тендерного комітету Департаменту Київської ОДА (протокол від 02.08.2018 №428), судом першої інстанції встановлено, що замовник установив для учасників відкритих торгів певні кваліфікаційні критерії, серед яких необхідно документально підтвердити досвід виконання договору аналогічного предмету закупівлі.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до преамбули цього Закону його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 20 цього Закону передбачено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
За правилами статей 16, 22 цього Закону тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв, до яких, зокрема, належить наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Згідно з частиною першою статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо:
1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;
3) наявні підстави, зазначені у ст. 17 і ч.7 ст. 28 цього Закону;
4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Відповідно до затвердженої позивачем тендерної документації, дотримання якої є предметом спору у даній справі, для документального підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів учасник надає інформаційну довідку про виконання аналогічного договору, в якій повинно бути зазначено: повне найменування контрагента, з яким укладено договір, його код ЄДРПОУ, місцезнаходження; ПІБ особи відповідальної за виконання робіт (із зазначенням контактного номеру телефону); номер та дата укладеного договору; предмет договору; найменування та місцезнаходження об'єкта, інформацію про стан об'єкта (введений в експлуатацію об'єкт, не введено в експлуатацію об'єкт) пункт 5 розділу 3 Тендерної документації.
На підтвердження документально досвіду виконання аналогічного договору ПП "Будсервіс" долучило довідку від 31.07.2018 №30/6-1, за якою підприємство підтверджує наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору шляхом посилання на виконання робіт з поточного ремонту автомобільної дороги комунальної власності вул. Шевченка в м. Корюківка Корюківського району Чернігівської області на підставі договору субпідряду №24 від 06.04.2017, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Шляхове ремонтно-будівельне управління №82" (замовник) та ПП "Будсервіс" (підрядник).
Згідно п.п. 1.1, 1.2 зазначеного договору замовник доручає, а підрядник ПП "Будсервіс" забезпечує за умовами договору виконання робіт з поточного середнього ремонту автомобільної дороги комунальної власності по вул. Шевченка в м. Корюківка Корюківського району Чернігівської області.
Пунктами 1.3, 1.6 договору передбачено, що строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг до 31.12.2017. Вартість договору складає 1 899 994 грн 04 коп.
Згідно п. 3.1 договору початок виконання договору з 01.06.2017.
Також, ПП "Будсервіс" долучено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3) за жовтень 2017 року на суму 1 889 994,04 грн.
Тоді як, з листа Корюківської міської ради Чернігівської області від 21.09.2018 №1333/04-03, судом першої інстанції встановлено, що упродовж 2017 року ПАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління №82" та ПП "Будсервіс" не мали жодних договірних відносин з Корюківською міською радою щодо проведення ремонтних робіт доріг комунальної власності.
Разом з тим, у відповідності до протоколу засідання тендерного комітету Управлінням капітального будівництва Чернігівської ОДА №557 від 27.06.2018 за результатами електронного аукціону та автоматичної оцінки тендерних пропозицій електронною системою закупівель визначено, що пропозиція учасника ФОП Мкртчян Лусік Зареєвна є найбільш економічно вигідною, тому його визнано переможцем закупівлі та 10.07.2018 укладено договір на поточний середній ремонт автомобільної дороги комунальної власності по вул. Шевченка в м. Корюківка Корюківського району Чернігівської області сумою 1 899 994,81 грн., а пропозиція ПАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління №82" не розглядалась та договір з останнім не укладався.
Таким чином, зазначений ПП "Будсервіс" в довідці про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору №30/6-1 від 31.07.2018 договір субпідряду №24 від 06.04.2017 не міг підтверджувати наявність досвіду виконання аналогічного договору.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що тендерна пропозиція ПП "Будсервіс" не відповідала умовам тендерної документації і підлягала відхиленню на підставі статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 73, 86 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували доводи прокурора.
Підставно врахував вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оспорюваним рішенням тендерного комітету Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації, оформленого протоколом тендерного комітету №457 від 14.08.2018, порушено вимоги ст. ст. 1, 3, 16, 28, 30 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому зазначене рішення підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.
Відповідно до ч.1 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, тобто, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту договору вимогам закону, моральним засадам суспільства, правоздатність сторін договору, у чому конкретно полягає неправомірність та інші обставини, що є істотними для правильного вирішення спору.
Статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю - це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
З аналізу вказаної норми вбачається, що договір про закупівлю є наслідком процедури закупівлі та укладається за її результатами.
З урахуванням невідповідності вищенаведеним вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", рішення тендерного комітету Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації, оформленого протоколом тендерного комітету №457 від 14.08.2018, визнаного судом недійсним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання недійсним на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України договору будівельного підряду №200-18 від 29.08.2018, укладеного між Департаментом регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської ОДА та ПП "Будсервіс" за результатами проведення відкритих торгів з порушенням вищенаведених вимог законодавства, як похідної вимоги від первісної вимоги.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводів в апеляційній скарзі щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Північного офісу Держаудитслужби у даній справі, ПП «Будсервіс» не наведено, тоді як згідно ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При здійсненні апеляційного розгляду у даній справі, судом апеляційної інстанції враховуються при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, судом першої інстанції вірно зазначено, що проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Відповідно до абзаців 1-2 ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно абзаців 1-3 частини 4 цієї ж статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч.3). Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.4). У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (абз.2 ч.5).
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-XII « Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні », назва Закону в редакції Закону № 5463-VI від 16.10.2012 (у редакції, чинній на момент звернення прокурором до суду).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення) (у редакції, чинній на момент звернення прокурором до суду), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Пунктом 6 Положення передбачено, що Держаудитслужба має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підп. 16); порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підп. 20); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підп. 23).
Згідно підпункту 3 пункту 4 цього ж Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель.
Положенням установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підп. 9 п. 4).
Згадані норми узгоджуються з положеннями ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, у п. 7 цієї статті передбачено право цього органу пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
У ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п. 10), а також при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (п. 13).
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.
Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, про що зазначено і в постанові Великої палати Верховного суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17.
Північний офіс Держаудитслужби набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, проте оскільки сторонами не доведено, а судами не встановлено, що вказаний орган, здійснюючи фінансовий контроль, виявив порушення законодавства у спірних правовідносинах, у нього не виникло право на звернення до суду із даним позовом, тому у спірних правовідносинах Держаудитслужба не набула статусу позивача.
Оскільки Північний офіс Держаудитслужби за результатами вирішення спору не набуває майнових прав чи майна, і немає підстав виправляти резолютивну частину судових рішень, а залучення його до участі у справі не впливає на права чи обов'язки учасників справи та не призводить до іншого результату вирішення спору, його доводи, викладені в поясненні на позовну заяву, є безпідставними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 912/898/18.
Відповідно до правової позиції, викладеної в ухвалі Верховного Суду від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, аналіз ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчить про наявність підстав для відповідного представництва.
З огляду на вказане, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 13.11.2018 у справі №910/2989/18, від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.01.2019 у справі №909/516/18, погодившись з доводами прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів держави.
Крім того, відповідно до п. 61 постанови Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №910/11919/17 згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.
Водночас, в постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Суд першої інстанції встановив, що прокурор зазначив у позовній заяві підставу для здійснення ним представництва, тобто виконав вимогу частини п'ятої статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Переяслав-Хмельницьким відділом Бориспільської місцевої прокуратури під час проведення моніторингу офіційного загальнодержавного веб-порталу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з питань публічних закупівель «prozorro.gov.ua» та проведених на території Переяслав-Хмельницького району державних закупівель встановлено порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» у діяльності Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації, який після зміни найменування найменується Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації.
За фактом можливого використання завідомо неправдивих документів під час проведення публічних закупівель робіт з капітального ремонту об'єктів на території Переяслав-Хмельницького району Київської області, Переяслав-Хмельницьким відділом Бориспільської місцевої прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42018111100000301 від 01.11.2018 за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України про що Бориспільською місцевою прокуратурою відповідно до «Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України», затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19.10.2006 N 346/1025/685/53, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1166/13040, проінформовано Північний офіс Державної аудиторської служби листом від 20.03.2019 №34-03-3599вих29, щодо проведеного моніторингу публічної закупівлі UA-2018-07-23-001636-b. Листом від 22.03.2019 №26-13-17-17/2467-2019 Північний офіс Державної аудиторської служби повідомив, що проведеною ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2014 по 31.01.2018, в ході якої вищезазначені процедури закупівель не перевірялися.
Моніторинг та перевірки процедур закупівель робіт з капітального ремонту об'єктів на території Переяслав-Хмельницького району, замовником яких був Департамент, Північним офісом Державної аудиторської служби не здійснювались.
При цьому зазначено, що за умови виявлення ознак порушень законодавства у сфері закупівель відповідно до ст.71 Закону України «Про публічні закупівлі» Північний офіс Державної аудиторської служби розгляне питання щодо проведення моніторингу вищезазначених закупівель, висновки про результати проведення яких будуть оприлюднені в електронній системі закупівель в установленні законодавством строки.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 71 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на момент звернення прокуратури до суду) рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно ч.3 ст. 71 названого закону рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель (ч.4 ст. 71 Закону України «Про публічні закупівлі»).
З відкритих відомостей оприлюднених на веб-порталі "prozorro.gov.ua" судом встановлено, що Північним офісом Державної аудиторської служби з дати отримання інформації від прокуратури про можливі порушення під час проведення Департаментом регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації, назву якої змінено на Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації публічної закупівлі UA-2018-07-23-001636-b ні після інформування місцевої прокуратури, ні після звернення прокуратури до суду та відкриття провадження у даній справі, не вжито заходів щодо моніторингу цієї закупівлі, відомості про початок проведення моніторингу не оприлюднено, моніторинг спірної публічної закупівлі не проведено, надаючи відповідь прокурору на його звернення, Північний офіс Державної аудиторської служби, свою позицію щодо порушення інтересів держави не висловив, про наміри самостійно звернутися з позовом чи провести перевірку щодо виявлених прокуратурою фактів не заявив, не спростував й тверджень щодо виявлених порушень законодавства, що свідчить про невиконання компетентними органами своїх функцій із захисту майнових інтересів держави, відсутність об'єктивних причин, які перешкоджали такому органу здійснити захист інтересів держави в цьому випадку, тобто про наявність бездіяльності Північного офісу Державної аудиторської служби щодо моніторингу та перевірки процедури публічної закупівлі UA-2018-07-23-001636-b. Враховуючи вищевикладене, такі дії Північного офісу Державної аудиторської служби були оцінені прокурором як бездіяльність, внаслідок чого прокурор в повідомленні Північному офісу Державної аудиторської служби від 30.07.2019 №34-03-40вих-19, зазначив про встановлення підстав та наміру здійснювати представництво інтересів держави в суді, надісланому Північному офісу Держаудитслужби згідно реєстру про просту кореспонденцію, яка здана у поштове відділення 08400 м.Переяслав-Хмельницький, київська область (Бориспільська місцева прокуратура) 30.07.2019.
Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п'ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор при поданні позовної заяви від 02.08.2019 №34-03-9095 вих.19 обґрунтував підстави для представництва інтересів держави в суді вказав, що Північний офіс Державної аудиторської служби не вжив заходів до оспорювання у судовому порядку процедури публічної закупівлі UA-2018-07-23-001636-b та укладеного на підставі цієї закупівлі правочину, не здійснив захисту інтересів держави, а також зазначив, що порушення процедури державних закупівель та укладення відповідного правочину є загрозою порушень економічних інтересів держави, завдання шкоди місцевому бюджету у вигляді незаконних втрат (тобто навів підстави для звернення з позовом).
Відповідачами не спростовано належними та допустимими доказами згідно ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України обставин, які свідчать про припущенні порушення норм матеріального права при проведенні публічної закупівлі та укладенні на її підставі оспорюваного правочину.
Згідно з ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги, мотивовані тим, що судом першої інстанції не було враховано всі обставини, які мають значення для справи, а саме, директор ПП «Будсервіс» ОСОБА_1 не знав та не міг знати про укладення чи не укладення договору субпідряду № 24 між ПАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління №82" та ПП «Будсервіс» від 06.04.2017, перехід права власності (корпоративних прав) на ПП «Будсервіс» від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та призначення його директором 22.06.2018 згідно рішення учасника (власника) № 22/06/18, тоді як договір субпідряду № 24 між ПАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління №82» та ПП «Будсервіс» було укладено 06.04.2017, а також відсутність будь-яких претензій до відповідача з якості виконаних робіт чи строків їх надання, а отже не порушення інтересів держави, не заслуговують на увагу, оскільки не свідчать про відсутність порушень вищенаведених норм матеріального права при проведенні публічних закупівель та укладенні оспорюваного правочину, та відповідно не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 910/10539/19 слід залишити без змін, як прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного підприємства "Будсервіс" задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство "Будсервіс".
Керуючись ст. ст. 129, 269-270, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будсервіс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 910/10539/19 - без змін.
2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство "Будсервіс".
3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 910/10539/19.
4. Матеріали справи № 910/10539/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 29.07.2020.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді І.П. Ходаківська
В.В.Андрієнко