Справа № 760/15024/20
Провадження № 1-кс/760/5071/20
15 липня 2020 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі : головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у межах досудового розслідування кримінального провадження №12020100090000604 від 28.01.2020, -
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у межах досудового розслідування кримінального провадження №12020100090000604 від 28.01.2020.
На обґрунтування клопотання зазначено наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.05.2020 року приблизно о 02 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 шляхом відчинення метало пластикових дверей балкону проникли до приміщення приватного будинку та будучи обізнаними, що у ньому зберігається чуже майно, вони з метою його крадіжки вступили в злочинну змову, при цьому розподіливши між собою злочинні ролі.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок крадіжки чужого майна, що зберігається у житловому приміщенні, впевнившись, що за їх діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, діючи за попередньою змовою згідно розподілених ролей, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_5 незаконно проникли через двері у вищевказане житлове приміщення, звідки таємно викрали викрали мобільний телефон Samsung S5 сріблястого кольору вартістю 3500 грн., із захисним склом вартістю 200 грн. в якому знаходилась сім карта мобільного оператору «Київстар» з номером НОМЕР_1 вартістю 100 грн., ударна дрель «Дніпро 4» вартістю 2500 грн., ручний міксер «Fiolent» синього кольору в кількості 2 шт. загальною вартістю 5000 грн., які належать ОСОБА_7 , мобільний телефон «Xiaomi redmi 7 note», чорного кольору вартістю 5000 грн., в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Київстар» вартістю 100 грн., мобільний телефон знаходився в силіконовому чохлі чорного кольору вартістю 200 грн., мобільний телефон марки «Vivo Y11» блакитного кольору вартістю 5000 грн. в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Київстар» номер НОМЕР_2 вартістю 150 грн., мобільний телефон марки «Vivo SK000AE» синього кольору вартістю 3700 грн. які належать ОСОБА_8 , мобільний телефон марки «Хiaomi redmi 5A», чорного кольору вартістю 3000 грн. в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_3 вартістю 150 грн., шуруповерт Makita у пластиковому кейсі зеленого кольору де знаходився зарядний пристрій та запасна батарея загальною вартістю 3000 грн. які належать ОСОБА_9 . В цей час, ОСОБА_4 , згідно розподіленої йому ролі знаходився на вулиці біля будинку та спостерігав щоб ніхто зі сторонніх осіб не перешкоджав здійсненню їхнього злочинного умислу.
Після чого, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , утримуючи при собі вищевказане майно потерпілих, сіли до салону автомобіля марки «HYUNDAI AVANTE», н.з. НОМЕР_4 , за кермом якого знаходився ОСОБА_5 , маючи реальну можливість розпорядитись чужим майном яким вони заволоділи в ході крадіжки, з місця вчинення злочину зникли на вищевказаному автомобілі, тим самим завдали потерпілим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 31600 гривень.
Прокурор зазначив, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненими за попередньою змовою групою осіб і поєднаними з проникненням в житлове приміщення, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України
16.05.2020 р. о 11:10 год. (фактичний час затримання 03:00 год. 16.05.2020 р.) ОСОБА_4 затриманий в порядку ст.208 КПК України.
16.05.2020 р. ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100090003254 від 16.05.2020 за ч.3 ст.185 КК України.
18.05.2020 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту стоком до 17.07.2020 включно, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100090003254 від 16.05.2020 за ч.3 ст.185 КК України.
Прокурор зазначив, що керуючись ст.217 КПК України, було винесено вмотивовану постанову про об'єднання матеріалів досудового розслідування кримінальних проваджень внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100090000604 від 28.01.2020 за попередньою кваліфікацією ч.3 ст.185 КК України, за № 12020100090002577 від 14.04.2020 за попередньою кваліфікацією ч.3 ст.185 КК України, за № 12020100090003056 від 06.05.2020 за попередньою кваліфікацією ч.3 ст.185 КК України, за № 12020100090003260 від 16.05.2020 за попередньою кваліфікацією ч.3 ст.185 КК України.
Двомісячний строк досудового розслідування по кримінальному провадженню закінчується 16.07.2020, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представиться можливим, оскільки необхідно: Забезпечити проведення товарознавчої експертизи по вилученим речовим доказам, які були вилучені в ході проведення обшуків з метою встановлення вартості викрадених речей та майна та встановлення матеріальних збитків, які були завдані потерпілим;У зв'язку з проведеними обшуками під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження, було вилучено майно та речі, які в подальшому було визнано речовими доказами, внаслідок чого виникла необхідність встановити право власності на вилучені речі та майно та встановити власників цього майна; Провести з дотриманням вимог ст. ст.104, 223, 229, 231 КПК впізнання речей з метою встановлення належності, вилучених в ході проведення обшуків речових доказів потерпілим у кримінальних провадженнях; Враховуюче тяжкість злочину і неможливість отримати інформацію в інший спосіб, та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказана інформація має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, виникла необхідність у долучені до матеріалів кримінального провадження документів, які містять дані щодо деталізації з'єднань абонента з номерами якими користувались потерпілі у вказаному кримінальному провадженні, шляхом отримання тимчасового доступу до речей і документів, на підставі ухвали суду; Здійснити, в порядку, встановленому законом, розсекречення ухвали Київського апеляційного суду про дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій згідно ст.263 КПК України; Виконати ряд інших слідчих дій по кримінальному провадженню, в яких виникне необхідність; Виконати вимоги ст.290 КПК України; Скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Тому керівником Київської місцевої прокуратури № 9 було винесено вмотивовану постанову про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців, що означає що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню триває.
Необхідність у продовженні вказаного запобіжного заходу прокурор вбачає у тому, що на його думку, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: а саме: підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення, а саме покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , не має постійного доходу, офіційно ніде не працює, суспільно - корисною працею не займається, немає на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей, крім цього підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин для уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, що негативно вплине на стан судового розгляду даного провадження, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме зникнути та перебувати тривалий час у розшуку, а для запобігання зазначених ризиків вважається недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.
Підозрюваний ОСОБА_4 , проти задоволення клопотання прокурора не заперечував.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорониз агальносуспільних прав та інтересів.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
16.058.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 185 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_4 .
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Крім того, відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_4 існують законні мета і підстави вважати, що є необхідність у продовженні запобіжного заходу.
Відповідно до чч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Тому, cлідчий суддя вважає законним і обґрунтованим застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком до 16.08.2020 року включно, заборонивши ОСОБА_4 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , із 23 год. 00. хв. по 07 год. 00 хв. наступного дня.
У зв'язку з цим, слідчий суддя також вважає обґрунтованим на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
1. прибувати до слідчого, прокурор, суду за першою вимогою;
2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 131, 177-178, 181, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити .
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком до 16.08.2020 року включно, заборонивши ОСОБА_4 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , із 23 год. 00. хв. по 07 год. 00 хв. наступного дня.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурор, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під домашнім арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру № 9.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваною в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Слідчий суддя :