Справа № 305/1022/19
Іменем України
27 липня 2020 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Кондора Р.Ю., Готра Т.Ю.
з участю секретаря судового засідання: Балаж Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області, ухваленого 02 грудня 2019 року головуючим суддею Марусяк М.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 13 листопада 2016 року, біля 17 години, вона поверталась з роботи додому по вулиці Івана Франка. У дворі будинку № 3 була велика собака породи "Алабай", яку умисно нацькував на неї ОСОБА_2 . Вона тривалий час проходила лікування в Рахівській лікарні від укусів собаки, який спричинив заподіяння ушкодження її здоров'я. 20 лютого 2017 року, було внесено повідомлення за №115 про початок досудового розслідування, правова кваліфікація кримінального провадження за ч.1 ст.125 КК України. Слідство проводить СВ Рахівського відділення поліції Тячівського відділу поліції головного управління національної поліції в Закарпатській області. Слідчі проводили не об'єктивно слідство та упереджено виносили постанови про закриття кримінального провадження, які були судом справедливо скасовані. Враховуючи те, що вже третій рік не проведено належного досудового розслідування в даному кримінальному провадженню, вважає таку бездіяльність слідчого незаконною. Окрім фізичної та матеріальної шкоди, діями відповідача також завдано їй немайнових витрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями. В момент коли відповідач нацькував на неї свою собаку породи " Алабай ", яка почала її загризати, останній спокійно спостерігав, як собака звалила її на землю і мало не вбила та зухвало усміхався. Після цього, вона перенесла значний фізичний біль, пережила емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності, страху за своє здоров'я, а головне страху за своє життя. Впродовж усього періоду лікування вона почувалась незручно, дискомфортно, була змушена пристосовуватись до негативних умов існування. До цього часу в неї продовжуються проблеми зі здоров'ям у вигляді періодичних болів, обмеження фізичної активності. Розмір моральної шкоди оцінює у розмірі 80 000 гривень. На підставі наведеного просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 2055 гривень та моральну шкоду у розмірі 80000 гривень.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 02.12.2019 року, відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування скарги посилається на неповне дослідження судом доказів, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Суд не звернув уваги на недоліки слідства, а саме: слідством свідомо затягується досудове розслідування; безпідставно виносилися постанови про закриття кримінального провадження, які в подальшому були скасовані; в матеріалах кримінального провадження знаходиться її заяви про перекваліфікацію злочину, які ігноруються слідчими; працівники поліції умисно відмовляються приймати від неї будь-які заяви. Також суддя не викликала та не допитала у судовому засіданні ОСОБА_2 , щоб він пояснив суду свої дії та чому він впливає на слідство.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Встановлено, що згідно висновку експерта №153 від 16.02.2017 складеного завідуючим Рахівського районного відділення СМЕ Боднар П.І. на підставі постанови слідчого СВ Рахівського ВП ГУНП в З/о у громадянки ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді 2-х рубців внутрішньої поверхні правої плечової ділянки. Дані тілесні ушкодження є наслідками укушених ран. При цьому, з постанови відомо, що 13.11.2016, біля 17 години, невстановлена особа на території дворогосподарства по АДРЕСА_2 , нацькувала собаку породи "алабай" на громадянку ОСОБА_1 , яка в той час проходила по вулиці біля вказаного дворогосподарства, внаслідок чого собака накинулась на потерпілу та покусала її, чим спричинила останній тілесні ушкодження (а.с.42).
Згідно листків непрацездатності серії АДД №219268 та серії АДД №219291 громадянка ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні з 14.11.2016 по 08.12.2016, з діагнозом множинні кусані рани правого плеча (а.с.51, 52).
Також з матеріалів справи вбачається, що по даному факту Слідчим відділенням Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області зареєстровано кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №42017071160000012 від 16 лютого 2017 року, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Згідно відповіді начальника СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області від 13.08.2019 дане кримінальне провадження перебуває на стадії "у провадженні", рішення по ньому не прийнято, жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, проводяться слідчі (розшукові) дії (а.с.64.).
А згідно відповіді начальника Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області від 13.08.2019 працівниками Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, відносно ОСОБА_2 , адміністративний протокол не складався, однак 17.06.2018 по даному факту до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.154 КУпАП притягнуто громадянина ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_3 . Протокол відносно останнього, 19.06.2018 скеровано до адміністративної комісії Ясінянської селищної ради (а.с.71).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено, що саме відповідач ОСОБА_2 винний у спричиненні їй тілесних ушкоджень, у вигляді укусів собаки породи " Алабай ". Суд зазначив, що по даному факту до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.154 КУпАП притягнуто іншого громадянина, а отже, позов пред'явлено до неналежного відповідача.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Всупереч вказаним нормам ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів того, що саме відповідач ОСОБА_2 винний у спричиненні їй тілесних ушкоджень, у вигляді укусів собаки породи " Алабай ". Її твердження, що ОСОБА_2 нацькував на неї собаку, нічим не підтверджено, жодних доказів, які б підтверджували вину відповідача ОСОБА_2 у спричиненні позивачці ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, нею не надано суду.
Відтак, суд першої інстанції вірно виходив з недоведеності факту спричинення позивачу шкоди саме відповідачем.
Також, як вірно зазначено судом, по даному факту до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.154 КУпАП притягнуто громадянина ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_3 . Вказане у свою чергу свідчить про пред'явлення позову до неналежного відповідача, що є безумовною підставою для відмови в його задоволенні.
Доводи апеляційної скарги не спростовуються даних висновків суду першої інстанції.
Апеляційний суд відхиляє всі доводи апеляційної скарги, які стосуються недоліків слідства у кримінальному провадженні №42017071160000012, оскільки в даному цивільному провадженні суд не вправі давати оцінку рішенням чи діями органу досудового розслідування, порядок оскарження яких регулюється КПК України.
Отже, такі доводи апеляційної скарги не мають самостійного правового значення та підлягають відхиленню.
Також недоречним є посилання апелянта на не допит судом ОСОБА_2 , оскільки відповідної заяви про допит відповідача як свідка позивач до суду першої інстанції не подавала, а отже, суд першої інстанції і не повинен був вирішувати таке питання.
Таким чином, перевіривши вимоги апеляційної скарги в межах її доводів, апеляційний суд вважає, що вона, відповідно до ст. 375 ЦПК України, підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Рахівського районного суду від 02 грудня 2019 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 28 липня 2020 року.
Суддя-доповідач:
Судді: