вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" липня 2020 р. Справа№ 910/4040/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Коробенка Г.П.
Кравчука Г.А.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу представника позивачів
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2020
у справі №910/4040/20 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом :
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ВЕСТ"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІР"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАН О"
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН ПРАЙД"
5. Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА ПЛАТИНУМ"
6. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ОЙЛ ПЛЮС"
7. Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКСІС ПЛЮС"
8. Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДАЛ ПРАЙМ"
9. Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕВЕРС ОІЛ"
10. Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКС ОЙЛ"
11. Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДХОЛ"
12. Товариства з обмеженою відповідальністю "НК МАРСЕЛЬ"
13. Товариства з обмеженою відповідальністю "НК ВАЛЕНСІЯ"
14. Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРВІНОК-ІНВЕСТ"
15. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМІНАНТ ТОРГ"
16. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНК ПРОМ"
17. Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ХОЛ
18. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС ОЙЛ"
19. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЙЛОР ХОЛД"
20. Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛАН ОЙЛ"
21. Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРС 2018"
22. Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРНЕТТА-ТОРГ"
23. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТУШ"
24. Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛІНГ ОІЛ"
25. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЬМІРА ОЙЛ"
26. Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРЕЙ-С"
27. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСПЕР-С"
28. Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕРА ОЙЛ"
29. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄС-С"
30. Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕФІЛЛ"
31. Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНСІС"
32. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРЕН"
33. Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТЛЕЯ"
34. Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВОР"
35. Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВАРА М"
36. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОРЕС"
37. Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ПЕТРОЛ"
38. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ-ОІЛ"
до:
1. Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТОН КОМПАНІ"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГМЕГАМАРТ"
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ-ПРОСТІР"
5. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОНГ БРІДЖ ЛТД"
6. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАЙК ІНТЕРПРАЙЗ"
7. Товариства з обмеженою відповідальністю "САТУРН-11"
8. Товариства з обмеженою відповідальністю "СИЛМА ТРЕЙД"
9. Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНТРЕЙД"
10. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС ІНВЕСТМЕНТ"
11. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛ-ПРОФІТ"
12. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК ПЛЮС"
13. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІОН КОРПОРЕЙШН"
14. Приватного підприємства "АЛЬКОР МАРКЕТ"
15. Приватного підприємства "АСГАРД-ТК"
16. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНЕР ТРЕЙД"
про визнання недійсними договорів та визнання права користування,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 червня 2020 року повернуто позивачам позовну заяву про визнання недійсними з моменту укладення положень договорів лізингу, укладених з Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", та визнання права користування (оренди) позивачів за договорами оренди.
Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, представник позивачів звернулась з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу і передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду позовної заяви.
Заявник вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки позовна заява вже поверталась ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2020, однак вказана ухвала була скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 і згідно положень ч.7 ст. 174 ГПК України суд не має права повторно повертати позовну заяву; судом повернуто позовну заяву за відсутності її оригіналу, оскільки на даний час оригінал позовної заяви знаходиться у представника позивачів; позивачами не порушено правила об'єднання позовних вимог, оскільки позовні вимоги стосуються нерухомого майна - АЗС, що належать на праві власності одній особі (ПАТ КБ "Приватбанк"), документи і докази містять тотожні положення, доводи і аргументи, які підтверджуються вимоги, є спільними для всіх позивачів, роз'єднання позовних вимог може призвести до прийняття різних рішень в один і тих же правовідносинах; вважає порушеним право позивачів на справедливий судовий розгляд.
26 червня 2020 року представником позивача були подані додаткові пояснення до апеляційної скарги, у яких вона вказує, що до подання даного позову позивачами була подана заява про забезпечення позову, яка була частково задоволена ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у справі №910/3414/20 (залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020), тому позивачі, в силу положень ч.3 ст.138 ГПК України, повинні були пред'явити позов протягом десяти днів.
30 червня 2020 року від представника відповідача 1 (АТ КБ "Приватбанк") надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 20 липня 2020 року, сторонам роз'яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.
20 липня 2020 року від відповідача 1 (АТ КБ "Приватбанк") надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що Північний апеляційний господарський суд постановою від 20.03.2020 передав справу до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду, тому суд першої інстанції мав право вирішувати питання про прийняття позовної заяви до розгляду та, враховуючи наявність підстав, повернути позовну заяву через порушення правил об'єднання позовних вимог; підстави повернення судом позовної заяви ухвалами від 20.03.2020 та від 16.06.2020 є різними; положення ч.5 ст.173, п.2 ч.5 ст.174 ГПК України прямо забороняють об'єднувати позовні вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, а предметом позову є, у тому числі, визнання права користування нерухомим майном, яке знаходиться за межами міста Києва, тому ці вимоги не підсудні Господарському суду міста Києва; заявлені позовні вимоги не підлягають роз'єднанню, оскільки у цьому випадку розгляд позовних вимог повинен здійснювати суддя, який прийняв рішення про роз'єднання; позивачі не мають спільних прав та обов'язків перед АТ КБ "Приватбанк", а також перед іншими відповідачами, що виключає можливість пред'явлення спільного позову; для встановлення фактичних обставин справи судом має бути досліджено 22 договори лізингу та 176 договорів оренди, які укладені між позивачами та відповідачами, і сумісний розгляд цих вимог суттєво ускладнить вирішення спору; позовні вимоги, заявлені у позові, не залежать одна від одної, тому не можуть вважатися основною та похідною; відсутність оригіналу позовної заяви не перешкоджала прийняттю оскаржуваної ухвали; доводи АТ КБ "Приватбанк" у даному відзиві викладені з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.12.2019 у справі №922/2485/19.
Крім того, у відзиві, з посиланням на частини 1-2 ст.271 ГПК України, заявлено клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю учасників справи з повідомленням.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Інші відповідачі не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду.
Частиною 2 ст. 270 ГПК України встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Враховуючи, що апеляційне провадження у даній справі було відкрито 30 червня 2020 року, апеляційна скарга має бути розглянута до 30 липня 2020 року включно.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
17 березня 2020 року представником позивачів (38 юридичних осіб) - адвокатом Неупокоєвою Н.К. подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву до відповідачів (16 юридичних осіб), у якому вона просила суд:
- визнати недійсними з моменту укладення положення договорів лізингу (пункти 5.1.5), укладених між ПАТ КБ "Приватбанк" (відповідач 1) та кожним з відповідачів 2 - 16 (згідно переліку наведеного у позові - всього 22 договори лізингу);
- визнати право користування (оренди) позивачів за договорами оренди об'єктів нерухомого майна (за кожним з позивачів окремо згідно переліку наведеного у позові - всього 176 об'єктів).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2016 році між ПАТ КБ "Приватбанк" та іншими відповідачами (окремо із кожним) були укладені договори фінансового лізину, за якими були передані в лізинг об'єкти нерухомого майна (автозаправні станції). У подальшому ці об'єкти на підставі договорів оренди були передані відповідачами позивачам. Однак, умови договорів фінансового лізингу (п.5.1.5) передбачають можливість примусового повернення майна в беззаперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса і вказані дії на даний час вчиняються банком, що, за доводами позивачів, порушує їх права.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2020 у справі №910/4040/20 позовну заяву повернуто позивачам на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).
Ухвала суду першої інстанції була мотивована тим, що надані представником позивачів ордери на надання правової допомоги не містять всіх обов'язкових реквізитів, передбачених Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, а саме, відсутній підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро (у графі "Адвокат"), натомість, ці ордери містять тільки підпис керівника адвокатського бюро/об'єднання, а тому не можуть бути належними та достатніми підтвердженнями правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, у зв'язку з чим не приймається судом, як належні та допустимі докази на підтвердження наявності в адвоката Н.К. Неупокоєвої повноважень на представництво інтересів позивачів в Господарському суді міста Києва, в тому числі права на підписання від імені позивачів позовної заяви.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19 травня 2020 року було задоволено апеляційну скаргу. Скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2020. Справу передано до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.
04 червня 2020 року матеріали справи були надійшли до Господарського суду міста Києва.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Київської області від 16 червня 2020 року повернуто позивачам позовну заяву та додані до неї документи з підстав порушення правил об'єднання позовних вимог.
Обґрунтовуючи підстави для повернення позовної заяви, суд першої інстанції вказав на те, що для встановлення фактичних обставин справи судом має бути досліджено 22 договори лізингу, укладені різним юридичними особами та 176 договорів оренди, які укладені між позивачами та відповідачами, а відтак, сумісний розгляд заявлених позивачами вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки заявлені позовні вимоги виникають з різних підстав та, відповідно, підтверджуються різними доказами, що суттєво утруднить вирішення спору, а також призведе до порушення процесуального законодавства щодо строків вирішення спорів, що, відповідно, виключає можливість їх спільного розгляду в одному судовому провадженні.
Проте, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що вказана ухала прийнята з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.
Як роз'яснено у 3.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" повертаючи позовну заяву згідно з частиною першою статті 63 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017), господарський суд повинен зазначити у відповідній ухвалі всі підстави такого повернення, які наведені у цій частині і під які підпадає заява, що повертається. Недопустимим є повертати позовну заяву з підстав, які мали місце й при первісному зверненні з позовом, але не були встановлені й зазначені судом як підстави для повернення первісно поданої позовної заяви.
З матеріалів справи вбачається, що повертаючи позовну заяву вперше (ухвалою від 20.03.2020), Господарський суд міста Києва, в якості підстави для повернення, послався лише на положення п.1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, вказавши на відсутність доказів наявності у адвоката Н.К. Неупокоєвої повноважень на представництво інтересів позивачів
Вказана ухвала була скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 19 травня 2020 року.
Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позовної заяви справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Частиною 7 ст. 174 ГПК України встановлено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду, суд не має права повторно повертати позовну заяву.
Отже, норми вказаної статті містять заборону суду першої інстанції повторно повертати позовну заяву у разі скасування його ухвали про повернення позовної заяви.
При цьому, вказана стаття не містить виключень та не надає суду право повернути позов з інших підстав, що спростовує доводи відповідача 1, викладені у відзиві, щодо можливості повернення позову у даному випадку.
Доводи відповідача 1 про те, що скасовуючи ухвалу від 20.03.2020 апеляційний господарський суд направив справу для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду, а не для продовження розгляду, тому суд першої інстанції правомірно перевірив наявність підстав для її повернення, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки продовження розгляду можливе після стадії прийняття до розгляду.
Щодо висновку суду та доводів відповідача 1 про порушення правил об'єднання позовних вимог, то відповідно до ч. 6 ст. 173 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Отже, у разі, якщо суд першої інстанції прийде до висновку, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, він не позбавлений можливості роз'єднати позовні вимоги.
Норми вказаної статті також не забороняють передачу роз'єднаних позовних вимог на розгляд іншому господарському суду, до виключної юрисдикції (підсудності) якого відноситься спір щодо відповідного нерухомого майна.
Посилання відповідача 1 на правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду у справі №922/2485/19, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки зазначена постанова прийнята за інших обставин справи та іншої фактично-доказової бази, ніж у даній справі, оскільки у справі, яка переглядались Верховним Судом, позовну заяву було повернуто лише один раз та, відповідно, не застосовувались положення ч. 7 ст. 174 ГПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, ухвала Господарського суду Київської області від 16 червня 2020 року підлягає скасуванню з направленням справи для розгляду до суду першої інстанції.
Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.
Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу представника позивачів задовольнити.
2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16 червня 2020 року.
3. Справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28.07.2020.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді Г.П. Коробенко
Г.А. Кравчук