20.07.2020 Справа № 756/6398/20
Унікальний № 756/6398/20
Провадження № 3/756/3318/20
Іменем України
20 липня 2020 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Яценко Н.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за ст.124, ч.1 ст.130 КпАП України, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №413339 від 13.05.2020 року, 13.05.2020 о 22 год. 40 хв. в м. Києві, вул. Маршала Малиновського, 25, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем марки «Деу», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу «Драгер» ARHK 0501, зі згоди водія, у присутності двох свідків, результат - 1,61 пром. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №413340 від 13.05.2020 року, 13.05.2020 о 22 год. 40 хв. в м. Києві, вул. Маршала Малиновського, 25, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем марки «Деу», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнилась в безпечності та скоїла зіткнення з автомобілем марки «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався позаду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушила п. 10.9 ПДР України.
В судові засідання призначені на 18.06.2020 р., 03.07.2020 р. повістки не були відправлені через відсутність марок.
20.07.2020 р. ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, місце та час повідомлялась належним чином, 20.07.2020 р. на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із перебуванням за межами м.Києва у робочому відрядженні. Суд визнає неявку позивача без поважних причин та вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В судовому засіданні водій ОСОБА_2 підтвердив обставини зазначені в протоколах ДПР18 №413339 від 13.05.2020 року та ДПР18 №413340 від 13.05.2020 року.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що в її присутності був зроблений тест на перебування гр. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту становив - 1,6 пром.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст.252 КпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.31, 40 Закону України „Про Національну поліцію", Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, поліція використовує технічні засоби - нагрудні відеокамери (відеореєстратори).
Використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції (п. 1.3 Розділу І Інструкції).
Відповідно до п.3.3. Розділу III вищенаведеної Інструкції нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації.
Відповідно до відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції при складанні протоколу серії ДПР18 №413339 від 13.05.2020 року, водій ОСОБА_1 у присутності двох свідків пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» Alcotest 0501, результат тесту: 1,61 пром.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КпАП України (в редакції чинній на час скоєння адміністративного правопорушення), керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 8 КпАП України, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до п.2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється, зокрема, керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, висновком приладу «Драгер» Alcotest 0501, де зазначено, результат тесту: 1,61 пром. письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які знаходяться в матеріалах справи, письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 , актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відеоматеріалом з бодікамери АА 00303.
Відповідно до ст. 33 КпАП України, суд, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 124, ч.1 ст. 130 КпАП України, п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер відсутній) визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст.130 КпАП України та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десяти тисяч двісті) грн. з позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер відсутній) на користь держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня її постановлення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці, з дня набрання постановою законної сили.
Суддя