Справа №:759/23153/19
"27" липня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Локотковій І.С.
з участю сторін:
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, заяву про збільшення позовних вимог, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2020 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.
До суду через канцелярію надійшла заява від позивача про збільшення позовних вимог.
Позивач в судовому засіданні наполягає на прийняття заяви про збільшення позовних вимог.
Відповідач в судовому засіданні заперечує проти прийняття заяви про збільшення позовних вимог.
Суд, вивчивши матеріали заяви про збільшення позовних вимог, оцінивши наведені позивачем підстави для прийняття заяви про збільшення позовних вимог, вислухавши думку позивача, відповідача приходить до наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.
Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача збільшувати розмір позовних вимог до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За встановлених обставин, виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, оскільки позивач пред'являє окремі самостійні вимоги немайнового характеру про зобов'язання відповідача відкликати підписані ним протоколи загальних зборів ТОВ АТМ за № 5,7 та інші, листи, претензії, які сприяли розповсюдженню недостовірної інформації, що призвели до кримінального переслідування позивача та його близьких та визнання поширення відповідачем недостовірної інформації викладену у інших засобах масової інформації і інтернету (інформаційний портал Воля народу, фейсбук та інші) що фактично свідчить про подання позивачем нової позовної заяви, оскільки за своїм змістом та предметом позову у заяві про збільшення позовних вимог позивач одночасно змінює підстави та предмет позову, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 Цивільного процесуального кодексу України, та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту в частині вимог немайнового характеру та доведення заявлених вимог шляхом подання нових доказів.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 260, 353 ЦПК України , суд -
Відмовити у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, яка подана 10.07.2020 року позивачем ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)
Суддя Н.О.Яровенко