Справа № 757/34955/18
"21" липня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Чех Н.А.,
за участі секретаря судового засідання - Кузьменко А.М.,
розглянувши в м. Києві справу в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання припиненим зобов'язання та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,
установив:
Позивач звернулась до суду з позовною заявою про визнання припиненим зобов'язання та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном посилаючись на те, що між нею та АКІБ «УкрСиббанк» укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11056590000, згідно якого банк надав їй кошти у розмірі 59 000,00 доларів США. В забезпечення виконання кредитного договору банк прийняв заставу - нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , згідно Договору іпотеки № 25825 від 17.10.2006 року. 19.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір про відступлення прав вимоги за кредитами та забезпечувальними договорами, відповідно до умов ПАТ «Дельта Банк» набув статус кредитора за кредитним договором № 11056590000, про що її було повідомлено 12.01.2012 року. У зв'язку з невиконанням нею зобов'язання, ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення боргу, та просив стягнути з неї заборгованість у розмірі 508 901,69 грн. та судові витрати. 07.04.2014 року Дніпровський районний суд м. Києва ухвалив рішення у справі № 755/20687/13-ц, яким стягнув з неї суму боргу у розмірі 533 125,68 грн. та судові витрати. Рішення суду набуло законної сили. 15.12.2014 року було відкрито виконавче провадження № 45822405, де вона частково почала сплачувати кошти на виконання судового рішення. 30.06.2015 року виконавчий лист був повернутий стягувачу. 01.10.2015 року було відкрито друге виконавче провадження - № 48898717. 04.11.2015 року вона подала державному виконавцю документи щодо виконання рішення суду на суму 192 187,86 грн., які були ним враховані. 10.11.2017 року виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що рішення суду виконано в повному обсязі. Таким чином, зобов'язання за кредитним договором нею були виконані у повному обсязі. Однак, чинність іпотеки та обтяження існує до цього часу. Припинити обтяження банк відмовляється, мотивує наявністю якогось боргу. У зв'язку з чим вона була змушена звернутись до суду з даним позовом.
До суду позивач не з'явилась, її представник подав заяву про розгляд справи без його присутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду сповіщався згідно норм процесуального законодавства.
Даний позов 18.07.2018 року зареєстрований в Печерському районному суді м. Києва.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.07.2018 року передано на розгляд Дніпровського районного суду м. Києва.
06.11.2018 року матеріали справи надійшли до Дніпровського районного суду м. Києва.
07.11.2018 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено головуючого суддю - Шевченко В.М.
Ухвалою від 12.11.2018 року про відкриття провадження в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 11.12.2018 року провадження у справі зупинено у зв'язку із надходження апеляційної скарги ПАТ «Дельта Банк» на ухвалу про відкриття провадження у справі.
23.01.2019 року Київський апеляційний суд повернув скаргу ПАТ «Дельта Банк».
12.12.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.
30.01.2019 року матеріали справи надійшли до Дніпровського районного суду м. Києва з Київського апеляційного суду.
01.02.2019 року провадження у справі поновлено.
19.03.2019 року від позивача надійшли письмові пояснення.
29.03.2019 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв'язку з закінченням строку відрядження судді Шевченко В.М., визначено головуючого суддю - Чех Н.А.
22.05.2019 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду. 26.09.2019 року стороною позивача подано письмові пояснення.
13.02.2020 року за заявою позивача постановлено ухвалу про забезпечення позову.
18.02.2020 року за заявою позивача залучено до участі (замінено на належного) відповідача - АТ «Альфа-Банк».
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
В суді встановлено, що 17.10.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11056590000, за умовами якого позичальник отримала кошти у розмірі 59 000,00 доларів США, строком до 17.10.2027 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язання 17.10.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки № 25825, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Скляр О.С., зареєстровано за № 5078. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_2 .
08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк», що є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу права вимоги, згідно якого ПАТ «Дельта Банк» набув статусу кредитора за Договором про надання споживчого кредиту № 11056590000.
В серпні 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за Договором про надання споживчого кредиту № 11056590000.
07.04.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі № 755/20687/13-ц, яким позов задовольнив частково, та стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість у розмірі 533 125,68 грн. та судовий збір у сумі 3 441,00 грн., а всього 536 566,68 грн. Рішення набуло законної сили, та 18.06.2014 року видано виконавчий лист.
15.12.2014 року головним державним виконавцем ДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві Шеремет Ю.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 45822405 з виконання виконавчого листа № 755/20687/13-ц. Постановою від 30.06.2015 року виконавчий документ повернуто стягувачу у зв'язку з мораторієм та відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення.
01.10.2015 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Урбаном Д.Д відкрито виконавче провадження № 4889871 з виконання виконавчого листа № 755/20687/13-ц. 04.11.2015 року ОСОБА_1 подала заяву виконавцю з копіями квитанцій, та просила врахувати сплачені нею кошти на виконання рішення суду в розмірі 192 187,86 грн. 10.11.2017 року виконавцем Урбаном Д.Д. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на п. п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» - борг, виконавчий збір та витрати з боржника стягнуто в повному обсязі, залишок коштів в сумі 344 378,82 грн., згідно виконавчого документу перераховано на користь стягувача.
По даній справі позивач просить суд припинити зобов'язання, іпотеку та внести відомості щодо припинення обтяження у зв'язку з тим, судове рішення нею виконано у повному обсязі, борг за договором кредиту погашено.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Відповідно до ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Встановлено, дія кредитного договору - до 17.10.2027 року. Пред'явивши позов до позичальника, ПАТ «Дельта Банк» змінив строк виконання та просив стягнути усю суму боргу достроково. Судом вимога була задоволена з урахуванням сплачених позичальником коштів - 533 125,68 грн. В процесі примусового виконанні дані кошти позивачем були сплачені, у зв'язку з чим виконавець закрив виконавче провадження.
Заперечення ПАТ «Дельта Банк» викладені у відзиві на позовну заяву (АТ «Альфа-Банк» відзив не подавав) суд не приймає до уваги, оскільки вони суперечать законодавству України.
Пред'явивши позовну вимогу про дострокове стягнення боргу, банк визначив суму боргу як за тілом кредиту, так процентами. Дані кошти позичальник сплатила. Стягнувши достроково борг, кредитор втрачає право на подальше нарахування відсотків.
Станом на 10.11.2017 року ОСОБА_1 погасила борг, виконавши таким чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 11056590000 від 17.10.2006 року.
В постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 Верховний Суд зазначив, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позивач виконала взяті на себе зобов'язання, що свідчить про припинення зобов'язання.
Стаття 17 Закону України «Про іпотеку» визначає, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Оскільки основне зобов'язання є виконаним, іпотека припиняє свою дію. Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 206, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання припиненим зобов'язання та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном - задовольнити.
Припинити зобов'язання за Договором про надання споживчого кредиту № 11056590000, укладеним 17.10.2006 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», у зв'язку з його виконанням.
Припинити іпотеку за Договором іпотеки № 25825 від 17.10.2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», у зв'язку із припиненням основного зобов'язання.
Усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном шляхом внесення відомостей про припинення обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: провести реєстрацію відомостей про припинення іпотеки та обтяження нерухомого майна, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за Договором іпотеки № 25825 від 17.10.2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», який посвідчений приватним нотаріусом Трофімовим С.А., та зареєстрований в реєстрі за № 5078, та внесений запис про накладення заборони відчуження зазначеного в Договорі іпотеки № 25825 від 17.10.2006 року майна, а саме: однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3 , який зареєстрований в реєстрі за № 5078.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення - 21.07.2020 року.
Суддя: