02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/6823/20
провадження № 2/753/5563/20
"02" липня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.
при секретарі РАСУЛОВІЙ А.А,.
за участю сторін не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.
Свої вимоги мотивує тим, що у належній позивачу на праві власності квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 . Відповідач не проживає в даній квартирі з моменту її продажу позивачу. В своїх позовних вимогах позивач просив суд визнати відповідача, зареєстрованого за вказаною вище адресою, таким, що втратив право користування жилим приміщенням та зняти його з реєстраційного обліку.
Ухвалою суду від 12 травня 2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судовому засіданні.
Згідно з частиною 1 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
В судове засідання позивач не з'явився, однак його представник надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Просила суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак надіслав клопотання (заяву) в якій перечував проти задоволення позовних вимог та розгляд справи просив здійснювати за його відсутності.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 15 квітня 2020 року, копія якого наявна в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. А ч. 1 ст. 317 цього Кодексу встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. А відповідно до ст. 391 цього Кодексу власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до витягу наданого Реєстром територіальної громади м. Києва від 04 травня 2020 року, ОСОБА_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Крім того, судом встановлено, що відповідач є колишнім власником спірної квартири та після її продажу не проживає в ній, що також не заперечувалось самим відповідачем.
Оскільки відповідач у спірній квартирі не проживає, що порушує права та законні інтереси позивача, як власника майна, на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись цим майном, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Разом з тим вимоги про зняття відповідача з реєстраційного обліку, суд вважає передчасними, оскільки рішення суду про втрату права користування житловим приміщенням є самостійною підставою для зняття особи з реєстрації, відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання».
Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись стст. 316, 317, 319, 391 ЦК України, стст. 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.