Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 липня 2020 р. № 520/6117/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд :
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не сформування та не подачі до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Харків подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18130 грн., сплаченого згідно за квитанцією від 29 січня 2018 року,;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Харків подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18130 грн. (вісімнадцять тисяч сто тридцять гривень 00 коп.), сплаченого згідно з квитанцією від 29 січня 2018 року;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області сплачений ОСОБА_1 за подання даної позовної заяви судовий збір у розмірі 840,8 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у складанні подання про повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки відповідно до Положення "Про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (зі змінами), органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями щодо визначення прав власності громадян на нерухоме майно та звільнення від сплати збору осіб, що придбавають майно перше. Таким чином, спір про право на повернення коштів особі, яка придбала нерухомість, вирішується в судовому порядку при наявності відповідних доказів, оскільки управління не має змоги самостійно встановити чи дійсно позивач придбала нерухомість вперше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Із матеріалів справи встановлено, що 29.01.2018 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Череватенко О.М. за № 1060.
Судом встановлено, що під час укладання договору позивачем сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18130,00 грн., про що свідчить копія квитанції № 0.0.951629823.1 від 29.01.2018 року.
16.01.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про повернення помилково сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна.
Листом відповідача за № 451-920/Д-05/8-2000/20 від 06.03.2020 року повідомлено позивача, що підстав для повернення збору з операції купівлі - продажу нерухомого майна Пенсійним фондом України відсутні. Повернення сплаченого збору можливе за наявності позитивного судового рішення.
Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з абзацом першим п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17) та 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17).
Проте, згідно наданого до суду витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта на праві власності ОСОБА_1 належить 1/6 частина будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що набута на підставі договору купівлі-продажу ВРС № 279301 від 18.05.2012 року, житловий будинок літ. "А-1" з господарськими будівлями та спорудами: баня літ. "Е", сарай літ. "Д", альтанка літ. "Б", вигрібна яма літ. "Г", оглядова яма літ. "В", колонка № 4, що знаходяться за адресою : АДРЕСА_3 , підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності, серія та номер - 37581624, виданий 15.05.2015 реєстраційною службою Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області та квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , підставою виникнення права власності на яку є договір купівлі - продажу № 1060 від 29.01.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Череватенко О.М.
З урахуванням викладеного вище, суд зазаначає, що об'єкт нерухомості, який є предметом розгляду в даній справі, а саме: квартира АДРЕСА_2 , придбана ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі - продажу від 29.01.2018р., не є першим житлом придбаним позивачкою, а тому пільги встановлені п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР на неї не розповсюджуються, отже, сплачений позивачем збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна від 29.01.2018р. відшкодуванню не підлягає.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Розподіл судових витрат у даній справі здійснюється відповідно до вимог статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.