24 липня 2020 року № 320/7137/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляду повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 25.11.2019 №878.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки ФОП ОСОБА_1 за адресою: Київська область, АДРЕСА_2, було встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень ФОП ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом надати відзив на позовну заяву не скористався, проте надав клопотання, в якому просив суд перейти до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 суд вирішив здійснювати розгляд адміністративної справи №320/7137/19 в судовому засіданні з повідомленням сторін, та призначив судове засідання на 19.02.2020.
Судове засідання, призначене на 19.02.2020, було відкладено на 27.05.2020 у зв'язку з задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення.
В судовому засіданні 27.05.2020 представник відповідача, заперечуючи проти адміністративного позову зазначив, що за перевіряємою адресою знаходиться житловий будинок, в якому 18 кімнат, та який відповідачем зданий в оренду ТОВ "Бориспільська Вежа". Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник позивача в судове засідання не з'явився. Наступне судове засідання призначено на 25.06.2020.
Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований 17.03.1993 Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області (запис про державну реєстрацію в ЄДР № 2 354 017 0000 000839 від 21.04.2005).
Основним видом діяльності позивача за КВЕД є діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (код КВЕД 55.10).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у ОСОБА_1 у приватній спільній частковій власності наявне домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2019 Головним управлінням ДСНС України у Київській області прийнято наказ №1141 (з основної діяльності) про проведення перевірок, яким вирішено провести позапланові перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, зокрема, ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 25.10.2019 №9867 на проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
У період з 22.11.2019 по 25.11.2019 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення проведена позапланова перевірка щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 25.11.2019 №878.
Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення ФОП ОСОБА_1 законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:
1) пункт 2, розділу II ППБУ - керівником не визначено обов'язки посадових осіб, щодо забезпечення пожежної безпеки. Не призначено відповідальних за пожежну безпеку будівель, приміщень, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту;
2) пункт 5.1, частини 5, розділу VI - громадян, котрі прибувають для тимчасового проживання не ознайомлюють з основними вимогами пожежної безпеки (під розпис);
3) пункт 5.1, частини 5, розділу VI - у житлових номерах, кімнатах будинків для тимчасового проживання людей не вивішені на видимих місцях: - план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам'ятка про дії на випадок виникнення пожежі; стисла пам'ятка для мешканців про правила пожежної безпеки;
4) пункт 5.2, частини 5, розділу VI - у приміщеннях для тимчасового проживання людей відсутні пам'ятки про правила пожежної безпеки та поведінку людей які виконані українською та англійською мовами;
5) пункт 1.20, частина 1, розділ IV ППБУ - не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
6) пункт 2.5, частини 2, розділу III ППБУ - дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
7) пункт 2.28, частини 2, розділу III ППБУ - не представлені сертифікати на килими (кавролін) й інше покриття підлоги, що знаходиться на коридорах поверхів, щодо токсичності під час горіння та димоутворювальної здатності і відповідності групам поширення полум'я РП1, РП2;
8) пункт 1.2, глави 1, розділу V ППБУ - не надана для розгляду підтверджуюча документація (акт прийняття системи автоматичної пожежної сигналізації та проектну документацію), щодо монтування та введення в експлуатацію автоматичної пожежної сигналізації;
9) пункти 1.1., 1.4, глави 1, розділу V ППБУ - не укладено угоду (договір) на технічне обслуговування автоматичної системи пожежної сигналізації із спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання таких робіт. Система знаходиться у несправному стані;
10) пункт 1.2, глави 1, розділу V ППБУ - сигнал від приймально - контрольного приладу системи пожежної сигналізації не виведено на пульт цілодобового пожежного спостереження (відповідно до п.5.8 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
11) пункт 1.2, частини 1, розділу V ППБУ - приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей у випадку пожежі (відповідно до пункту 9.4.18 та таблиці Б.І., додатку Б, ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
12) пункт 2.31, частини 2, розділу III ППБУ - сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (відповідно до пунктів 9.7.1., 9.7.2., 9.7.З., 9.7.4.,9.7.5 ДБН В.2.5-56:2014);
13) пункт 2.31, 2.32, глава 2 розділу III ППБУ - основні евакуаційні виходи не позначено світловими покажчиками з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення;
14) пункт 22, розділу II ППБУ - наявні вогнегасники не пройшли технічне обслуговування (відповідно до пункту 5 розділу II Наказу МВС України №25 від 15.01.2018 року «Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників»);
15) пункт 22, розділу II ППБУ; Пункт 3.6, частини 3, розділу V ППБУ - приміщення не в повній мірі забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) відповідно до норм належності (відповідно до пункту 5 розділу V, пункт 5, розділу VI Наказу МВС України №25 від 15.01.2018 року «Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників»);
16) Пункт 3.10 частини 3 розділу V ППБУ - переносні вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;
17) пункт 8, розділу II ППБУ - приміщення та територія не забезпечені відповідними знаками безпеки відповідно ДСТУ ІSО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;
18) пункт 22 розділу IІ, пункт 2.37 частина 2 розділ III ППБУ - в об'ємі сходовій клітини розміщено приміщення (відповідно до підпункту «Д», пункту 7.3.22, ДБН В.1.1-7:2016);
19) пункт 2.3 частини 2 розділу III ППБУ - вікно, яке відділяє зовнішні сходи (типу С3), від приміщень 1-го поверху, не виконано протипожежним з класом вогнестійкості Е30 (відповідно до пункт 7.3.20, пунктів 6,2., 6.4, таблиці 3, ДБН В.1.1- 7:2016);
20) пункт 2.23, частини 2, розділу III ППБУ - висота проходу (шляху евакуації) у сходовій клітці з мансандрового поверху виконано висотою менше 2 метрів (відповідно до пункту 7.3.6 ДБН В.1.1-7:2016);
21) пункт 4, розділу І., пункт 2.3, частини 2, розділу III ППБУ - двері виходу на горище не виконані протипожежними 2-го типу (відповідно до пунктів 6.2., 6.4., таблиці 3, ДБН В. 1.1.7-2016, пункту 2.63 ДБН В.2.2- 15-2005);
22) пункт 22, розділу II ППБУ - евакуація з мансандрового поверху проводиться через дерев'яну сходову клітку (відповідно до підпункту «В», пункт 7.3.3, ДБН В.1.1-7:2016);
23) пункт 22, розділу II ППБУ - з мансандрового поверху не влаштовано другий евакуаційний вихід безпосередньо назовні (відповідно до пункту 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016);
24) пункт 1.21, глави 1, розділу IV ППБУ - будівлю не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;
25) підпункт 4, пункту 2.1 частини 2 розділу V ППБУ - для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу не проводиться випробування на тиск та витрату води з оформленням акта;
26) підпункт 9, пункту 2.1 частини 2 розділу V ППБУ - відсутній покажчик розташування пожежних гідрантів (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);
27) стаття 20 пункт 1 підпункт 2 Кодекс цивільного захисту України - працівників не забезпечено засобами колективного індивідуального захисту;
28) стаття 20 пункт 1 підпункт 8 Кодекс цивільного захисту України - відсутні посвідчення встановленого зразка про проходження функціонального навчання відповідними категоріями осіб у сфері цивільного захисту;
29) стаття 57 Кодекс цивільного захисту України - не представлено зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
Судом встановлено, що акт перевірки від 25.11.2019 №878 був направлений відповідачу 25.11.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (супровідний лист №687).
Наявність встановлених в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - це державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 №20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно із частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).
У силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
За приписами частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно положень частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
За нормами частини п'ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
З аналізу вказаних норм законодавства слідує, що підставами для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єктів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Положеннями статті 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил №1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об'єктах, їх права та обов'язки визначаються відповідно до законодавства.
Пунктом 6 цього ж Розділу передбачено, що у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, як орендодавцем та ТОВ "Бориспільська Вежа" як орендарем, укладено договір оренди приміщення б/н від 01.01.2019 року. Проте в даному договорі жодним чином не оговорені умови по дотриманню орендарем норм і правил пожежної безпеки.
Отже, у зв"язку із вищезазначеним, забезпечення пожежної безпеки об'єкта є обов'язком в даному випадку саме власника, який і є відповідальною особою за дотриманням законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
Крім того, суд звертає на правову позицію Верховного Суду, викладену у пункті 49 постанови від 20.11.2018 у справі №826/1024/18, за якою забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб'єкта господарювання незалежно від того чи є він власником або користувачем об'єкта підвищеної небезпеки (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 77967910). Аналогічну позицію підтримав і Шостий апеляційний адміністративний суд 19.12.2019 у справі № 640/21249/18.
Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.
Отже, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
Суд звертає увагу, що законодавство не містить визначення поняття "порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей", а отже, воно є оціночним.
Разом з цим, за переконанням суду зазначені вище порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об'єкта та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.
Суд також виходить з того, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідачем не надано суду жодних доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, що слугували підставою для прийняття Акту від 25.11.2019 №878.
З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
З урахування вищевикладеного та беручи до уваги реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, спричинену виявленими та не усунутими відповідачем порушеннями пожежної безпеки, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, суд дійшов висновку про існування підстав для вжиття заходів державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення будівлі та приміщень фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 25.11.2019 №878.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляду повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 25.11.2019 №878.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.